Це було дуже складно читати, адже книга написана буквально ніби в якомусь дисертаційному стилі!
Обтяжена фактами, історичними епізодами, персоналіями, переліком подій, яка країна чого хотіла, які документи розглядали і т.д. і т.д.
І ніби все воно так актуально: з прочитаного ви дізнаєтесь філософію НАТО, становлення, цілі, структуру, чому не все так просто вирішити там, які були етапи в розвитку організації, але разом з тим всьому цьому бракує якоїсь науково-популярної легкості, яка би зробила цю історію доступнішою для пересічного читача.
Я ніби продиралась крізь ліс історичних подій, і написане взагалі ніяк не чіпляло — якби ж трішечки чогось від автора, якихось рефлексій, висновків, не просто сухого фактажу.
Анонім