Тетяна Новацька-Тітаренко

Втратити когось рідного — важко! А якщо ця людина розуміла тебе краще за всіх — ще важче. Хіба ж Ритка знала, що це станеться з її дідусем?

Рита — головна героїня книги "Завтра новий день, або на гілці старої яблуні" була весела й безороблемна з друзями, а в дома закрита і по вуха в печалі.

Рита ж просто хотіла новенький iPhone або модну футболку з написом Crazy girl, але суворі батьки вважали, що це не потрібно їхній доньці. А, можливо, просто не мали достатньо грошей на всі ці сучасні штукенції, і не могли сказати про це дівчині. Даремно, бо Рита думала, що вони не її не розуміють, не люблять і в неї найгірші батьки у світі(

І хто ж міг розрадити дівчину? Улюблений дідусь! Вислухати проблеми онучки — запросто! Дати якусь пораду щодо ситуації — теж не проблема! Зрештою, купити ту омріяну футболку Crazy girl. Не дідусь, а скарб! Рита любила проводити час з дідусем, але не дуже любила їздила в село. Там же ні дискотек, ні подруг, ні контенту для її блогу, та й зайнятись особливо немає чим. Шахи та єдиний друг Вітька. Одним словом, нудно. Принаймні, так їй здавалось в 12 років.

Це вже потім, коли Рита виросте, вийде заміж за хлопця-мрію, вона буде сумувати і за дідусем, і за варениками бабусі, і за тихими посиденьками біля озера з другом Вітькою....

Книжка читається дуже легко, всі герої сучасні, якісь легкі, прикольні, зі звичайними буденними і близькими мені проблемами. Але оце село, дідусь, заклопотані батьки, спонукає замислитись і подивитись на звичні речі з іншого боку.

Дуже раджу прочитати, тим паче, що бонусом до прекрасного тексту йдуть дуже прикольні в незвичні ілюстрації.