Світлана Вертола

Підлітковий роман про кохання, дружбу, дорослішання, ревнощі, сприйняття себе та своєї зовнішності, сімейні відносини.

Головна героїня Марися на все літо їде на канікули до бабусі в село. В неї великі плани на це літо та довгоочікувана зустріч з подругою Лесею. В подруги особиста трагедія з татом та його жінкою, Леся хоче розлучити їх і в цю авантюру втягує Марисю. Добре те, що все добре закінчується.

Дуже теплий образ бабусі, яка огортає внучку турботою, дає слушні поради, а спогади бабусі про своє кохання та найкращу подругу, з якою колись втратила зв'язок. Марися вирішує знайти бабусину подругу молодості.

Неочікувана закоханість в Іллю та залицання Сергія, коли ти така не впевнена в собі і своїй зовнішності. Кого обере героїня?! Ревнощі та непорозуміння, це так по підлітковому.

Теплі відносини з батьками та дружба з мамою Іллі, яка потім запропонує роботу Марисі та її перші зароблені гроші. Бізнес батьків Іллі процвітає, і до цього багато зусиль приклала Марися. Завдяки соціальним мережам та рекламі корисних смаколиків родина мала багато замовлень. Чому саме лавандові поцілунки? Обов'язково прочитайте цю теплу та цікаву історію і дізнаєтеся таємницю назви.

Купилася на назву, думала любовний роман. Але, хоч в сюжеті і буде мова про любов також, це точно не любовний роман. А чудова, підліткова книжка, яку із задоволенням можна читати і в набагато молодшому та й старшому віці. Що я і зробила.

Отже, маємо школярку Марисю, яка з нетерпінням чекає закінчення шкільних занять, щоб поїхати на канікули до бабусі у село. А там на неї вже чекають нові знайомства, закоханість, перша робота для сім”ї, яка переїхала з міста і відкрила свій маленький сімейний бізнес.

А також книжка про те, як дорослішати, робити свій вибір, вміти дружити, і навіть, якщо друзі помиляються, як от Марисина подруга, Леся, що занадто по-дитячому з ревністю відредагувала на появу у батька іншої жінки, і вчинила несправедливо по відношенню до іншої людини, попри те, що чоловік дано розлучений, а мати Лесі тільки за нові стосунки батька, і мачуха намагається налагодити нормальні стосунки з дівчиною-підліткою.

Багато сторінок присвячені першим стосункам, почуттям, емоціям, що вирують у підлітків.
І хоча Марися ще неповноліття, здавалося б, саме час просто розважатися, відпочивати, але дуже вдало показано прагнення Марисі до самостійності, вміння вже в цьому віці сумлінно ставитися до праці, заробляти, бути корисною.

Особливу симпатію викликали стосунки бабусі та Марисі, розповіді бабусі про її дитинство, юність. Не менш хороші стосунки в Марисі з батьками.
І взагалі, книжка дуже екологічна у висвітленні багатьом проблем сучасних сімей і сучасних підлітків. Хотілося б, щоб і в реальному житті подібні ситуації, які ставалися з Марисею, Лесею, їх батьками, друзями, односельцями теж вирішувалися з такими самими позитивними закінченнями для всіх.

Книжка залишає чудовий приємний післясмак і атмосферою, і манерою написання авторкою, і проблематикою та настроєм ностальгії про часи дорослішання, розуміння себе, свого місця серед інших людей, близьких та сторонніх, свого місця у світі.

Тепла, щемка, з пахощами літа, смаколиків з ягід та фруктів, історія. Рецепти, плейлист з музикою, ілюстрації лише додали літніх настроїв. І назва дуже вдала, люблю лаванду і за красу і за аромат, і за той настрій, який вона допомагає створювати у душі.

Рекомендую цю книжку тим, кому подобаються добрі, позитивні історії для відпочинку, як “Толіки. Перемотування касети олівцем”. Ця історія теж залишиться у вашому списку затишних книжок.

Купила книгу. І тільки читаючи зрозуміла, що я помилилася і вона дуже дитячо-підліткова.
От читала б я її в 12 років - 🔥
Прочитала за годину.

Як для підліткової історії, мабуть, хороша. Але я чомусь думала, що героїня буде з бед-боєм в кінці…

Ілюстрації до книги неймовірні, дуже вайбові 😍

Це найкраща книга прочитана за цей рік, вайб книги це буквально те що я шукала.Прекрасно приписане підліткове, перше кохання, цікавий сленг і дуже гарна обкладинка.Дуже круто що в нас є автори які вміють так передати літню атмосферу, мені сподобалась ця історія!

Книга, яка захоплює з першої сторінки та огортає атмосферою теплих літніх вечорів, перших почуттів і внутрішніх переживань.

Авторка майстерно передає емоції персонажів, роблячи їх живими та справжніми. Герої — не ідеальні, але саме це робить їх такими близькими. Динаміка стосунків, дружба, кохання та пошук себе — усе це гармонійно вплітається у сюжет.

Окремо варто відзначити художнє оформлення. Ілюстрації додають історії ще більше шарму, створюючи ефект повного занурення у світ героїв.

Це саме той графічний роман, який залишає приємний післясмак і бажання перечитати ще раз. Раджу всім, хто шукає чуттєву, красиву та емоційну історію!

Надзвичайно затишна книга!

Я б з радістю прочитала продовження цієї чудової книжки!

Мені дуже імпонувала стилістика авторки, і як це класно, що сучасні підлітки мають змогу читати таку літературу.

А я, як мама підлітки, вдячна Світлані Вертолі за ті акценти та проблеми, яких вона торкнулася у книзі. Для прикладу, ситуація з подругою головної героїні та її мачухою, як дівчина прийняла типове для підлітків рішення нашкодити, історія з телефоном та додатками знайомств, і головне, яким чином цю ситуацію вирішили, і що важливо вчасно зупинитися, і що батьки завжди можуть зрозуміти, так, покарають, але пробачать і допоможуть.

Та й інші акценти, такі як перша робота, сумлінне ставлення до неї, попри те, що інколи і настрій не той, і літо спокушає лише розважатися - і це все через призму таких зрозумілих для підлітків подій та тем, переживань та вчинків.

Ну і звичайно перші почуття закоханості, і теж як класно показано, що інколи непорозуміння виникають просто через не сказав/не сказала, не запитав/ не запитала ➡️ додумали 😬🤯

Загалом, 5/5 💜 і бажання випити кави з лавандою ☕️

«Лавандові цілунки» — це книга, яка проникає в саме серце, сповнена емоцій, тепла та поетичності. Цей роман не лише про кохання, але й про пошук себе, про зв’язок із природою та емоційною глибиною. Авторка створює атмосферу, в якій кожен герой стає частиною великої історії, де є місце і для радості, і для смутку, і для несподіваних відкриттів.

Історія обертається навколо двох молодих людей, які, здається, мають зовсім різні шляхи, але доля приводить їх разом, і це знайомство стає для них не просто зустріччю, а справжнім переворотом у житті. Зворушлива й ніжна, книга відкриває двері в світ любові та щирих почуттів, де кожен поцілунок — це не просто жест, а ціла палітра емоцій.

Особливо захоплює, як авторка зображує природу, зокрема лавандові поля, які стають символом чистоти та ніжності відносин між героями. Відчувається, що кожен опис — це наче живе полотно, яке захоплює всі органи чуттів. Книга вражає не лише своєю романтичністю, а й глибиною почуттів, які вона пробуджує.

Стиль написання легкий, але насичений, і дуже швидко занурює в атмосферу подій. Це справжня історія про те, як можна знайти своє місце в світі і поруч з іншою людиною, а також про важливість бути чесним перед собою та іншими.

«Лавандові цілунки» — це книга для тих, хто вірить у магію любові, для тих, хто шукає відгук душі в кожному моменті життя. Вона чудово підходить для тих, хто хоче відчути емоційний підйом, перегортаючи кожну сторінку.

Історія розповідає про підлітку Марисю, дівчина з великим нетерпінням чекає на закінчення 9 класу, щоб поїхати до бабусі в село, де мріє провести своє найкраще літо, яке вже спланувала, та весело провести час з подругою Лесею.
Ця книга огорнула мене солодкими спогадами літа і дитинства, від її читання мені було так тепло і затишно. Легка історія про підлітків, де є — перший цілунок, стосунки, робота. Ти просто читаєш і насолоджуєшся , проживаючи усі пригоди, хвилювання, та почуття головної героїні та її друзів
Особливо мені сподобалися спогади бабусі, якими вона ділилася з Марисею. Це додало історії особливого шарму, нагадуючи мені про мою бабусю, яку теж часто прошу розповісти щось із її юності.
Однак, ця книга не тільки про підлітків. Вона також торкається глибших тем – про справжню дружбу, про сім’ю і її цінності, які є основою нашого життя
Якщо ви шукаєте добру і легку історію, яка огорне вас теплом і навіє приємні спогади, обов’язково зверніть увагу на цю книгу 💜🥰

«Лавандові цілунки» — це справжній аромат слова, ніжний літературний подих, що огортає душу, як теплий вітер серед лавандового поля. Світлана Вертола створила не просто роман, а витончену історію, в якій кожна емоція розкривається, мов квітка на світанку.

Ця книга — про тонке відчуття любові, що не кричить, а шепоче. Про кохання, яке пахне спокоєм, довірою й спогадами. Про ті доторки, що залишаються на серці довше, ніж будь-які слова. Авторка майстерно переплітає романтику з атмосферою природи, дозволяючи читачеві не лише читати, а й відчувати текст усіма органами чуття.

Герої — живі, справжні, кожен зі своєю тінню і світлом. Їхні історії — це маленькі світи, у яких кожен знайде щось своє: ніжність, спокій, відлуння особистих почуттів. Стиль письма Світлани Вертоли — м’який, мелодійний, він наче заколисує думки і наповнює внутрішнім світлом.

Це не просто книга — це ароматна подорож у глибини серця, де зберігаються найтепліші поцілунки життя. Рекомендую кожному, хто прагне знайти у словах затишок і красу.

📖 "Лавандові цілунки" Світлани Вертоли – літня історія зі смаком сливової пастили, лавандового сиропу й черешень💬 Головна героїня – Мариська, котра приїздить на канікули до бабусі в село. А тут панує свій незрівнянний вайб:

🏡 "– Заходьте в дім, мої хороші. – ми йдемо до ґанку, бабця – попереду, ніби очільниця поважної делегації. У хаті вже накритий стіл – святкова скатертина, наїдків стільки, що аж очі розбігаються [...] Здається, що тут законсервований час із теплими спогадами"⏰️

🖇Одначе Марися розшукуючи малих цесарок знайомиться із Іллею. Хлопець, аби вони не розбіглися врозтіч, накриває пернатих бешкетниць своєю кофтою. Між ними, зі спецефектами від пощипування кропиви, зароджуються сповнені тепла стосунки💜 Атмосфера чаруюча й на дотик нагадує велюрове ведмежа🧸

💬Читаючи, кожен має змогу пригадати, аквареллю вималювати в уяві, своє літо в юності. Зі смаком смажених на багатті картоплин, розсипаними лелітками-зірками й шлейфом аромату смородини🖌

🕯Попри всю легкість, повість місцями щемка та повчальна [у кращих правилах янг-едалту, без моралізаторства]. Ілля ревнує свою кохану до Сергія, Марися віднаходить у соцмережах сторінку колишньої Іллі, Леська взагалі ладна втіяти будь-що, аби посварити батька з його дружиною🏹

● Втім, тут є мудрі дорослі. Особливе захоплення у мене викликала мама Іллі – Вікторія, котра займається виготовленням пастили. Жінка чесна з підлітками: в одній із розмов зізнається, що не рідна мама для хлопця, а втім це ніколи не перешкоджало їй дарувати йому тепло, розуміння й опіку✨️

● Вона вміє довіряти підліткам: так Марися зайнялася веденням соцмереж для бренду Вікторії, а виставлене нею у тіктоку відео набрало рекордну кількість переглядів🎬Погодьтеся, всім нам потрібна ця віра, особливо в юності, а не оте шаблонне "мале-зелене" з нотками ейджизму

❤️‍🩹Нижче діалог Марисі із бабусею, який розчулив мене:

💬 "– Оце краса! – крикнула я, так, що аж бабуся зацікавлено зайшла до кімнати.

– Що? Оце? Гірлянда ця? – зиркнула бабуся недовірливо.

– То совєти хотіли, щоб всі думали, що то ялинкова прикраса. А насправді – старовинна прикраса на шию – лускавки! – із захопленням повідомила я"

Історія сподобалася. 😊 Комфортна та мила історія підліткового кохання, трохи дурнувата, але наповнена якимось своїм шармом) Трішки не сподобався молодіжний сленг, але то дрібниці 🙃 Невелика атмосферна книжечка на вечір 🥰

📌Усе, чого мені хотілося, - це любові. Поки інші п'ють її пожадливими ковтками, мені би хоч прикластися до того келиха, промочити спраглі губи.©️

❤А ви помічали, як щороку в лютому-березні з'являється багато закоханих парочок, ніби вони прокинулись від зимової сплячки спраглі любові? Можливо, це й справді так, а може то дія чарів Купідона? Хоча, якого Купідона, якщо маємо свого рідненького і вічно юного бога кохання Леля?

💚У цій книзі авторка фантазує, чим би займався давньослов'янський бог, якби існував у наш час. Як би він поєднував самотні серця спокушаючи дівчат самотужки, а вже потім віддаючи до рук обранця. І чи зміг би при цьому лишатися холоднокровним ловеласом, жодного разу не закохавшись?

💚Якщо чесно, саме цей момент мені-дорослій здався сексистським, але як підліток, я б зацінила. Тим паче, що він рухає весь сюжет. Після "Юна. Війна" ця історія здалася мені трохи легковажною, а чого я власне хотіла від підліткової романтичної повісті? Може, кохання на все життя і драми? Так вони тут є. 😉