Світлана Вертола

Книга, яка захоплює з першої сторінки та огортає атмосферою теплих літніх вечорів, перших почуттів і внутрішніх переживань.

Авторка майстерно передає емоції персонажів, роблячи їх живими та справжніми. Герої — не ідеальні, але саме це робить їх такими близькими. Динаміка стосунків, дружба, кохання та пошук себе — усе це гармонійно вплітається у сюжет.

Окремо варто відзначити художнє оформлення. Ілюстрації додають історії ще більше шарму, створюючи ефект повного занурення у світ героїв.

Це саме той графічний роман, який залишає приємний післясмак і бажання перечитати ще раз. Раджу всім, хто шукає чуттєву, красиву та емоційну історію!

Надзвичайно затишна книга!

Я б з радістю прочитала продовження цієї чудової книжки!

Мені дуже імпонувала стилістика авторки, і як це класно, що сучасні підлітки мають змогу читати таку літературу.

А я, як мама підлітки, вдячна Світлані Вертолі за ті акценти та проблеми, яких вона торкнулася у книзі. Для прикладу, ситуація з подругою головної героїні та її мачухою, як дівчина прийняла типове для підлітків рішення нашкодити, історія з телефоном та додатками знайомств, і головне, яким чином цю ситуацію вирішили, і що важливо вчасно зупинитися, і що батьки завжди можуть зрозуміти, так, покарають, але пробачать і допоможуть.

Та й інші акценти, такі як перша робота, сумлінне ставлення до неї, попри те, що інколи і настрій не той, і літо спокушає лише розважатися - і це все через призму таких зрозумілих для підлітків подій та тем, переживань та вчинків.

Ну і звичайно перші почуття закоханості, і теж як класно показано, що інколи непорозуміння виникають просто через не сказав/не сказала, не запитав/ не запитала ➡️ додумали 😬🤯

Загалом, 5/5 💜 і бажання випити кави з лавандою ☕️

«Лавандові цілунки» — це книга, яка проникає в саме серце, сповнена емоцій, тепла та поетичності. Цей роман не лише про кохання, але й про пошук себе, про зв’язок із природою та емоційною глибиною. Авторка створює атмосферу, в якій кожен герой стає частиною великої історії, де є місце і для радості, і для смутку, і для несподіваних відкриттів.

Історія обертається навколо двох молодих людей, які, здається, мають зовсім різні шляхи, але доля приводить їх разом, і це знайомство стає для них не просто зустріччю, а справжнім переворотом у житті. Зворушлива й ніжна, книга відкриває двері в світ любові та щирих почуттів, де кожен поцілунок — це не просто жест, а ціла палітра емоцій.

Особливо захоплює, як авторка зображує природу, зокрема лавандові поля, які стають символом чистоти та ніжності відносин між героями. Відчувається, що кожен опис — це наче живе полотно, яке захоплює всі органи чуттів. Книга вражає не лише своєю романтичністю, а й глибиною почуттів, які вона пробуджує.

Стиль написання легкий, але насичений, і дуже швидко занурює в атмосферу подій. Це справжня історія про те, як можна знайти своє місце в світі і поруч з іншою людиною, а також про важливість бути чесним перед собою та іншими.

«Лавандові цілунки» — це книга для тих, хто вірить у магію любові, для тих, хто шукає відгук душі в кожному моменті життя. Вона чудово підходить для тих, хто хоче відчути емоційний підйом, перегортаючи кожну сторінку.

Історія розповідає про підлітку Марисю, дівчина з великим нетерпінням чекає на закінчення 9 класу, щоб поїхати до бабусі в село, де мріє провести своє найкраще літо, яке вже спланувала, та весело провести час з подругою Лесею.
Ця книга огорнула мене солодкими спогадами літа і дитинства, від її читання мені було так тепло і затишно. Легка історія про підлітків, де є — перший цілунок, стосунки, робота. Ти просто читаєш і насолоджуєшся , проживаючи усі пригоди, хвилювання, та почуття головної героїні та її друзів
Особливо мені сподобалися спогади бабусі, якими вона ділилася з Марисею. Це додало історії особливого шарму, нагадуючи мені про мою бабусю, яку теж часто прошу розповісти щось із її юності.
Однак, ця книга не тільки про підлітків. Вона також торкається глибших тем – про справжню дружбу, про сім’ю і її цінності, які є основою нашого життя
Якщо ви шукаєте добру і легку історію, яка огорне вас теплом і навіє приємні спогади, обов’язково зверніть увагу на цю книгу 💜🥰

«Лавандові цілунки» — це справжній аромат слова, ніжний літературний подих, що огортає душу, як теплий вітер серед лавандового поля. Світлана Вертола створила не просто роман, а витончену історію, в якій кожна емоція розкривається, мов квітка на світанку.

Ця книга — про тонке відчуття любові, що не кричить, а шепоче. Про кохання, яке пахне спокоєм, довірою й спогадами. Про ті доторки, що залишаються на серці довше, ніж будь-які слова. Авторка майстерно переплітає романтику з атмосферою природи, дозволяючи читачеві не лише читати, а й відчувати текст усіма органами чуття.

Герої — живі, справжні, кожен зі своєю тінню і світлом. Їхні історії — це маленькі світи, у яких кожен знайде щось своє: ніжність, спокій, відлуння особистих почуттів. Стиль письма Світлани Вертоли — м’який, мелодійний, він наче заколисує думки і наповнює внутрішнім світлом.

Це не просто книга — це ароматна подорож у глибини серця, де зберігаються найтепліші поцілунки життя. Рекомендую кожному, хто прагне знайти у словах затишок і красу.

📖 "Лавандові цілунки" Світлани Вертоли – літня історія зі смаком сливової пастили, лавандового сиропу й черешень💬 Головна героїня – Мариська, котра приїздить на канікули до бабусі в село. А тут панує свій незрівнянний вайб:

🏡 "– Заходьте в дім, мої хороші. – ми йдемо до ґанку, бабця – попереду, ніби очільниця поважної делегації. У хаті вже накритий стіл – святкова скатертина, наїдків стільки, що аж очі розбігаються [...] Здається, що тут законсервований час із теплими спогадами"⏰️

🖇Одначе Марися розшукуючи малих цесарок знайомиться із Іллею. Хлопець, аби вони не розбіглися врозтіч, накриває пернатих бешкетниць своєю кофтою. Між ними, зі спецефектами від пощипування кропиви, зароджуються сповнені тепла стосунки💜 Атмосфера чаруюча й на дотик нагадує велюрове ведмежа🧸

💬Читаючи, кожен має змогу пригадати, аквареллю вималювати в уяві, своє літо в юності. Зі смаком смажених на багатті картоплин, розсипаними лелітками-зірками й шлейфом аромату смородини🖌

🕯Попри всю легкість, повість місцями щемка та повчальна [у кращих правилах янг-едалту, без моралізаторства]. Ілля ревнує свою кохану до Сергія, Марися віднаходить у соцмережах сторінку колишньої Іллі, Леська взагалі ладна втіяти будь-що, аби посварити батька з його дружиною🏹

● Втім, тут є мудрі дорослі. Особливе захоплення у мене викликала мама Іллі – Вікторія, котра займається виготовленням пастили. Жінка чесна з підлітками: в одній із розмов зізнається, що не рідна мама для хлопця, а втім це ніколи не перешкоджало їй дарувати йому тепло, розуміння й опіку✨️

● Вона вміє довіряти підліткам: так Марися зайнялася веденням соцмереж для бренду Вікторії, а виставлене нею у тіктоку відео набрало рекордну кількість переглядів🎬Погодьтеся, всім нам потрібна ця віра, особливо в юності, а не оте шаблонне "мале-зелене" з нотками ейджизму

❤️‍🩹Нижче діалог Марисі із бабусею, який розчулив мене:

💬 "– Оце краса! – крикнула я, так, що аж бабуся зацікавлено зайшла до кімнати.

– Що? Оце? Гірлянда ця? – зиркнула бабуся недовірливо.

– То совєти хотіли, щоб всі думали, що то ялинкова прикраса. А насправді – старовинна прикраса на шию – лускавки! – із захопленням повідомила я"

Історія сподобалася. 😊 Комфортна та мила історія підліткового кохання, трохи дурнувата, але наповнена якимось своїм шармом) Трішки не сподобався молодіжний сленг, але то дрібниці 🙃 Невелика атмосферна книжечка на вечір 🥰

📌Усе, чого мені хотілося, - це любові. Поки інші п'ють її пожадливими ковтками, мені би хоч прикластися до того келиха, промочити спраглі губи.©️

❤А ви помічали, як щороку в лютому-березні з'являється багато закоханих парочок, ніби вони прокинулись від зимової сплячки спраглі любові? Можливо, це й справді так, а може то дія чарів Купідона? Хоча, якого Купідона, якщо маємо свого рідненького і вічно юного бога кохання Леля?

💚У цій книзі авторка фантазує, чим би займався давньослов'янський бог, якби існував у наш час. Як би він поєднував самотні серця спокушаючи дівчат самотужки, а вже потім віддаючи до рук обранця. І чи зміг би при цьому лишатися холоднокровним ловеласом, жодного разу не закохавшись?

💚Якщо чесно, саме цей момент мені-дорослій здався сексистським, але як підліток, я б зацінила. Тим паче, що він рухає весь сюжет. Після "Юна. Війна" ця історія здалася мені трохи легковажною, а чого я власне хотіла від підліткової романтичної повісті? Може, кохання на все життя і драми? Так вони тут є. 😉

Як кажуть "Гарячими слідами"..) Отже, сказати, що я в захваті не вийде. Я читала значно сильніший текст Світлани - "Юна. Війна". Там глибше, але й болючіше. І ще: не пам'ятаю, хто займався редагуванням, але в "Юні.." все було чудово, а з "Цілунками" не допрацювали редактори - я не озброєним оком зловила кілька помилок.

"Лавандові цілунки" - дуже лайтова історія, але з небанальних. Одразу скажу, що своїй цільовій аудиторії дуже "заходить" - перевірено. Читала моя учениця, і їй дуже сподобалось. Книжка про підлітків і для підлітків 🔥Для мене тут заслабкі "дорослі" герої, а от діти чудові, і мені теж дуже імпонував "поганий хлопець" Сірий) В якусь мить мені навіть здалось, що історія поверне в інший бік))

Чим повість може полюбитись дорослим читачам? Атмосферою і спогадами в першу чергу. Ми саме зі знайомою говорили, що атмосфера літа в селі, отієї безтурботності й легкості, живих баби і діда - усього того, чого більше ніколи не буде в нашому житті 💔

Марися ледь дочекалася закінчення останнього дзвоника, адже там так нудно, а їй треба писати список, складати валізу та їхати на літні канікули до бабусі в село. Там на неї вже чекає найкраща подруга Леська. Справ у них на це літо багато, проте дещо піде не за планом та від цього буде навіть краще.

Ця історія з літнім вайбом виявилася такою моєю. Тепла, щемка, ностальгійна. Смачна й запашна. Вона про дорослішання, дружбу, перше кохання, вибір, сімейні цінності, родинну історію.

Дуже сподобалася бабуся Марисі: мудра, розуміюча, любляча. Гарно вплетені в повість її історії з юності.

А ще я захоплювалася сім'єю, яка переїхала з Києва в село й започаткувала там власний бізнес. Це чудовий приклад для інших.
Одним словом, трохи юність в око потрапила під час читання.

За рецепти, плейлист та ілюстрації окрема дяка!
Раджу читати від 12 років і до 100) Вам обов'язково сподобається.

Я не фанат таких історій 🫣 поки що, наше життя страшніше... але мені сподобалися ці оповідання...
"Очі з чорного дзеркала" це сім страшних історій від семи українських письменниць! Тут є Оповідання про страхи, зраду, помилки, темну магію...

Мені чимось нагадала ця збірка серіал "Чи боїшся ти темряви?" (Пам’ятаю, я в дитинстві дивилася його і мені було досить моторошно😅). Підлітки, які розказують моторошні історії... взагалі то ідея класна! Мені сподобалася!
Кожна оповідка цікава по своєму, але я відмічу лиш ті що реально сподобалися до дрижаків по тілі...
Віталіна Макарик "Іноді вони повертаються" це було ввав! Я напевно відчувала всі емоції тих учнів, які побачили свою однокласницю 😰 бррр...

Єлізавета Максименко "Пітьма". Карпати. Двоє закоханих. Романтика. Та вони вибрали не ту локацію... (ну як тепер в гори їхати? 😅 ааа?) Мені було страшно! Було шкода закоханих. Я співчувала їм... Моторошна атмосфера! Ніч. Ліс. Щось... ух!

Цю книгу я привезла із собою з Книжкової країни 🥰 З автографом і обіймашками від Світлани Вертоли 🫶
Тому читала її з особливим трепетом ☺️

Мені історія ну дуууже припала до душі і відгукнулася у серці ♥️
Ви знаєте, що я люблю розповіді, де є бабусі🤓 А тут ще з такою теплотою головна героїня до неї відноситься.

Книга про літні канікули, але я у жовтні чудово провела свій час з нею☺️
Вона про дружбу, про першу роботу і першу закоханість.
Навіть про Італію буде згадка (це ж моя мрія - ви знаєте😀)
Плейліст у кінці- то любов 🫶
Згадала як дівкою була😃
Одним словом- рекомендую!
P.S. Оформлення - то любов

#zymovyi_marafon