Нові відгуки

Трохи стало цікавіше, у порівнянні з минулою книгою, яка, на мою думку, була дуже слабкою і я нічого не запам'ятав( Сподіваємось, що авторка не виписалась та ще має снагу до придумування сюжетів 7\10

Щось продовження мені якось далося важко. Проґавив розвиток сюжету, загубився у персонажах і їх мотивах. Мабуть, перші 2 частини були окей, але потім авторка вже не знає, як утримати читача за книгою. Єдине, що сподобалось — грецькі міфи, які пронизують усі книги своєю атмосферою. У дитинстві дуже полюбляв їх

Дуже сподобалося читати зі сторони Гадеса прям 10/10)) Планую далі читати цю серію і в очікуванні інших частин))

Це як продовження, але не зовсім продовження) Це перша частина з точки зору іншої особи, тому здається, що багато всього вже знаєш і перечитуєш вже прочитане. Але тим не менш — нормальна книга

Читаючи цю частину очима Гадеса я часто бурчала. Ніби мені бракувало порозуміння між героями. Бо пристрасті і любощів тут таки вдосталь🔥⠀ ⠀ Але потім я собі дала волю зрозуміти, що хотіла нам показати авторка на сторінках книги. ⠀ ⠀ Коротко про головне:⠀ 💘любов Гадеса до Персефони безмежна. Він готовий любити і захищати її навіть коли вони не разом 💘Персефона юна богиня, в міру пізнання світу за стінами скляної маминої вʼязниці вона пізнає себе і коханого ⠀ 💘кожен ключовий бог плете свої інтриги і хоче підсипати випробувань саме Гадесу 💘назріває переворот в Олімпі, божества і напівбоги плетуть заколоти і коаліції.⠀ ⠀ В той час, коли на голову Сефі звалюється негараздами у вигляді злої матусі, колишньої коханки Гадеса Левки та аварія найкращої подруги Лекси, Гадес вклепався у випробування до Гери🤬⠀ ⠀ Згодна ці двоє не вміють добре спілкуватися ротом і висловлювати свою думку, проблеми, страхи і болі. Тому маємо неприємності у вигляді угод з іншими богами.⠀ ⠀ Але Підземний Владика Смерті готовий спалити верхній і нижній світ заради свого єдиного кохання. І це прекрасно 😻 не хочу чути заперечень)⠀ ⠀ Мені дуже до душі описи підземного світу, життя душ, їхня взаємодія з Персефоною. Її місце тут — обоє це прекрасно розуміють. Не можу дочекатись, коли Сефі надіне корону і посяде законний трон поряд з Гадесом.⠀ Ще однією моєю улюбленою героїнею є прекрасна богиня Геката — от ти їй перейдеш дорогу, вона пригостить тебе отруйним чайком і оп ти вже зустрів Харона🤣🤣⠀ ⠀ Між бурхливим коханням і вогненно палкою пристрастю можна знайти багато роздумів про життя і смерть, про гріхи і спокуту, про суджених і гру долі… Я вболіваю за наших закоханих, бо сніг влітку то вам не жарти 👀⠀ ⠀ ❤️‍🔥Любов не закінчується разом із життям. Вона триває після нього.⠀

Дуже чекала на продовження 🤤, а тепер знову чекаю, бо ж цікаво, що буде далі .. моя оцінка 10/10 ❤️ Про саму книгу, співчуваю Гадесу, здається, що в нього зовсім ніколи не буває хвильки, щоб просто розслабитися, на нього наче постійно льє дощ з неприємностей ! Захоплююсь і ним і Персефоною (і щиро не розумію критики в її адресу, адже ви маєте розуміти, чому вона така, що в неї немає досвіду, ба більше, адже ж вона була замінена від світу більшу частину життя! Так само, і Гадес, так він прожив набагато більше, але, хіба він все ті роки був у стосунках? Ні, тож дайте йому час навчитися, бо він вміє і розуміє він далеко не все, але це зовсім не мінус !)

Трохи «проста» як на мене книга. Нема пояснення світоустрою, а це кохання з першого погляду виглядало дивно. Книга не затягує і йшла трохи із скрипом

Герої, які вже добре знайомі, здаються тут ще більш відкритими, вразливими. Їхня пристрасть — тепер це не лише фізика, а й емоційне виживання. Їхні розмови ріжуть правду, їхні мовчання — ще гірші. Це роман про зцілення. Про кордони, які потрібно встановлювати навіть у стосунках, які здаються доленосними. Персефона вже не тінь Гадеса — вона рівна. І більше не дозволяє, щоб її почуття знецінювали. А Гадес мусить навчитися не лише захищати — а й визнавати свої помилки. Це вже не просто роман про кохання між богами. Це — історія про відновлення себе після зради, про руйнівну силу мовчання, про те, як легко втратити себе в чиїхось обіймах — і як боляче вирватися з них, навіть коли ці обійми належать тому, кого ти любиш до кісток. Це перша частина, де Персефона по-справжньому відстоює себе. Вона робить болючі вибори, не зважаючи на те, як сильно кохає. І це надихає. Бо любов, яка не підтримує, не лікує, — перетворюється на ще одне ярмо. “Доторк спустошення” — це про любов, яка тріскає під вагою недомовок. Про біль, який повинен вирости, щоб його побачили. І про внутрішню силу, яка розквітає тоді, коли все навколо здається мертвим. У третій частині Гадес і Персефона — це вже не ідеальна пара. Вони — двоє зламаних, сильних, гордих істот, які вчаться будувати любов не на пристрасті, а на повазі.