Битва закінчилася, але за це було заплачено непомірно високу ціну. Захищаючи своїх малят, загинула Жіль, дружина, Міра. Постраждали також і інші герої: як фізично, так і душевно. Деякі їхні рани не загояться ніколи. За свою рішучість під час битви, Окохо стала спадкоємицею королеви Кевандіра.

Запекла битва у самому розпалі. Мордред виявляється зрадником, який використав інфекцію Окохо задля свого батька-барона. Його інфекція полягає у абсолютній відсутності емоцій. Для Окохо це стає справжнім ударом - той, кого вона вважала товаришем був просто бездушною оболонкою, що лише виконувала свою роль. У той же час, кожен герой веде свою битву у цьому протистоянні не на життя, а на смерть.

У Кевандірі під час свята посвячення кандидатів у лицарі починається справжнісінька війна, яку влаштували барони та інквізиція проти чарівників. Також стає відомо, хто саме з Кевандіру є зрадником, який використовував інфекцію Окохо і це стає для неї неймовірним шоком.

Доки Сет знаходиться у Кевандірському лісі, де проходить навчання у Міра, той розповідає йому історію "малого народця", яка є надзвичайно сумною та трагічною. У той же час, барони та інквізитори будують свої лихі плани, які уже починають втілювати у життя. Також ми дізнаємося про інфекцію Окохо, яку зловмисники використовували у своїх цілях. Окремо хочу відмітити талант Міра до високої поезії та неймовірну роботу наших перекладачів, які працювали над цими шедеврами)

Основні події шостого тому розгортаються у магічному Кевандірському лісі, де ми зустрічаємо подружню пару - Міра та Іґґдражіль, які допомагають Сету вийти з дивного стану у якому той знаходився після бою, а також навчають його контролювати свої сили.

У цьому томі Сет відправляється до острову-континенту Кевандір, аби потрапити у бібліотеку Кешлон Мерлін — замку лицарів-чаклунів, задля того аби там знайти хоч якісь зачіпки щодо Радіанту. Саме в п'ятому томі з'являються дві героїні, які мені дуже подобаються: Окохо - кандидатка у лицарі-чаклуни та Квін Боудіка - королева Кевандіру (дизайн цієї героїні просто неймовірний!).

Хоча бій у Гуркітянську закінчився, за це довелося сплатити дуже високу ціну. Дуже шкода було Хамелін, яка ніколи не була щасливою та вільною і життя якої так трагічно обірвалося( З позитивного, у кінці тому, стають очевидними романтичні почуття Мелі до Сета (хоча він цього, на жаль, не помічає).

Третій том загалом складається із боїв та флешбеків того, що колись відбувалося у Гуркітянську. Дуже лякає, до чого можуть дійти люди у своїй сліпій ненависті та неприйнятті когось, хто просто відрізняється від них та є для них незрозумілим, а отже, за такою логікою, становить загрозу.