Геніально, правдиво, жорстоко. Люди такі. І це жахає. А діти ще жорсткіші. Антиутопія у всій своїй красі. Обожнюю цю книгу та фільм, хоч дуже боляче бути частиною цього світу.
Анонім
Прочитала «Володар мух» Вільяма Ґолдінґа — і, чесно кажучи, враження змішані. Цей роман вважається класикою, його часто включають у шкільну програму, і, напевно, не дарма — адже тема тут серйозна й важлива: що буде з суспільством, коли зникнуть правила?
За сюжетом, літак із групою британських школярів зазнає аварії, і хлопці опиняються на безлюдному острові. Дорослих немає, отже — немає й нагляду, законів, покарань. Спочатку діти намагаються жити «по-дорослому»: обирають лідера (Ральфа), встановлюють порядок, запалюють вогонь, щоб їх помітили. Але поступово страх, бажання влади, егоїзм і жорстокість беруть гору. Влада переходить до іншого хлопця — Джек починає полювання, ігнорування правил, згодом — справжній терор.
Особисто мене здивувала не сюжетна побудова, а саме поведінка дітей. Вони не просто втратили моральні орієнтири — вони ніби вирвалися на свободу від усього людського. Жорстокість, яка проявляється у вбивствах, знущаннях, страху перед уявним «звірем», виявилася найстрашнішим у книзі. Навіть дорослі іноді не поводяться так жорстоко, як ці хлопці.
Назва «Володар мух» — це натяк на диявола, і в книзі з’являється символічний образ — свиняча голова на палці, обліплена мухами, яка, здається, промовляє до одного з хлопців. Це алегорія внутрішнього зла, яке живе в кожній людині.
Попри глибину і символізм, роман мені не особливо сподобався. Було нудно. Персонажі здебільшого викликали огиду або байдужість. Можливо, така і була мета автора — викликати дискомфорт, поставити перед обличчям правди про людину. Але читати було не дуже цікаво.
Анонім
Цікавий експериментальний текст від Вільяма Голдінга. Це історія про Стародавній Єгипет, про життя в ті часи, про перипетії долі.
Автор як і завжди бере незвичний сеттинг та перетворює його на глибоке філософське висловлювання про сьогодення, навіть коли пише про далеке-далеке-далеке минуле.
Це збірка оповідань, проте кожне з них розповідає окрему історію про єгиптян тих далеких часів, тому це цілком можна сприймати як експериментальний роман.
Анонім
Котолог
