Василь Королів-Старий

Збірка «Фіолетова тінь» — це різноманіття історій про потойбічне, створених українськими авторами-класиками з різними стилями та підходами. Чорти, сутності та інші загадкові створіння стали центральними героями цієї антології, що пропонує читачеві подорож у темні куточки фантазії.

Попри майстерність окремих авторів і оригінальні ідеї, книга читалася важко. Деякі історії вражають, змушують затамувати подих чи навіть усміхнутися, але інші виявилися менш цікавими та залишили відчуття певної затягнутості.

Неоднорідність вражень від оповідань створює відчуття, ніби темп книги постійно змінюється — від інтриги до бажання просто перегорнути сторінку.
Проте варто відзначити, що сильні сторони збірки все ж є. Це багатство інтерпретацій міфів і легенд, яскраве змалювання образів та спроби зазирнути у суть людських страхів і бажань. Крім того оформлення книги дуже гарне з кольоровими ілюстраціями.

«Фіолетова тінь» — це книга, яка не стане легкою розвагою, проте знайде свого читача серед тих, хто готовий до експериментів і різнобічних емоцій. Вона не ідеальна, але заслуговує на увагу за свою сміливість і тематику.Рекомендую тим, хто готовий до викликів у читанні й не боїться зустрітись із різноманітними тінями нашої уяви.

Особисто мені сподобались оповідання Наталії Кобринської «Рожа», Богдана Лепкого «Кара» інші теж нічого так були, але ці мені дуже сподобались 🔥

Ця добірка – наче ретельно змішане зілля, де кожен інгредієнт відібраний із любов'ю та увагою 💖. Вона складається з текстів українських класиків, які, подібно до майстерних знахарів, додають свої унікальні складові до спільного казана.

Від "Мертвецького Великодня" Григорія Квітки-Основ’яненка, що наповнює нас гіркуватим смаком давніх традицій, до "Кари" Богдана Лепкого, яка додає в напій трохи солодкої розплати. Чим ближче автори до сучасності, тим більш яскравими і насиченими стають ці зілля. Вони пропонують нам не лише зануритися у світ магії, але й побачити, як ця магія відлунює в нашому сьогоденні. "Рожа" Наталії Кобринської, наприклад, додає до цієї суміші трохи терпкого аромату готики, доповнюючи напій, що зачаровує та залишає глибокий слід 🌹. Ця добірка підтверджує багатогранність нашої літератури — від глибокої народної мудрості Григорія Квітки-Основ'яненка до дивовижних образів, створених Галиною Пагутяк.

Перегортаючи сторінку за сторінкою, відчуваєш, як ці твори переплітають реальність із фантазією, вводячи у світ, де магія та повір’я – не просто слова, а частина нашого культурного ДНК. І поки чорт переконує відьму вийти заміж, а дідько розповідає про свої давні пригоди, ти відчуваєш, як тіні минулого огортають тебе, запрошуючи затриматися ще на одну сторінку.

Видавництво створило справжній еліксир із української міфічної прози, і окремо варто відзначити прекрасне оформлення, що підсилює ефект від кожного ковтка цієї книжки 📚✨.

"Змієві вали" - це збірка фантастичних оповідань українських авторів, які можна грубо розділити на три блоки: твори ХІХ (їх класифікувала б скоріше як містику/готику), ХХ та ХХІ століть. Від останніх очікувала найбільше, а отримала найменше - більшість робіт були досить одноманітними, описували радянщину (від чого вже втомилась) або війну. Наприклад, "День Нептуна" автор буквально списав в тез російської пропаганди. Виділялись тільки "Ближче всіх до полюса" Кідрука та "Туди, де буде сад" Аренєва, які й сподобались найбільше.

Це унікальне зібрання творів, яке занурює читача у світ української містики, де реальність переплітається з надприродним, а буденність відкриває двері до таємниць і загадок✨. Збірка складається з творів різних авторів, які розкривають багатство української міфології, фольклору та народних вірувань, при цьому демонструючи різні стилістичні підходи до жанру. Збірка залишає після себе сильне враження і бажання ще глибше пізнати таємниці української душі через призму містичних історій. Це видання стане справжньою знахідкою як для шанувальників жанру, так і для тих, хто шукає нові літературні враження.
Рекомендую)

Шкода, що коли я навчалася в школі, нас не познайомили з цією збіркою оповідань. Бо це щось неймовірне, ніколи не думала що в українській літературі є настільки прекрасні екземпляри дитячих творів. Так по-особовому зобразити нечисть, як до такого можна було додуматися. Це мило, весело, по доброму, а головне повчально.
Чорт-робить усе, щоб залагодити сварки.
Потерчата-своїми світляками показують правильну дорогу.
Мавки-рятують всіх, хто потрапив в їхній ліс.
І так далі.
Мій фаворит про Дуду її внучку Віхолу і зайченят, така милота🥰🥰🥰
Ось з таких творів має і складатися дитяча література, подана в зрозумілій для них формі, і водночас показуючи історію і вірування наших предків.

Для мене оцінка 5 з 10.
Але для малюків 10 років буде 10.