Жоан Еліо

Часом мені до рук потрапляють тоненькі книжки для дітей, від яких я [на хвилиночку жінка 30+] залишаюся в захваті. Історія про білого тигра Віллі і вовка Фенріса саме така - сповнена пригод, інтриг, таємничих змов, постійних перешкод і динаміки. Мені це нагадало такий собі Зверополіс у стімпанковому антуражі з дрібкою магії. Тут і величезні літальні апарати, і парові двигуни, і гвинтики з детальками, що вкупі складають величезних металевих монстрів. Навіть непряма відсилка до "Хроніки хижих міст" Філіпа Ріва є. Словом, все, як я люблю. Ще й головні герої - пухнасті буськи 😚

Звичайно, робимо знижку на те, що історія перш за все дитяча, тож сюжет без надмірних вау-поворотів, які здатні здивувати дорослого. Хоча з претензією, бо в контексті оповіді згадується війна між видами. Нічогенько для дитячої книжечки, еге ж? Та й тема "не таких, як усі" доволі яскраво простежується на прикладі білого тигра, якого не приймає спільнота, тож в історію закладені доволі актуальні моменти.

Дитину точно потішать пригоди двох вимушених союзників, а старша аудиторія зловить себе на думці, що все це напрочуд мило. Родзинкою видання є поєднання звичайного тексту з коміксом. Якщо ваші діти [або ви] любите не тільки чорне по білому, а й яскраві розкадровки подій, ілюстратори подбали про якісну візуалізацію для доповнення. Впевнена, якби ця маленька книжка була частиною циклу [більше пригод богу пригод], а потім стала мультфільмом, вона б мала купу фанатів, як згаданий вище Зверополіс 🐯🐺