Мене "втомила" ця книжка. Буквально. Попри те, що швидко читалося, було враження, що я дивлюсь якесь шоу на одному з телеканалів. Але от так зване закулісся відомих реаліті дійсно цікаво описано. Так, ніби авторка мала дійсно такий досвід роботи. Завжди, коли йде мова про детектив, у мене ступор при написанні хоч якихось вражень. Я завжди кажу, що детективи читаю рідко, бо дуже часто мені нудно. Проте, є ж такі, що неймовірно захоплюють, наприклад, "Чорні водяні лілії", а от з "Мертва жива вода" такого не сталось. Я б вполовину скоротила цю книжку. Сам сюжет не вразив — нічого нового (ото крім вищесказаного), та й герої досить шаблонні. Словом, мені не дуже "зайшло", але знаю, що багатьом книжка сподобалась, хвалять. Тому то моя дуже суб'єктивна думка (як завжди).

Багато нелогічностей, як на мене. Ніби авторка давала нам початок цікавих сюжетних ліній, які взагалі ні до чого не приводили ?‍♀️ Вбивцю впродовж історії читачу показують аж цілий один раз, і зачіпок, які б вели до нього взагалі немає Води багато, динаміки мало, на жаль

«Вона гадки не мала, як пояснити, що після першої сотні проведених інтерв'ю ти починаєш помічати деякі закономірності в історіях героїв. Після другої сотні закономірності перетворюються на патерни, чіткі схеми, якими рухається доля більшості людей, майже без найменших відхилень. А після п'ятої сотні якась частина тебе просто знає». Майя живе роботою. Журналістка популярної кримінальної телепрограми, вона вкладає всю себе в створення кожного епізоду. Майя вірить, що її зусилля варті кожної безсонної ночі, пропущеного свята, вихідного раз на місяць. Адже вона допомагає тим, хто втратив останню надію відновити справедливість, розібратися в заплутаних (подеколи вже «холодних») справах, віднайти втрачених. Раптове зникнення напарниці Рити приголомшує Майю, в її голові вже промайнули сотні можливих сценаріїв подальшого розвитку подій. Різко все стало занадто реальним і особистим. Колеги звикли до ексцентричного характеру Рити, тому її можлива втеча особливо нікого не здивувала. Запальна дівчина просто вирішила в чергове змінити життя, не попередивши нікого. Така собі новина. Майя вирішує докопатися до істини та розпочинає власне розслідування, яке кардинально змінить життя дівчини. Та чи на краще? Майя складна героїня. Вона тривожна особистість, а вимогливий шеф з надміру емоційно і фізично виснажливою роботою, лише підживлюють її страхи та невпевненість у собі. Їй майже тридцять, а всі думки дівчини зациклені на роботі, певною мірою це лякає. В такі моменті задумуєшся про власні життєві вибори. Страшно одного ранку прокинутися і зрозуміти, що без своєї роботи ти навіть сам не знаєш, хто ти і чого насправді прагнеш від життя. Майя безумно харизматична та цікава головна героїня, але мої симпатії все-таки на стороні Аскольда. Коли вперше згадався в сюжеті тату-майстер, ще й музикант метал групи, я вже з острахом очікувала на типово шаблонного неформала. За всіма канонами він мав багато пити, нецензурно висловлюватися, бути агресором/аб'юзером і взагалі ще тією падлюкою. Ніколи я ще так не раділа, що помилилася з першими враженнями! Я безмежно вдячна авторці за адекватне представлення неформалів, без цих штампів «якщо слухаєш метал, то точно поклоняєшся Сатані». Для мене самої як металістки, це було дуже неочікувано, приємно і важливо. Цікава детективна історія, з неквапливою оповіддю, пронизана похмурою атмосферою і темними сірими буднями. Продумані зачіпки, які з першого погляду здаються нелогічними і незв'язаними, поступово складають єдину цілісну картину. Авторка поєднала основне розслідування зникнення Рити зі справами ток-шоу, сплітаючи окремі сюжетні лінії — це було нереально круто! Музична складова підкорила моє серце! Справжня металева тусовка, в якій розуміють істинну цінність старих чорних футболок (бо ж то може бути мерч, випущений ще десятиліття тому!), ностальгія від концерту в легендарному «Бінго», таємничі славнозвісні шведи (мої персональні здогадки коливаються між Amon Amarth та At The Gates), з якими грав гурт Аскольда! ? Кінематографічна оповідь, сповнена детальних візуальних і звукових образів. ? Можливість зазирнути за лаштунки створення телешоу. ? Реалістичні живі герої, багатогранні, цікаві, складні. ? Глибоко прописаний внутрішній конфлікт персонажів. ? Приголомшливий фінал, який розкриє прихований сенс назви. «І думаю там малось на увазі те, що якщо ти розвалюєшся, то ніяка жива вода не допоможе. Вона приведе до тями ненадовго, але нормально існувати в такому стані не вийде. Тому, щоб ожити по-справжньому, треба спочатку типу померти. Метафорично, звісно».

«Щоб ожити по-справжньому, треба спочатку типу померти» — саме так пояснюється назва книги в останньому розділі, але про все за порядком. Я вкрай рідко пишу негативні відгуки на книги, але цей буде саме таким. Чомусь очікувала набагато більшого від цього детектива, бо і жанр люблю, і назва заінтригувала, однак майже з самого початку вся історія видалась мені надто картонною, вчинки більшості персонажів дивними і нелогічними, а діалоги штучними. Ну не повірила я героям і не полюбився мені ніхто. Можливо саме тому спостерігати за розвитком подій було не так цікаво. У центрі сюжету телешоу «Всупереч строку давності», у якому журналісти беруться за розслідування давно нерозкритих злочинів, аби допомогти людям. «Наша мета — відновити справедливість», — сказав на першій зустрічі бос головній героїні Майї. Уже на цьому моменті запахло лицемірством, бо ж разом із цією жагою до справедливості вся знімальна група активно працює над створенням гарної картинки, викривленням відзнятого матеріалу задля високих рейтингів, провокуванням героїв історій на сильні емоції тощо. Тож я чомусь особливо сильно обурилась, коли Майя пообіцяла родині однієї давно зниклої дівчини віднайти її. Непрофесійно, неправдоподібно, егоїстично. Не уявляю навіть, як людина, багато років пропрацювавши в таких реаліті-шоу і знаючи все, що відбувається за лаштунками, може справді вірити, що займається благою справою — розкриттям злочинів. Але головні події починають розгортатись уже після зникнення напарниці Рити. Саме тоді Майя береться за це розслідування, ризикуючи втратити свою роботу й інколи навіть своє життя. Такий порив Майї розкрити цю справу мені видався не до кінця зрозумілим, бо дівчата ніколи й не були подругами. Та й усім іншим відверто байдуже, що там сталось із Ритою, пояснюючи все її ексцентричним характером, навіть поліція наче й не робить нічого. Складається враження, що Майя просто хоче побути детективом, бо це прикольно. Втім, розгадка історії була для мене несподіваною, навіть уважний читач вгадати злодія ну ніяк не зможе, тому просто дочитайте до кінця. Загалом не шкодую витрачений час, бо читати було доволі легко, але в мій топ рекомендацій цей детектив не потрапив.

Книга «Мертва жива вода» — це неймовірно захоплива історія, яка поєднує в собі елементи фентезі, містики та глибоких роздумів над сутністю життя і смерті. Авторка створює атмосферу, що огортає мене загадковістю й тривогою, змушуючи заглиблюватися у кожну деталь світу, сповненого чарів та прихованих небезпек. Сюжет розповідає про героїню, яка через низку подій стикається з могутньою та небезпечною силою — мертвою живою водою. Цей загадковий феномен стає не лише випробуванням для неї, а й символом боротьби між життям і смертю, добром і злом, вибором і неминучістю. Що робить книгу особливо цікавою, так це складні персонажі. Вони багатогранні, сповнені внутрішніх конфліктів і дилем. Мова книги — це окрема насолода. Вона багата, образна і водночас доступна. Цю книгу я б порекомендувала тим, хто любить фентезі з глибоким підтекстом. Думаю, я читала більш потужні книги такого жанру, але ця мені теж сподобалася!?

Дебютна книги авторки що потрапила до мене зовсім випадково. Зізнаюся, я не очікувала багато, думала буде моторошно відразно - типовий детективчик, який подають під соусом крутості. Але я була абсолютно не права. По – перше, події відбуваються в основному в Києві на рідних вуличках і це мені дуже сподобалось. По-друге – стиль авторки, те як вона пише, текст читається швидко, легко. по-третє, сам сюжет, вийшов доволі складний і непередбачуваний. Це саме те чого потребуєш від детективу. Дуже багато персонажів і всі характери живі, цікаво прописані. Така кількість героїв не обтяжувала сценарій, а навпаки, робила його ще більш реалістичним. Головна героїня проста звичайна дівчина, але при цьому читати про неї цікаво. Окрасою було телевізійний сленг і багато зі сфери телебачення. Я так розумію у авторки є реальний досвід яким вона поділилась і це було дуже цікаво. Прочитавши книгу, в мене було враження, що я дізналася багато нового закадрового, того, що відбувається по той бік лінзи і це круто. Також сподобалось, що сюжет хоч і складний, але зовсім не відчувалось якоїсь зайвої похмурості, важкості. Тому мені не доведеться після прочитання відходити декілька тижнів) Завершення теж неоднозначне, мені сподобалось – не типове і точно непередбачуване. Єдине що мені не сподобалось це назва книги, і хоч авторка в кінці частково пояснила чому так, та для мене назва не асоціювалась з тою атмосферою яку відчула від сюжету. Однозначно раджу для прочитання тим хто потребує складного і довгого детективу, що відбувається на теренах України) Вам точно здаватиметься що не читаєте книгу, а дивитесь вечірній серіал по телевізору перед сном)

Чи можна любити свою роботу занадто сильно? А якщо це покликання? Майя насправді любила свою роботу, хоча дехто і вважав її моторошною. Ще б не так - телепрограма про розслідування. Дівчина вірила ні у благородні мотиви, ні у принциповість шефа. Ні, наївною не була, і розуміла, що каналом правлять рейтинги, та все ж пошуки правди і допомога людям, як вважала, перед усім. Аж доки... Аж доки довелося проводити особисте розслідування - шукати колегу. Рита зникла, і, хоч її хлопець і звертається до Майї за допомогою, виникає стійке враження, що нікому ті пошуки дуже й не впали. Лиш Майя шукає Риту і правду, розкриваючи по ходу старі справи і знайомлячись з новими людьми. Сподобалося і українськими реаліями, і закулісними подробицями роботи журналістів, і насиченим сюжетом. У книжці буде багато важливих соціальних моментів: і наречений аб'юзер, й інстациганство, і важке дитинство. Майя чимало дізнається про старих друзів і нових знайомих. У книжці насправді панує атмосфера загадки і небезпеки. Хто спостерігає з темних закапелків? Хто за всім стоїть? Вбивцею виявиться абсолютно неочікуваний для мене персонаж. Я іноді люблю вгадувати злочинців, іноді автори самі підводять до одного чи іншого персонажа, а потім розбивають наші здогадки. Тут же підозрюваних у мене не було, лиш стійке відчуття, що навколо героїнь занадто багато поганих людей. І це ми ще про політичну журналістику не писали) Та книжка не відпускає не лише насиченим описом розслідування, а й особистими стосунками героїв. Заплутаними. Помилковими. Живими. Тут взагалі багато про життя і вибір. Взятися за справу - чи відхреститися, бо "а чому я?" Зберегти роботу - чи зберегти чужу сім'ю? Ризикнути всім заради правди? Є над чим подумати, і це ще один плюс книжки.

До прочитання книги я вже встигла помітити досить багато негативних відгуків на неї, але мені сподобалось! Прочитала буквально за два вечора: отже, написано легко та динамічно, а сюжет цікавий. ⠀ Для мене це був не тільки детективний трилер, але й також щось типу нотаток чи щоденника про журналістську роботу, а точніше про роботу команди телешоу, щось типу «Я соромлюсь свого тіла» чи «Битва екстрасенсів». Адже авторка і сама медійниця та до лютого 2022 року працювала сценаристкою на телебаченні, а отже знає з власного досвіду про роботу таких реаліті й про журналістику. ⠀ У головній ролі тут Майя, вона - журналістка телешоу «Всупереч строку давності». Робота їй дуже подобається, адже дівчина вважає, що робить хорошу справу й добивається справедливості. Але одного дня зникає її напарниця. Тоді Майя вирішує почати її пошуки, і зʼясовує набагато більше: не тільки, де ж ділась Рита, але й багато нюансів про свою роботу, колег та й загалом відкриває себе з іншого боку. ⠀ Мені сподобався текст: читати було приємно, легко, цікаво. Тут вдосталь описів, міркувань, але також і класні діалоги, які не були штучними. Мені також здалось, що персонажі не картонні, а ніби реальні люди: хтось мріє про свою справу, у когось проблеми з хлопцем, а дехто не готовий до дітей і не знає, як сказати про це дівчині. ⠀ Сюжет був цікавий. Я б поділила на два блоки: пошук Рити, що становить детектив; і робота Майї: її телешоу, інтервʼю, відрядження. Дехто у відгуках відзначав, що тут багато героїв і в них можна загубитися, але я в них не плуталась. ⠀ Детективна лінія була цікава теж. Я взагалі не знаю, як хтось із читачів міг би здогадатися про те, хто винуватець у цій історії. Мені здається, що це нереально. Втім слідкувати за розслідуванням головної героїні було цікаво. ⠀ Хороша книга, яка мене захопила і читання якої було в задоволення.