Вікторія Середа

Відверто кажучи мені дуже сподобалась книга, були історії над якими я плакала. Багато щирості, відкритості і любові. Ця книга — про любов попри все.

Не можу я сказати «Прощавай»
Ілюзіям, захопленню і сонцю,
Малюнкам із дитинства, килимку,
І квіточкам домашнім у віконці.

Не можу я сказати «Прощавай»
Словам «Люблю», «Побачимось», «До завтра»,
Хоча слова «Все буде добре» кожну ніч
Пронизують свідомість, ніби мантра.

Не можемо потрапити в полон
Очікування страху і зневіри,
Коли під час сирен нервовий сон
Лепоче поспіхом: «Дай, Боже, віри!»

«Дай Боже тобі щастя, зачекай!» –
Спастичний голос лезом пролунає!
Очікування диханням бринить,
І слово «Прощавай»
Ніби розвіялось,
Немає…

Мій коханий пішов добровольцем 24 лютого 2022 року і з того часу війна - саундрек і фон нашого кохання. "Я тебе...війна" це про весілля в військовій формі та вишиванках (як було у нас), поїздки в Краматорськ та Покровськ при першій нагоді, щоб просто побачити, постояти під воротами, випити разом каву.
І це постійний страх.
Ця книга лише посилила в мені розуміння, що нас таких багато, наші історії різні, але такі схожі.