Це надзвичайно, позамежно слабко.
Враження таке, що авторка ніяк не могла визначитися, психологічний трилер їй кортить написати, а чи напоумливу пролайферську агітку. В підсумку декорації розставлені для трилера, а персонажі, діалоги, конфлікти й проблематика - з брошури, що агітує за заборону переривання вагітності.
За декорації в підсумку образливо, вони варті кращого й цікавішого дійства.
Анонім
В урочищі Саліна на Львівщині, на території солеварного заводу, у перші дні радянсько-німецької війни органи НКВС перед відступом стратили понад три з половиною тисячі людей. Їх катували, розстрілювали й кидали до соляної копальні. Загалом упродовж перших двох тижнів війни у західноукраїнських тюрмах більшовики вбили понад 21тис. в'язнів.
Ця трагедія стала історичним тлом для даної книги. Усі персонажі, що живуть у сьогоденні, так чи інакше пов'язані з нею. Чиясь рідня загинула на тій шахті, а хтось являється нащадком тих, хто віддавав накази про розстріл. І всіх їх об'єднає Поклик, що прагне справедливості та відплати.
Незважаючи на не надто динамічний сюжет, мене книга захопила і я її прочитала за два дні. Відірватися було неможливо, адже такі зав'язки на минулих подіях мені дуже подобаються. Кожен персонаж своїм життям показував історію з різних сторін. Так ми можемо побачити загальну трагічну та жорстоку картину тих подій.
Так, деякі моменти викликали питання стосовно своєї логічності чи послідовності (наприклад, події у пансіонаті були дещо дивними), декотрим персонажам не вистачало адекватності, та мого загального враження від книги це не зіпсувало. Я поставила книзі тверде 5 із 5 і раджу почитати всім, кого цікавлять такі перипетії минулого та теперішнього.
А ще читати варто, щоб пам'ятати і не забувати ні мить ціну дружби із "братнім" народом...
Анонім
Котолог
