Стефані Батленд

Я не просто прочитала «Знахідки в книгарні», я прожила її. Це книга, яка огортає теплом, немов чашка гарячого чаю в дощовий вечір (в мене був дуже сильний вітер за вікном, тож я задоволена атмосферою 🌧️🌩️). Книга про книги, але, як на мене, більше про людей, про їхні історії, самотність і слова, які іноді здатні зцілювати😕

Дія відбувається у часи пандемії, коли світ раптово зупинився, а ми всі намагалися знайти хоч якусь опору та відповіді: «Що робити далі?».

Головна героїня вирішує створити «Книжкову аптеку», місце, де кожен може отримати книгу саме для свого стану душі.

Це не просто гарна ідея, це те, що багатьом із нас справді допомагало в той час.

Читаючи цю книгу, я ніби підглядала за життям інших людей. Простих, щирих, зі своїми радощами й втратами. Вони точно не вигадані... вони справжні. Інколи можна впізнати себе у їхніх страхах та переживаннях. Інколи усміхнутися разом із ними, відчуваючи трошки ностальгії❤️‍🩹Книга на відчуття. Приємно читати та відчувати комфорт.

Стиль книги досить неквапливий, теплий, без зайвого пафосу, думаю, іноді бувало аж занадто повільно, але це не зіпсувало загального враження💙 Ця книга саме та, яку хочеться читати вечорами. В цю атмосферу поринаєш з головою❣️

«Для книголюба книгарня — це не місце у світі, а світ сам по собі»🫶

Для затишного і неквапливого читання, ця книга буде саме тим, що вам потрібно. Мої рекомендації💭

А ось до цієї книги у мене жодних нарікань. Вона мені зайшла без жодних зауважень! Я читала її незвично повільно, бо не хотілося нікуди поспішати, натомість було стійке прагнення розтягнути спілкування з героями історії на довше. Але усе гарне має скінчитися, щоби поступитися місцем новому.

Про що? Про букіністичний магазин "Загублені слова", розташований у Нью-Йорку. Власниця, Лавдей, отримала крамницю у спадок і тепер усіма силами намагається тримати її на плаву. Не зважаючи на локдаун. І ось її осяйнула гарна ідея - започаткувати книжкову аптеку, куди люди можуть звертатися зі своїми проблемами, а вона разом зі своєю працівницею Келлі, також залюбленою у книжки, із задоволенням підберуть їм книги, що можуть допомогти.

Це основна сюжетна лінія, а паралельно живуть та фонтанують інші - історії читачів, не менш цікаві, не менш зворушливі, а інколи - сумні. Бо люди, як книги. Однакових немає.

"Книжкам байдуже, скільки у вас улюблених. Улюблені книги люблять бути в компанії інших улюблених книг. Обирайте. Або не обирайте. Майте одну улюблену чи сотню.
Читачу, що б ви не робили, ви маєте рацію. Так сказано тут, у книзі".

Ще однією родзинкою є чудові списки книг, що можуть допомогти героям (тобто і нам з вами) в різних ситуаціях. І уявіть мій розпач, коли я перевірила і дізналася, що більшість рекомендованих "спокійних" детективів українською не перекладена. Будь ласочка, видавництва, змініть цю ситуацію! А дві книги перекладені, тепер треба їх шукати)

Наостанок ще раз хочу наголосити, що теж готова виписати вам цю книгу як ліки для душевного читання. Є висока вірогідність, що ви продовжите спілкування з нею і надалі. Принаймні я відчуваю, що ще перечитуватиму її та неодноразово звертатимуся до списків)