Жаббур Дуейги

Ця книга за жанром є романом. І це важливо, бо після прочитання анотації може виникнути враження, що читача чекає карколомний детективний сюжет. Проте, це не детективна історія.
Це історія про країну Ліван. Ліван має складну історію, починаючи з перебування під Османською імперією, руйнування під час Першої світової війни, незалежність під протекторатом Франції, та подальші суперечки та сутички через події в сусідів Сирії та Палестині. Також в Лівані зажди було присутнє релігійне різноманіття: католики-єзуїти, гірські мароніти та мусульмани, що теж неабияк все ускладнювало.
А ще ця історія про родовід. Коли професія чи справа батька переходить до сина, а той, у свою чергу, передає її своєму сину, тобто онуку. Так, Абдаллі належить друкарня братів Карамів, яку заснував його дід. Аніс отримав у спадок мистецтво друкування вручну, для якого використовуються форми з літерами, а тепер займається управлінням друкарні з величезними друкарськими верстатами. А головний герой Фарід, хоч і виріс у селі, належить до давнього роду творчих людей, яких розкидали обставини по різним континентам.
Автор чудово поєднав вигаданий сюжет з реальними історичними подіями. Ця книга мене зачарувала і дуже сподобалася)