Віталія Грицак

«Та й зрештою дякую за те, що ще жодна тарілка з родинного столу - не пустий реквізит.
За те, що ще кожен голос, який я чула з дитинства, звучить».

От частина з віршу, який я так полюбила♥️
Ця маленька книжечка, зайняла велике місце в моєму серці. Читаючи вірші, я інколи навіть сльозу пускала.

В збірці вірші-історії про все. Авторка піднімає важливі соціальні теми та описує історії українців.

У книзі 2 розділи:
1. Які ми різні, які ми схожі - де я в одному з віршів знайшла себе, та і взагалі думаю там кожен себе в чомусь та й знайде;
2. І раптом війни стало більше - вірші, які написані після 24.02.2022 - от тут я всплакнула😢

Не завжди поезія мені заходить, мені подобається лише Ліна Костенко, але тепер я відкрила для себе ще і Віталію Грицак♥️