Розгадка Ві Кіланд (або як книжкова обкладинка майже позбавила мене хорошого читацького досвіду) Жанр: психологічна драма - трилер Тема: одержимість, межа між професійним та особистим, травма, залежність, етика, внутрішній біль Ця книга потрапила до мене не тому, що я її шукала. Вона не була у списках "must read", я не бачила її в топах. Її мені порадили в книжковому клубі — просто у відповідь на моє улюблене питання: а що вам справді запало в душу останнім часом? І «Розгадка» була однією з таких історій. Але зізнаюсь: обкладинка майже зламала все. Я бачила, як виглядає оригінальне видання, і український варіант виглядає блідо на його фоні. Вона не передає напруги, атмосфери і глибини. Якби я обирала лише по дизайну — пройшла б повз. Та внутрішній зміст — це зовсім інша історія. ✨У нас є психіатриня Мередіт, яка пережила велику втрату. ✨І є Ґабріель — її новий пацієнт, чоловік, до якого вона починає відчувати щось, що не має права розвиватися. Межі стираються. Одержимість наростає. А моральні орієнтири ламаються. Здається, сюжет простий, наче візерунок, який легко повторити. Але десь посередині починаєш відчувати: все не так просто. Авторка грається з читачем — залишає натяки, створює напругу, збиває з пантелику. І коли тобі здається, що фінал уже настав, останні три сторінки просто вибивають землю з-під ніг. Я чекала на такий поворот, але він все одно вразив. Кому я б порадила цю книгу? ✨тим, хто любить емоційно напружені історії без екшену ✨якщо вам цікаві психологія, внутрішні травми, заборонене кохання
Анонім
Книга читається доволі легко та швидко. З плюсів можу відмітити те, що авторка змогла описати почуття головної героїні напрочуд точно та навіть так, що більшу половину книги ти проживаєш всі проблеми та тривоги разом з нею. Але незважаючи на це, мені не вистачило різких та неочікуваних поворотів сюжету. Тобто все відбувається доволі спокійно та, можна сказати, очікувано. Навіть після прочитання книги у мене не було "вау" ефекту. Сказати, що це було несподівано - так. Сказати, що я насолоджувалась післясмаком книги - ні. Але точно можу сказати, що до останнього речення ви не отримаєте відповіді, тому це дійсно цікавий підхід до розкриття всіх карт 🧐
Анонім
«Нотатки ненависті» — той випадок, коли з перших сторінок розумієш: попереду не просто легке читання, а емоційний атракціон із дотепними діалогами, дрібкою драми та цікавими поворотами. Цей ромком виявився саме тим, чого я очікувала — легким, дотепним, із тією хімією між героями, яка змушує затримувати подих. Ніби й нічого нового: двоє, що починали з неприязні, поступово вчаться бачити в іншому щось більше. Але в цьому «ніби» ховається головне — в історії є щирість, живі емоції і той особливий настрій, за який я люблю подібні книги. Сюжет вибудуваний логічно, без зайвих кліше чи затягнутих моментів. Герої — виразні, їхня еволюція помітна й переконлива. Особливо сподобалося, як напруга поступово змінюється на ніжність, а ненависть — на щось зовсім інше. Це не шедевр, який змінить життя, але точно хороша історія, що подарувала мені кілька приємних вечорів, усмішку та віру в те, що навіть найнеочікуваніші стосунки можуть мати щасливе продовження. Основні тропи: 💜Від ненависті до кохання (Enemies to lovers) 💜Вимушене сусідство (Forced proximity) 💜Словесні баталії (Witty banter) 💜Прихована вразливість (Hidden vulnerability) 💜Повільне розгортання почуттів (Slow burn) 💜Записки/листування як форма спілкування (Letter-writing / Notes)
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях