Вівек Мурті

Самотність може спіткати кожного. Проблемою є те, що часто ми не вміємо її розпізнати. За дедалі популярними словами “депресія”, “тривожність”, “апатія” нам вислизає проста потреба в людському спілкуванні.

У своїй книзі Вівек Мурті ділиться власною експертизою того, як зарадити самотності як на особистому, так і на більш глобальному рівні: серед сусідів, у професійній спільноті, місті і тд. У самотності немає романтики; це не кіно з красивою картинкою пустої квартири і дощового дня. Самотність – тяжкий емоційний стан; він вимагає лікування й підтримки оточення. Інакше може дійти до пагубних наслідків. Ізоляції. Замкнення у собі. Психічних хвороб. Самогубства.

Книга чудово проілюстрована прикладами з життя людей. Читати було цікаво, особливо коли описаний досвід перегукувався з моїм. Думаю, кожен тут знайде щось своє: і студент, і лікар, і далекобійниця.

Також мені здається, що Мурті промовляє не тільки до тих, кого особисто поглинула самотність. Ключовими для її подолання є усвідомлення, внутрішня зміна, але також і соціальний контакт – того останнього інколи так бракує, оскільки самотня людина ніби спеціально відштовхує охочих допомогти або її відчуження хибно маскується під усамітнення. Насправді ж природа самотності набагато складніша й не така проста до зрозуміння. Але розібратися варто, бо памʼятаймо: порочне коло самотності може поглинути кожного з нас.

Загалом книга цікава і потрібна. Дуже рекомендую її для розширення свідомості і поповнення вашої бібліотеки. Єдине, за що занижую оцінку, – це повторення тих самих тез, які збільшуючи кількість сторінок, роблять нуднішим вміст. Так наприклад, у другій частині я б воліла прочитати про вихід зі стану самотності, нехай лаконічніше, а не знову проходитися по теорії з перших розділів. Хоча повторення то ніби добре, але будь ласка, не тут.

Як на мене, книга дуже показова, з прикладами із життєвої та лікарської практики автора. Читала з перервами і не одразу осилила її всю, бо дуже багато деталей та подробиць ходять навколо одного питання - самотності, часом відверто болючого.

Багато речей зрозумілих на перший погляд, Мурті розкриває з наукової перспективи та життєвого досвіду. Він дає відповідь на низку запитань про усвідомлення власної вразливості та важливості соціальних зв'язків у житті людини, а надто, сучасної.

"Чому будь-хто з нас відчуває самотність?"
"Що зі мною не так (якщо я почуваюся самотнім)?
"Чому почувалися однаково самотніми далекобійниця, чоловік, який утратив друга, і студентка коледжу, що вперше опинилася далеко від дому?"

Автор відповідає не просто даючи логічні висновки і правильні визначення, а пояснюючи еволюційно, чому ми прагнемо "бути у зграї", чому іноді, при наявному успіху, не відчуваємо себе щасливими, натомість розуміємо, що глибоко самотні, та як це продовжує впливати на наше здоров'я, навіть якщо ми цього не помічаємо!

Рекомендація ⭐️
Щиро раджу до прочитання, якщо ви бажаєте краще розібратися у природі людських відносин!