Мені сподобалась, хоч є багато негативних відгуків. Як на мене, це книга-терапія, і її ніколи не зрозуміти людині, яка виросла в щасливій родині, не стикалась з домаганнями. Часто пишуть, що чекали книжку про гори, але в описі не заявлено, що будуть розповіді про гори. Гори дійсно є, але вони допомагають головній героїні "вижити", свого роду заміна терапії з психотерапевтом. Тобто, якщо ви шукаєте епічні, красиві описи гір, це точно не ця книга. Вона про біль, пошуки себе і віднайдення себе.
Анонім
Я, мабуть, трохи не те очікувала від цієї історії. Другий розділ шокував. І взагалі це все оповідь про травму та пошук рідної людини, метод втікати від проблем. Якщо ви чекали багато описів природи Карпат, то тут цього не буде. От не знаю, навіть як описати свої відчуття після прочитаного, от якось і нормально, але не приємно.
Анонім
❋ "Аж раптом виявилося, що тобі не потрібно бути одночасно всюди. Виявилося, можна лишитися поміж і спостерігати, як змінюються природні цикли. Як змінюєшся ти навіть тоді, коли нічого не робиш навмисне." ❋ ця історія була мінлива, як погода в горах. але дуже вчасна. мені вже почало здаватися, що ця книжка прийшла мені щось сказати. бо як пояснити те, що розділ «злива» я читала під час зливи серед гір, на вокзал у коломию нас віз василь васильович, а на радіо розповідали про рахівську «ципу»? ідеальна книжка для читання в потязі дорогою в гори, в самих горах і дорогою додому, якоюсь мірою це історія повернення до себе, віднайдення нового коріння. текст читається дуже легко, хоча є описи не надто приємних подій, через які я аж мусила закрити й відкласти на кілька секунд книжку. дякую авторці за таку шалену відвертість.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях