Я вмикаю Simply the best, збираю думки до купи. Пишу текст.
Як передати всі почуття, котрі викликала у мене ця книга? Вона мене налякала: коли думаєш, що є межа людським випробовуванням, життя нагадує, що межі - лише у нашій голові.
Вона мене збентежила: я відчула у тексті нестримне бажання жити, творити, любити та піклуватись про інших. І це всупереч всьому, що спіткало Тіну протягом її життя.
Я читала і не могла відірватись, очі злипались, руки вже не тримали книгу, її не прочитуєш, а проживаєш, з надією на те, що наступна сторінка принесе дрібку радості, щастя, спокою та свободи. Я захоплююся силою цієї жінки, її працьовитістю, мужністю та сміливістю. Сміливістю розказати свою історію, сміливістю оголити свою душу та страхи.
Це видання на полиці не просто "перечитати", а ПЕРЕЧИТУВАТИ бодай уривками щоразу, коли поруч з'являється хоча б натяк на відчай. Я кайфонула від цієї книги, я закохалась в неї, я надихнулась нею, я раджу її кожному, хто знає Тіну Тернер і хто вперше про неї чує, читаючи цей відгук.