Якщо ви шукаєте легку, приємну, трохи ностальгічну і дуже літню історію у відпустку, або переключитись, то дуже раджу саме цю книжку. "Толіки" одразу беруть в теплі обійми літнього сонечка, пахучого сіна та бабусиного будиночку в селі, який пощастило памʼятати тим, кому трохи або й конкретно за 30. Всі спогади про курей, кролів, шкоду у кукурудзі, купання в місцевій річці, вишні від сусідів — буде розблоковано аж до щемкого і приємного відчуття тепла всередині і занурення у безтурботні часи дитинства. Крім того, ця книжка — про рідних людей, які турбуються і люблять, дозволяють трохи шкодити і допомагають долати наслідки легковажних вчинків. Про дорослішання, перше і всі інші кохання, і про те, як дитинство проростає в нас, дорослих, сталими звʼязками та переконаннями, або губиться в дорозі. Із задоволенням проковтнула.
Анонім
Головна героїня Ірка кожні канікули проводить у бабусі у селі Нижнє Синьовидне разом зі своїми двоюрідними братами... Атмосферна літня. Книга повертає у дитинство, юнацтво, студентські роки. Найсмачніші бабусині деруни, петрування на річці Стрий, весілля в шалаші, перша сільська дискотека та перший похід у "Міленіум", перше кохання та розбите серце. Розмови по телефону по 2 секунди, модні журнали "Cool" та "Oops", які заміняли психологів))) В кінці книги бачимо дорослих героїв, та реалії війни... #марафонкнигомам
Анонім
А я очікувала всього лише веселу історію про підлітків влітку у бабусі в селі. А що отримала? А отримала чуттєву, цікаву, веселу та сумну водночас, книгу плану добра і любові, наповнену пригод підлітків у селі. А ще вона про дорослішання, про перше кохання, дискотеки, перший алкоголь. А наші герої прості підлітки, Іринка та її компанія, її брати: Толік, Діма та Коля. І називала вона їх компанію просто Толіки. Літо вони проводили в селі і саме там відбувалося багато цікавих історій, важливих подій, як добрих, веселих так і сумних. Читаючи книгу я ностальгувала за дитинством, хоча нічого подібного в мене не було. Але вона на стільки тепла, чуттєва, що неможливо не проникнутися. Я переживала за героїв, коли життя вносило свої корективи. А братерська любов, особливо турбота Толіка, викликала замилування і гріла душу. Кращих відносин певно не можна знайти. Вони завжди готові підтримати і допомогти, кожна розлука робила зустрічі щасливими. Сміялася і сумувала, переживала коли комусь було боляче, а життя часто давало привід для болю. Але роки ідуть, вони дорослішають, але село назавжди в їх серці, вони завжди туди повертаються, зустрічаються там, згадують дитинство.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
