Т. Кінгфішер

Дочекатися дощової ночі
Ввімкнути ost до фільмів Т.Бартона
Передивитись Сонну лощину з Д.Деппом
Порядок виконання змінити за бажанням
Моторошні читання гарантовано.

Не обов'язково дивитись фільм, якщо хочеться жахастика.. Можна почитати 🖤Трилер, який викликає тривожність у читача з перших же сторінок. Сюжет, де параноя, як один з головних персонажів, а вірити тому, що відбувається не можна в жодному разі.

Я вже знайома з творчістю автора, тому я знала, чого очікувати 🔥
Цього разу, автор так майстерно "заплів" сюжет, що я "вибудовувала" декілька варіантів розв'язання цієї головоломки. Читаючи ближче до фіналу, я вже розуміла, що я на правильному шляху. Ця книга дійсно відчувається як пазл, де безліч знаків питань у читача і ведеться постійно пошук відповідей.

Спочатку автор знайомить з тим, хто скоїв жахливі вбивства. Потім переносить читача у події через рік після скоєного. Головні герої Ілан і Хлоя і ще шість гравців, потрапляють у гру "Параноя", на кону великі гроші і що саме містичне.. гра відбувається у покинутій лікарні для душевнохворих, посеред дивовижних просторів засніжених Альп 🏔️

Закинута психіатрична лікарня, де гра буде сплутана з першого ж дня і кошмари матеріалізуються в безумні події. Усі вісім гравців, наче пацюки в лабораторії, де нікого більше немає, а над ними проводять експерименти. Хтось їх проводить.. де реальність змішується з уявою, сни оживають 🔥 Ця книга це постійне відчуття ізольованості, божевілля, кошмарів, незбагненного, коли хтось тебе переслідує. Інтригуюче і тримає напругу до останніх сторінок і читання не хочеться відкладати 🖤

Вдало прописані персонажі, атмосфера психлікарні і того, що відбувалось з гравцями, наче дійсно знаходишся там, блукаєш тими покинутими кімнатами. Впевнена, що і далі буду знайомитись з творчістю автора, бо це саме те, чого і хочеться від даного жанру 😎

Це було чудово, моторошна готична історія, як я і хотіла🙌🏻
Я тепер хочу знайти та прочитати «Падіння дому Ашерів» По.
Місцями історія точно не для гидливих людей, але я не з таких🤣🤣. Мене по справжньому захопила ця коротка історія, і я шкодую, що відразу не купила обидві книги, тепер доведеться чекати доставку🫠.
Якщо вам подобаються напів містичні історії, то ця для вас☑️

Не можу навіть передати як сильно мені сподобалась ця серія про Алекса Іствуда від Кінгфішер!
От тут, дійсно, людина надихнулась, так надихнулась творчістю Едгара По.
Не зіпсувала, не перебільшила, не применшила, а створила атмосферу гідного готичного роману-горору.
Це відчувається.
Нарешті достойна сучасна готика.

Як же я обожнюю її гумор, він прекрасний, я, здебільшого рідко посміхаюсь прочитаному в книжках, але вперше таааак шкірилась, це було таааак влучно!
Мовчу вже про те, що цю книжечку можна розібрати на цитати, бо там дійсно є багато цікавих, розумних думок.

Мені дуже сподобався головний герой, та й інші персонажі прекрасні, не знаю як можна було створити такий затишок у пітьмі.

Не скажу, що якась книжка сподобалась більше, можливо друга тому що звикаєш до героїв і вони стали більш своїми-своїми, не скажу.
Ці обидві книжки пречудові, тепер чекатиму третьої, із сумом, що ці історії закінчаться.
Хник-хник.

Захопила мене ця книжка, нереально як!
Настільки не очікувала і з острахом брала, бо знову «Жорж» і знову зайці)))!
(От що ж це за стиль такий, ображати зайців, у мене аж серце щемить, з тої кривавщини, ну йоооой!)
Була впевнена, що може бути такий же крінж, як у Мони Авад, алеееее…ні!

Найкраще відчуття це те, що читаючи цю книжку я зрозуміла як сильно скучила за готикою, настільки, що продовжу читати все в цьому стилі, є книжки, які чекають на полиці, інші відкрила Readeat і пошукала ще книжок в цьому жанрі, ну захопилась, чесно!

Мене навіть не злякала небінарна особа в цій книзі, сам Істон (бо я все ж люблю традиційних персонажів), та закохуєшся в героїв одразу!

А який там гумор, обожнюю, така собі і готична готика і з влучним гумором, що розріджує похмуру атмосферу.

Дивні події, скрип дощок по ночах, химерний маєток, все цікаво, та нічого не ясно — саме так відчувається атмосфера готики.

Радію, що є ще друга книжка, зараз проковтну і її.
І з нетерпінням чекатиму ще книжок в такому прекрасному, улюбленому мною похмурому стилі 🖤!

Друга книга Кінгфішер, яку я почала читати одразу як закрила першу (дякую Жоржу, що видали одразу дві, бо це delicious). І вона мені сподобалася навіть більш за першу, хоча це було складно.
Головні герої, мила серцю трійця, яка вже полюбилася з першої частини. Грибочки тут теж присутні, куди ж без цього.
І як же я обожнюю гумор авторки, з багатьох моментів я сміялася вголос. А її відношення до тварин це окремий вид милоти.
Ця книга ще більш затишна й атмосферна, будиночок в лісі, простота життя і тиша природи, друзі поряд. Але, звісно ж, тут зачаїлося й щось лихе — жахіття, яке не дає спокійно спати.
Фольклор, міфологія, забобони, згадки війни, готичні мотиви, іронія, сміливість, відданість, почуття провини — пряний коктейль сюжету заворожує і не відпускає, поки не перевернеш останню сторінку.
Це неймовірно гарна проза, з нетерпінням буду чекати наступну частину.

Горор про родинні звʼязки, дружбу, честь і допитливість.
А ще це доволі цікава лекція з мікології в обрамленні розширеного ретелінгу історії дому Ашерів.
Атмосферна, готична, похмура книга. Відчувається вогкість, занепад і темрява дивного місця. При цьому ж, вона місцями дуже іронічна (сильно сподобалися всі дефініції про американців), з чудовим гумором і максимально добра в описі тваринок (окрема милота, вочевидь авторка їх дуже любить).
Рекомендую і біжу читати другу частину серії.

непогана історія на вечір..дещо збило з пантелику, що головний герой — небінарна особа, але десь після третини прочитаного, про цю деталь не згадується, і сюжет дедалі більше захоплює..моторошно, іронічно і цікаво..але десь це вже було і про це написано у післямові авторки..тому не читайте її заздалегідь

Не гірша за першу, більше філософічна та з містичною лінією, все ще готичний горор — і краще розкриває Галацію, вигадану країну, звідки родом головний герой.
Якщо сподобалась "Те, що тривожить мерців", цю теж варто читати.

Алекс Істон, клятвенний солдат (для яких у його рідній мові навіть виділено окремий займенник), на прохання хворої подруги їде до маєтку, де вона живе зі своїм братом. Вже з перших сторінок, на яких Істон під'їжджає до маєтку, ми розуміємо, що з будинком і всією округою щось дуже не так — і все це в декораціях кінця 19 ст.
Це ретелінг Падіння дому Ашерів Едгара По, в якому авторка майстерно переплітає горор, легкий гумор з деякими фантастичними моментами. Персонажі живі і цікаві, але за невеликий час (бо книга менша за 200 сторінок) встигаєш вподобати їх і хвилюватись за їх долю.
Гарний переклад передає іронічний стиль авторки.
З хороших новин: видавництво Жорж видало відразу і наступну книгу в серії, а авторка анонсувала вихід третьої вже у вересні 2025!