"Уперше почули мій голос. Удруге чийсь голос почула я." Головна героїня Кіка переїжджає у віддалене приморське містечко, щоб почати життя з чистого листа: їй не хочеться мати справи з іншими людьми і єдине, чого вона прагне - це спокою та усамітнення. Але так стається, що у цьому місці вона зустрічає хлопчика з прізвиськом "Комаха", яким явно нехтує родина і вирішує допомогти йому. Так і починається їхня історія. По ходу книги ми все більше дізнаємося про минуле Кіки й те, які події призвели до того, якою людиною вона є тепер. Напевно варто сказати, що головною темою цієї книги є насильство над дітьми, включаючи нехтування, моріння голодом, фізичний та емоційний аб'юз. Це те, що було в минулому головної героїні, і є теперешнім "Комахи". Обидва, хоч і перебувають в оточенні людей, не можуть звернутися по допомогу, не можуть бути почутими іншими. Звідси й алегорія на кита із частотою звукового сигналу у 52 герци - інші кити просто не чують цього голосу, що робить його неймовірно самотнім створінням. Мені сподобалася психологічна складова книги, адже на прикладі Кіки показується, як страх самотності та покинутості, породжений ще у її дитинстві, негативно впливає на неї і в дорослому житті. Не буду вдаватися в подробиці, але в якийсь момент історії мені просто хотілося крикнути їй "не роби цього!", але з іншого боку я чудово розуміла її дії та рішення, і не могла засуджувати. Втім, Кіка зустрічає тих, хто простягає їй руку допомоги і згодом робить те саме для самотнього хлопчика. Насправді в цій книзі порушується набагато більше тем і проблематики, але через маленький обсяг легко все проспойлерити, тому про це я промовчу. Загалом, це чудова, щемка і меланхолійна історія, що ідеально підійде для пасмурних теплих днів. Маю надію, що і інші твори цієї авторки перекладуть українською.

Я дуже здивована, що на цю книгу досі немає відгуків. Вона просто чудова. Дуже тепла історія, місцями дуже сумна, місцями навпаки. Так її відчула я. Прониклась. Рекомендую до прочитання. Я дуже хочу ще книгу цієї авторки в українському перекладі.

Ця історія зцілююча і дуже щемка, багата на символізм, і водночас дуже реалістична. Я ніби подивилась аніме. Оповідь ведеться в теперішньому часі переплетеному зі спогадами головної героїні, які повільно розкривають її особистість, досвід і чому ми дійшли до цього пункту в її житті. Дуже рада що ця історія опублікована українською. Сама книга неймовірної якості, дуже приємно тримати в руках, оформлення топ.