Нові відгуки

Читаючи позитивні відгуки про цю книгу і палкі рекомендації, я, чесно кажучи, дивувалася. Ну справді, книга про самотність - що тут може бути цікавого й корисного для мене 🤔? Виявилося, що навіть у самому розумінні поняття самотності я помилялася. Я, як інтроверт, не потребую активної комунікації та постійної соціальної взаємодії. Мені комфортно побути наодинці з собою. З головою вистачає моїх близьких поряд та зустрічей з ріднею та кількома друзями час від часу. Я навіть рада, що Covid-19 зробив можливою й прийнятною роботу з дому як альтернативу офісу з відкритим плануванням і з постійною метушнею та невгамовним фоновим шумом 😵‍💫. Можливість онлайн-комунікації для вирішення практично будь-яких задач взагалі вважаю великим досягненням цивілізації. Та книга показала, що насправді поняття самотності та важливість і вплив стосунків значно ширші й складніші. Зрештою, має значення не так кількість і тривалість комунікації та взаємодії, як передусім їх якість та затребуваність. Інтровертам справді дещо простіше в цьому плані. Книга насправді буде корисна якщо не всім, то майже усім, адже самотність це не те, про що зазвичай розмовляють чи навіть звертають на цю проблему увагу. Навіть саме визнання її як проблеми наштовхується на боязнь неприйняття, сором і вважається виявом слабкості. А от значення і вплив її незмірно великі. Книга розглядає проблему емоційного самопочуття загалом і самотності зокрема та вплив соціальних зв'язків на здоров'я. Автор наводить численні приклади з медичної практики чи особистого досвіду людей, думки науковців та спеціалістів різних галузей для формування різностороннього бачення питання самотності. Самотність нерідко маскується, зачаєна під поверхнею. Вона є частою причиною проблем залежності, насильства, тривожності, депресії. Крім того, зв'язок є не лише між соціальним та емоційним здоров'ям, а навіть зрештою проявляється і у фізичному здоров'ї. Людська потреба у соціальних зв'язках закладена природою й запрограмована еволюцією на біологічному рівні. Але не менше на неї впливають очікування та соціокультурний контекст і традиції.  "Найцінніші в сучасному суспільстві поняття - статус, багатство, досягнення й слава - не гарантують вам щастя". Незалежно від особистих уподобань та потреб, усі прагнуть відчуття безпеки, належності, важливості, потрібності, причетності. Усі певною мірою беруть участь у різноманітних формах соціальних відносин на різних рівнях - ніхто ж не живе в абсолютній ізоляції та взагалі без взаємодії з іншими людьми. Зрештою, йдеться про важливість виховання емоційного інтелекту, щоб комунікативно-емоційні навички та вміння налагоджувати соціальні зв'язки могли стати запорукою здорових стосунків та повноцінного життя. Книга дає багато тем для роздумів, а також стимул придивитися до тих, хто поряд. Навіть якщо ви не почуваєтесь самотніми, можливо, хтось поряд потребує підтримки?

📚 Вівека Мурті «Самотність: сила людських стосунків» Вівек Мурті — американський лікар, 19-й хірург США, що має багаторічний досвід у сфері громадського здоров’я. Вівек наголошує, що самотність — це не лише індивідуальне переживання, а й виклик для всієї людської спільноти. Хоча деякі речі в книзі були описані доволі банально, книга всеодно розкриває тему самотності, як індивіда, так і соціальної. 🌀 Самотність: види та аспекти У книзі Мурті розглядає самотність через три основні форми: 1. Інтимна (емоційна) — це бажання глибокого взаємозв’язку з людиною, якій можна довіряти. 2. Соціальна (реляційна) — потреба в якісній дружбі та підтримці. 3. Колективна — прагнення належати до спільноти, яка поділяє ваші цінності та інтереси. Крім цього, автор виділяє поняття усамітнення, яке, на відміну від самотності, є позитивним станом: можливістю залишитися наодинці із собою для самоаналізу та внутрішнього збагачення. Мурті пише:«Що міцніші наші соціальні зв’язки, то сильнішим стає суспільство». Ця проста, але глибока істина проливає світло на важливість людських взаємозв’язків у сучасному світі. 🧠 Наука і психологія в основі книги Хочу зазначити, що книга містить багато цікавих наукових фактів: Функціональна магнітно-резонансна томографія показує, що наше мислення поділяється на соціальне та несоціальне, і ці процеси працюють через різні мережі мозку. Це доводить, наскільки ми еволюційно налаштовані на спілкування. Поняття сугестії, яке автор використовує, демонструє, як навколишнє середовище, авторитети чи навіть медіа впливають на нашу самосвідомість і вибір. Мурті згадує епінефрин (гормон стресу) та його вплив на здоров’я, зокрема серце. Стрес від самотності може буквально спричинити фізичний біль та розлади. Тобто, книга будується на дослідженнях і описах справжнього лікаря, а не езотеричних експертів чи псевдо психологів) 🌏 Самотність як виклик для суспільства Самотність — це не лише індивідуальна проблема, а й соціальний виклик. Він закликає створювати спільноти, у яких люди відчувають підтримку. Особливо це актуально в сучасному світі, де домінують цифрові технології, але часто бракує глибокого зв’язку між людьми. «Самотність не можна подолати лише за допомогою нових додатків чи технологій, але вона може бути зцілена через доброту, співчуття та щирі розмови». 🔍 Критичні моменти Один із цікавих і дещо провокаційних аспектів книги — посилання на Джона Мілтона, який у своїй поемі «Утрачений рай» пов’язав самотність із образом Сатани. Цей приклад викликає роздуми: чи є самотність чимось негативним і демонічним, чи вона — можливість для трансформації? Ще однією важливою темою є гендерні аспекти: Мурті акцентує увагу на тому, що жінки часто схильні звинувачувати себе за провал стосунків. Такий внутрішній конфлікт лише посилює почуття самотності. 💡 Мій висновок Ця книга — справжній подарунок для тих, хто прагне зрозуміти не лише себе, а й те, як будуються стосунки у суспільстві. Її сильні сторони — це баланс між науковими фактами, особистими історіями та глобальним баченням. Рекомендую цю книгу всім, хто хоче знайти відповіді на питання про взаємозв’язок людини й суспільства, а також зрозуміти, як самотність впливає на наше життя на глибокому рівні. 🌟 Оцінка: 7/10

Самотність може спіткати кожного. Проблемою є те, що часто ми не вміємо її розпізнати. За дедалі популярними словами “депресія”, “тривожність”, “апатія” нам вислизає проста потреба в людському спілкуванні. У своїй книзі Вівек Мурті ділиться власною експертизою того, як зарадити самотності як на особистому, так і на більш глобальному рівні: серед сусідів, у професійній спільноті, місті і тд. У самотності немає романтики; це не кіно з красивою картинкою пустої квартири і дощового дня. Самотність – тяжкий емоційний стан; він вимагає лікування й підтримки оточення. Інакше може дійти до пагубних наслідків. Ізоляції. Замкнення у собі. Психічних хвороб. Самогубства. Книга чудово проілюстрована прикладами з життя людей. Читати було цікаво, особливо коли описаний досвід перегукувався з моїм. Думаю, кожен тут знайде щось своє: і студент, і лікар, і далекобійниця. Також мені здається, що Мурті промовляє не тільки до тих, кого особисто поглинула самотність. Ключовими для її подолання є усвідомлення, внутрішня зміна, але також і соціальний контакт – того останнього інколи так бракує, оскільки самотня людина ніби спеціально відштовхує охочих допомогти або її відчуження хибно маскується під усамітнення. Насправді ж природа самотності набагато складніша й не така проста до зрозуміння. Але розібратися варто, бо памʼятаймо: порочне коло самотності може поглинути кожного з нас. Загалом книга цікава і потрібна. Дуже рекомендую її для розширення свідомості і поповнення вашої бібліотеки. Єдине, за що занижую оцінку, – це повторення тих самих тез, які збільшуючи кількість сторінок, роблять нуднішим вміст. Так наприклад, у другій частині я б воліла прочитати про вихід зі стану самотності, нехай лаконічніше, а не знову проходитися по теорії з перших розділів. Хоча повторення то ніби добре, але будь ласка, не тут.

Як на мене, книга дуже показова, з прикладами із життєвої та лікарської практики автора. Читала з перервами і не одразу осилила її всю, бо дуже багато деталей та подробиць ходять навколо одного питання - самотності, часом відверто болючого. Багато речей зрозумілих на перший погляд, Мурті розкриває з наукової перспективи та життєвого досвіду. Він дає відповідь на низку запитань про усвідомлення власної вразливості та важливості соціальних зв'язків у житті людини, а надто, сучасної. "Чому будь-хто з нас відчуває самотність?" "Що зі мною не так (якщо я почуваюся самотнім)? "Чому почувалися однаково самотніми далекобійниця, чоловік, який утратив друга, і студентка коледжу, що вперше опинилася далеко від дому?" Автор відповідає не просто даючи логічні висновки і правильні визначення, а пояснюючи еволюційно, чому ми прагнемо "бути у зграї", чому іноді, при наявному успіху, не відчуваємо себе щасливими, натомість розуміємо, що глибоко самотні, та як це продовжує впливати на наше здоров'я, навіть якщо ми цього не помічаємо! Рекомендація ⭐️ Щиро раджу до прочитання, якщо ви бажаєте краще розібратися у природі людських відносин!