Валентина Попелюшка

⛔⛔⛔ Щодня у світі зникають діти. Їх викрадають з дитячих колясок, майданчиків у парку, зі школи, дискотеки або просто на дорозі біля дому. Скільки б разів ми, дорослі, не були б уважними, але малюків забирають прямо із-під носу. Скільки разів ми б не повторювали старшим дітям, що потрібно бути обачними, не розмовляти з незнайомцями, не викладати в соцмережах особисті дані, не ходити на самоті відлюдними місцями, але... На жаль, немає якогось універсального рецепту, щоб захистити дитину від викрадачів.

⛔⛔⛔ Прочитавши книгу, я ще раз переконалася у цьому. Викрадачі чудові психологи і завжди на крок попереду жертви. Чудово знають, як можна виманити із дому малолітню мажорку, а чим спокусити замурзаного рома. У своєму підлітковому триллері авторка показує кілька різних ситуацій викрадення. П'ять різних дітей, із різних міст і родин, різного віку і соціального статусу стають жертвами злочинців.
Насправді, у книзі немає чогось аж занадто страшного. Немає насильства, знущань, вбивст, крові, але сама психологічна ситуація настільки важка, що аж дихати забуваєш. Звичайно, звучать розмови про донорство органів, рабство, бордель, але все це, на щастя, так і залишається розмовою. Особливої моторошності додають малюнки. Відверто кажучи, мені вони не сподобалися, але чудово підкреслили атмосферу жаху, безвиході, ненормальності ситуації.

⛔⛔⛔ Не погоджуся зі словами, що "книга - щеплення від необачності". Зовсім ні!!! Навіть дорослих сильних чоловіків викрадають, а тут діти! До викрадення не можна бути готовим, інакше їх би з кожним роком меншало. Надзвичайно сподобався інший посил книги - ніколи не здавайся!!! От це важливо! Як би складно, страшно, моторошно тобі б не було - не здавайся, не втрачай надії, не опускай руки, до останнього думай про порятунок!

⛔⛔⛔ Так, це непроста книга і тема піднята в ній дуже болюча. Втім, добре, що такі книги випускають. Я не готова зараз дати її своїй 10-річній доньці, але через пару років хочу, щоб дитина прочитала. Також раджу батькам.