Скарлетт Сент-Клер

Трохи «проста» як на мене книга. Нема пояснення світоустрою, а це кохання з першого погляду виглядало дивно. Книга не затягує і йшла трохи із скрипом

Герої, які вже добре знайомі, здаються тут ще більш відкритими, вразливими. Їхня пристрасть — тепер це не лише фізика, а й емоційне виживання. Їхні розмови ріжуть правду, їхні мовчання — ще гірші.

Це роман про зцілення. Про кордони, які потрібно встановлювати навіть у стосунках, які здаються доленосними. Персефона вже не тінь Гадеса — вона рівна. І більше не дозволяє, щоб її почуття знецінювали. А Гадес мусить навчитися не лише захищати — а й визнавати свої помилки.

Це вже не просто роман про кохання між богами. Це — історія про відновлення себе після зради, про руйнівну силу мовчання, про те, як легко втратити себе в чиїхось обіймах — і як боляче вирватися з них, навіть коли ці обійми належать тому, кого ти любиш до кісток.
Це перша частина, де Персефона по-справжньому відстоює себе. Вона робить болючі вибори, не зважаючи на те, як сильно кохає. І це надихає. Бо любов, яка не підтримує, не лікує, — перетворюється на ще одне ярмо.

“Доторк спустошення” — це про любов, яка тріскає під вагою недомовок. Про біль, який повинен вирости, щоб його побачили. І про внутрішню силу, яка розквітає тоді, коли все навколо здається мертвим.

У третій частині Гадес і Персефона — це вже не ідеальна пара. Вони — двоє зламаних, сильних, гордих істот, які вчаться будувати любов не на пристрасті, а на повазі.

У другій частині серії ми ще глибше занурюємося у темний і водночас чуттєвий світ давньогрецьких богів. Події розгортаються навколо складних стосунків між Персефоною, богинею весни, яка тільки-но починає усвідомлювати свою силу, та Гадесом — владним, але вразливим богом підземного світу. Їхня історія — це не просто роман, а поєднання боротьби за контроль, довіру, любов і свободу.

Авторка майстерно балансує між сучасністю та міфологією, переносячи давні образи в реалії, близькі сучасному читачу. Особливо цікаво спостерігати, як змінюються герої — Гадес, здавалося б, непохитний і всемогутній, виявляється глибоко емоційним і навіть крихким у своїх почуттях. Персефона ж переживає непростий шлях — від сумнівів і страхів до рішучості боротися за себе та за кохання.

Особисто для мене ця книга стала не лише продовженням красивої любовної історії, а й дослідженням теми внутрішньої сили, самоповаги й здатності прощати. Так, деякі моменти могли здатися трохи затягнутими, але загалом це було емоційно, пристрасно й атмосферно.Але вона точно не для тих, хто не любить відверті сцени чи надто емоційних діалогів.
Рекомендую тим, хто любить грецьку міфологію в сучасній інтерпретації, фанатам романів із глибокими героями, драмою у стосунках і щедрою дозою пристрасті. Якщо вам сподобалася перша книга — ця точно не розчарує.

Ця частина серії — емоційно насичена, напружена і найтемніша з усіх. Якщо попередні книги розкривали кохання Гадеса й Персефони, то «Гра відплати» занурює читача у світ зради, болю і боротьби за справедливість.

Тут Персефона більше не просто кохана — вона стає рівноправною богинею, сильнішою, рішучішою, з власним голосом. Її шлях — це шлях внутрішнього зростання і переосмислення сили. Гадес показаний не лише як могутній володар підземного світу, а як партнер, здатний на співчуття, захист, але і жорсткість, коли йдеться про загрозу його коханій.

Мова роману пристрасна, подекуди жорстка, насичена еротикою і драмою. Авторка продовжує грати з мотивами влади, свободи, кохання і долі, створюючи атмосферу сучасного олімпійського епосу.

Це не просто любовний роман — це історія про силу жіночого голосу, про наслідки дій, і про те, що справжнє кохання витримує випробування не ідеальністю, а вибором.

Оцінка: 8.8/10
Сильна, глибока частина з темнішою атмосферою і психологічною напругою. Але подекуди сцени здаються повторюваними, і стиль трохи втрачає свіжість, яку мав на початку серії.

Коли я бралася за «Гру відплати», четверту частину серії про Гадеса й Персефону, я очікувала продовження пристрасної, драматичної історії про кохання, боротьбу та переродження. Але ця книга виявилася глибшою, ніж я сподівалась. Вона не просто розповідає ще одну частину знайомого міфу — вона відкриває внутрішній світ Гадеса, бога смерті, з такою емоційною чесністю, що неможливо залишитися байдужим.
У цій частині Скарлетт Сент-Клер пропонує погляд з боку Гадеса на події, які ми вже бачили раніше очима Персефони. І хоча іноді здається, що сюжетні моменти повторюються, ця «повторність» не втомлює, а навпаки — поглиблює розуміння характерів. Ми бачимо, як бог мертвих балансує між безмежною любов’ю до Персефони та вагою своїх обов’язків, як він страждає, сумнівається, захищається і, врешті, вчиться бути вразливим.
Випробування, які нав’язує Герa, — не лише фізичні чи політичні. Це випробування стосунків, віри, довіри, зрілості. Найбільше мене зворушила глибина внутрішніх монологів Гадеса — його сумніви, біль, бажання бути кращим для тієї, кого кохає, і водночас — його безпорадність перед силою долі й обов’язків.
Сент-Клер надзвичайно вдало поєднує міфологічні елементи з сучасними темами: стосунки, травма, відповідальність, тиск очікувань. Це дозволяє нам побачити богів не як недосяжних істот, а як глибоко людських, із власними страхами та надіями.
Так, іноді Персефона у цій книзі виглядає заплутаною та навіть трохи егоїстичною, але це лише підсилює реалістичність її образу. Усі ми часом не знаємо, чого хочемо. Іноді втрачаємо орієнтири. Саме це робить їхні стосунки такими справжніми.
«Гра відплати» — це не просто фентезі-роман. Це глибока емоційна подорож у темряву й назад, історія про те, що навіть наймогутніші можуть страждати, і що справжня любов — це завжди вибір, боротьба і співпереживання.

Не буду повністю повторювати попередні відгуки читачів, але для себе коротко резюмую, що, все ж, книга цікава, історія розвивається і хочеться читати далі, але дійсно трохи набридла інфантильність героїні, тим паче, якщо враховувати ще наступну книгу зі сторони Гадеса, де знову це доведеться перенести.

Розчаруванням стало, що в укр. перекладі немає фіналу і це явно не останні книжки серії, тож довелось скачати 2 завершальні частини (сподіваюсь, що вони вже точно останні, бо читати 8-10 книжок такими темпами скоро набридне). Не люблю незакінчені історії в фільмах, а книжках тим паче.

Але історія в будь-якому разі цікава, особливо мені, фанату грецької міфології:)

Для себе я ще тут знайшла цікаву лінію мама/донька. Бо ж великий вплив на Персефону мала її мати… вболівала за гг всім серцем. Імпульсивні рішення часом мають непередбачувані наслідки… дуже мені подобається, як тут розриті сутності богів!

Загалом, ті ж події, що й в першій книзі - але очима Гадеса! І це було дуже цікаво.! Його емоції, його переживання та турботи. Це чудове доповнення, щоб скласти повну картину подій!

Якби ж таку міфологію вчили в школі, ну окрім відвертих романтичних сцен:) я люблю міфологію, а тим паче грецьку… а те, як вона інтерпретована тут, в сучасному світі - це вау!!! Мені дуже сподобалось!

Я не часто шкодую, що почала якусь історію, але ця трилогія – саме той випадок.

Ідея ретелінгу міфу про Гадеса й Персефону звучала цікаво. Але вже з першої частини стало зрозуміло: очікування не справдяться. Персонажі, особливо боги, мають століття досвіду, а поводяться, як роздратовані підлітки. Їхні вчинки часто нелогічні й поверхневі, а розвиток подій — або зникає в повітрі, або розв’язується дивом, “тому що треба вже закінчувати сцену”.

У героїні всі проблеми розлітаються самі собою, а будь-який конфлікт вирішується “випадково”.

Можливо, хтось читає цю серію заради спайсі-сцен, але навіть вони тут не рятують ситуацію. Є історії, де інтимні моменти подані куди краще, глибше й емоційніше.

Я зціпила зуби й прочитала до кінця першу частину. Ця трилогія не залишила по собі нічого, окрім розчарування.

Хочете романтичну історію з міфологією, драмою та привабливими персонажами? Раджу пошукати щось інше. Тут ви отримаєте лише обгортку без наповнення.

Затягла майже одразу. Напруження між Персефоною та Гадесом це щось із чимось!

Про третю частину циклу є що сказати, по перше, після другої (від Гадеса) було трошки сумно чомусь читати від Персефони. Але, але, в цій частині Персофона отримала важливий урок від життя, було її шкода, бо втрати когось рідного серцю, не побажаєш нікому ..вона пройшла це як пройшла, і хоча я можливо не розумію її вчинків, але всі ми люди, ми можемо помилитися, тож врешті я буду читати далі !!!) і дуже-дуже чекаю цю частину від Гадеса !❤️❤️❤️