Це сильна історія, місцями дуже болюча, іноді смішна. Але вона змушує задуматись про справжню цінність вашого життя.
«Але якщо я не зможу бути щасливим сам, ані зробити щасливими інших, ані втілити свої мрії, ані бути корисним суспільству, то не знаю, нащо я взагалі народжувався.»
Ранобе дуже глибоке та емоційне, відчувала себе як наглядач згори спостерігаючи за подіями і рішеннями Кусунокі.
Я співчувала головному герою, було сумно, що він вирішив отак взяти і продати своє життя від безвиході. Але не дивлячись на це чи є шанс, що він буде намагатись віднайти той бажаний промінчик надії і щастя, який був йому так потрібен?
Якщо ви прагнете надихнутись, сповнитись бажанням жити або просто рефлекснути — це те, що потрібно.
«Незалежно від того, наскільки нікчемною людиною ви є, завжди існує можливість, що, завдяки якомусь щасливому збігу обставин, усі ваші негаразди зникнуть.»
Історія сповнена сенсів, є багато питань для роздумів. Саме тому я раджу читати дозовано, щоб краще зрозуміти і обдумати кожне речення.
Ви будете злитись, сміятись, плакати, дивуватись, хотіти вирвати героїв зі сторінок і порадити їм хоч щось.
Я очікувала, що книга буде скляна. Але не могла навіть подумати, що вона може вивернути свідомість і я просто сидітиму думаючи «а чи зробила я в своєму житті хоч щось, що надало йому цінності?».