Урсула Познанські

Секулум - це збір молоді, для проведення ігор у дусі Середньовіччя (а саме 14 століття). Історія - гурт молодих людей відправляються на 5 днів у дикий ліс без телефонів, у середньовічному одязі, з середньовічною зброєю (дерев'яні мечі) і палким бажанням прожити цю пригоду на повну. Крім загальної мети кожен з героїв має свої потаємні причини бути тут. Головні герої: - Бастіян - відмінник, майбутній лікар,що потрапляє на гру ніби випадково; - Пауль - організатор гри, до кінця книги ми знаємо про роль Пауляв дуже мало; лише в фіналі відкривається правда; - Сандра - дівчина, що заманила Бастіана на гру; - Іріс - дівчина, що втікала від минулого; - Професор Максиміліан Штеффенберґ - батько Бастіяна, світило медицини; для мене він найголовніший герой, адже він причина усіх подій. Додається тут і стародавня легенда про прокляття, яке висить над кожним. Історія розвивається очікувано до мене: - віддалена територія; - немає зв'язку; - зникнення підлітків по одному; - відчуття небезпеки, власне кожному здається що вони тут помруть; - завершення очікуване - містиці тут немає місця. Що мені сподобалось: - задумка: помістити підлітків у дикий ліс без засобів зв'язку і тріпати їм нерви; - намагання надати історії містичного забарвлення; - вдало зображено підлітковий максималізм; - фінал (трохи надуманий), але він пояснює всю історію. Добре, що він логічний. Що не сподобалось: - багато подій здавались неправдоподібними (хоча б закриття великою глибою входу до печери; двоє підлітків легко це зробили); - дії Бастіана, який почав переживати вже в лісі: розумний хлопець, яким його подали, мав задуматись про це раніше. - Іріс - дівчина, яка мала забагато страхів, а проявила себе дуже відважно; для мене це було неправдоподібно; - фінал з професором: приїхав один (багата людина), легко все сприйняв, пороздавав гроші; дуже це не правдоподібно; - причина всіх подій, вона для мене трохи роздута; забагато зусиль для такої причини. Книга буде цікава любителям трилерів, підліткових історій, та любителям теми туризму.

Анонім

Після «Секулуму» очікувала так само чогось динамічного й захопливого, але ця книга на рівень нижча за вищезгадану Часто читача просто закидували в події у грі, без натяку на зміну сцени Не вистачило підліткової буденності в цій книзі

Анонім

«Не буває дивних місць. Бувають лиш дивні люди.» Все почалось з ідеї — створення рольової гри в стилі Середньовіччя. Далі її перетворюють на трилер: додаємо гурт незнайомців, прикрашаємо лісовими декораціями і, як вишеньку на торті, оздоблюємо все це таємничою легендою. Вуаля, захоплива книга готова! Я вперше зіштовхнулася з подібним задумом, тож без перебільшення, «Секулум» мене захопив. Я відчула себе на місці Бастіана, який зовсім необізнаний в цьому, проте вирушає в загадкову подорож разом із Сандрою, в яку він закоханий. Хлопець і не підозрює, що ця гра може докорінно змінити все його життя! Книга із самого початку породжує атмосферу, через яку ти несамовито вдаєшся в ескапізм. Ти відчуваєш цю ідилію і не хочеш її порушувати. Як деякі люди іноді вирушають у похід, щоб відпочити від життєвих проблем, так і група молодих людей вирішують ізолюватися від світу, оточивши себе захопливою грою. «Секулум» також нагадав мені «Володаря мух», де група дітей так само залишається ізольованою від світу і врешті-решт стикається з труднощами виживання та домовленістю між собою. В даному романі доля звела людей різного віку та статі, зі своїми проблемами та уявленнями про навколишнє середовище. Це й найчастіше породжує конфлікти й жертви, ненависть та жорстокість. А в момент, коли герої опиняються в тому положенні, коли в них не вистачає банальних ресурсів для виживання, вони йдуть на крайнощі… Неабияким сюрпризом стала для мене любовна лінія, яка тут не є звичною, про що говорить нам анотація. Тому, на превелике розчарування, завчасно не ставте на пару Бастіана та Сандри😅 (я вас попередила). І нехай вас не зупиняє жанр янг-едалту, оскільки це не зовсім «мила та добра» історія. Моментами дійсно десь проступає наївність, та незважаючи на це, книга є доволі лячною та жорстокою. Хочу, аби про цю книгу заговорили більше і вона заполонила букток🥹.

Анонім