🐻🐻🐻 10 років в Україні йде війна... Народжуються і дорослішають діти, які про війну знають, на жаль, не з книжок. Вони стали її живими свідками, її жертвами. Навіть одного арт-обстрілу достатньо, щоб ніколи про нього не забути.
🐾🐾🐾 "Боятися - це нормально, але страх не має заважати жити". Саме цю думку намагається довести до юних читачів дитяча письменниця Таніта Маре. Її терапевтична казка "Ведмедик Надії" написана у першу чергу для дітей війни, а також вона буде корисна іншим діткам, щоб краще зрозуміти своїх однолітків-переселенців з тих регіонів України, які власними очима бачили війну, підтримати їх, допомогти жити далі. Чудові ілюстрації дуже вдало передають настрій казки. Місцями - яскраві, як дитячі мрії, а місцями похмурі - як пережиті страхіття (розбита ваза, забиті вікна, поранений ведмедик).
🐻🐻🐻 Такі книги потрібно читати разом з дорослим та обов'язково коментувати, обговорювати, пояснювати... Мої діти досить емоційно сприйняли цю казку, особливо 7-річний син.
"Коли ми ділимося болем, страхом, горем - воно зменшується"
"Коли ділимося щастям, любов'ю, турботою - воно збільшується"
Анонім
