100 історій кохання, що допомагають перемагати темряву.
Ця книга змусила мене задуматися, порадіти та поплакати через ці історії кохання. Ти починаєш розуміти, що поки ти сидиш тут і засмучуєшся через не зроблене завдання, десь там гинуть люди, проте йдуть вперед попри все. Вони стикаються з такими ситуаціями, що іноді страшно й подумати.
Я думаю ця книга повинна бути у кожного, як річ, що допомагає йти вперед, вона для всіх, хто зневірився, хто хоче опустити руки. Вона показує, яке сильне кохання проти війни. Саме кохання тут є певною опорою, підтримкою у важкі моменти. Читаючи ці історії, ти бачиш, що навіть у такий страшний час, ти можеш зустріти частинку щастя, проте можеш і втратити її та жити лише гарними, теплими спогадами.
Книга наповнена проблемами, втратами, коханням, боротьбою, силою духу.
Анонім
Відверто кажучи мені дуже сподобалась книга, були історії над якими я плакала. Багато щирості, відкритості і любові. Ця книга — про любов попри все.
Анонім
Не можу я сказати «Прощавай»
Ілюзіям, захопленню і сонцю,
Малюнкам із дитинства, килимку,
І квіточкам домашнім у віконці.
Не можу я сказати «Прощавай»
Словам «Люблю», «Побачимось», «До завтра»,
Хоча слова «Все буде добре» кожну ніч
Пронизують свідомість, ніби мантра.
Не можемо потрапити в полон
Очікування страху і зневіри,
Коли під час сирен нервовий сон
Лепоче поспіхом: «Дай, Боже, віри!»
«Дай Боже тобі щастя, зачекай!» –
Спастичний голос лезом пролунає!
Очікування диханням бринить,
І слово «Прощавай»
Ніби розвіялось,
Немає…
Анонім
Котолог
