Нові відгуки

Перший том занурює в похмурий світ, де виживання стає головною метою. Атмосфера напружена, персонажі опиняються в ситуаціях, що змушують випробувати їхні моральні межі. Малюнок передає гнітючий настрій історії, а сюжет поступово розкриває таємниці, залишаючи багато запитань. Це жорстка й захоплива історія, яка тримає в напрузі й змушує задуматися про людську природу.

Моя перша манга. Мені вона сподобалась. Затягує захопливим початком та атмосферною мальовкою. Розповідь ведеться від особи Мародерів Кораблетрощ. Один з мародерів знайшов щоденник одного з учнів, який був на цьому кораблі під час катастрофи. Впродовж всієї манги нам показують події описані в цьому щоденнику. Варте уваги.

"Левіафан" — це манга, яка не лише захоплює, але й змушує задуматися. Прочитавши всю трилогію, я була вражена, як швидко вона змогла занурити мене в свій світ. Це історія, яка відразу захоплює, змушує переживати за кожного персонажа і не дає спокою до останньої сторінки. Початок виглядає як звичайна шкільна екскурсія в космос, але все змінюється після аварії на кораблі, яка ставить дітей у надзвичайно жорстокі умови. Манга розкриває глибини людської природи, показуючи, як легко людина може перетворитися на чудовисько, коли йдеться про виживання. Мені дуже сподобалося, як автори передали емоції і внутрішній конфлікт персонажів через малюнок і діалоги. Це не просто історія про космічну подорож, це трилер, де кожен вибір має наслідки. Ситуація з обмеженим часом і ресурсами не тільки показує боротьбу за виживання, а й дає глибокі роздуми про те, що б ти зробив, опинившись у такій ситуації. Сюжет тримає в напрузі, а фінал дійсно вразив — це був абсолютно несподіваний поворот, якого я не могла передбачити. "Левіафан" вразив своєю жорстокістю і реалістичністю, але й залишив маленькі промінчики надії. Це точно манга, яка змушує замислитися і переживати кожну хвилину.

«Левіафан» Широ Куроі — це захоплююча манга, яка поєднує в собі елементи наукової фантастики та глибоких філософських роздумів. Вона переносить нас у світ, де технології, політика та людська природа переплітаються, створюючи дуже складну й динамічну картину майбутнього. Основний герой, Харуо, потрапляє в світ, де існують величезні бойові машини, які управляються людьми і є частиною величезної глобальної гри, в яку втягнуті уряди, корпорації та навіть самі громадяни. Книга задає питання про те, що є насправді важливим у світі, де технології і сили, які їх контролюють, можуть впливати на долі цілих націй і людей. Харуо сам по собі є відображенням багатьох людей у світі, які намагаються знайти баланс між особистою свободою і зовнішніми обставинами. Ця історія викликає багато емоцій — від страху перед майбутнім до надії на зміну, і в той же час змушує замислитись про те, наскільки важливо зберігати людяність у світі, де технології можуть забрати у нас нашу індивідуальність. Для любителів наукової фантастики, які хочуть прочитати щось глибоке і не банальне, «Левіафан» буде ідеальним вибором.

Перший том — найнудніший, лише під фінал я був щиро захоплений. Але о господи які ж офігені наступні! Мальопис тут топ. Подача через "щоденник" дає деякі дуже цікаві твісти та перспективу огляду з майбутнього (в першому тому лінія майбутнього не грає ролі і має мінімум подій) Загалом, рекомендую.

Попередній том залишив без відповіді головне запитання: хто залишиться в живих? Сказати, що відповідь здивувала, це не сказати нічого… Третій том відкрив шокуючу правду про події на борту "Левіафана" 😱. Уникаючи майстерно розставлених пасток, мародерам кораблетрощ вдалося отримати доступ до відео з камер спостереження зорельота. Перегляд записів демонструє увесь масштаб жахливості подій навіть краще за щоденник. З останнім, до речі, є певні розбіжності, але ж будь-які щоденники завжди суб'єктивні, чи не так? Попередні томи фокусувалися в основному на Казумо, як авторі щоденника, — зразковому учню, що став жертвою обставин. А ще на Футабо, котра справила на нього чималий вплив, — самітниці, що ніколи не хотіла  вдавати дружбу з ідіотами й потай снувала плани власного виживання. Саме за ними двома було найцікавіше спостерігати, хоча й інших харизматичних персонажів не бракувало. Фінальна ж частина суттєво змістила усі акценти. Не спойлеритиму події цього тому. Скажу лише, що повороти сюжету виявились геть непередбачуваними 😳. Усе, що до сих пір відбувалося на борту, отримало врешті пояснення. Абсолютно усе! Ефект несподіванки виявився просто приголомшливим 🤯. А безумовною родзинкою фіналу особисто для мене стала містична нотка — однозначний буст до атмосфери манґи, шикарно втілений у візуалі 😍. Якщо перший том особливий психологізмом і нагнітанням атмосфери жаху, невизначеності та небезпеки, а другий характеризується незмірною жорстокістю і чи не тотальною втратою людяності, то третій став шикарним фінальним акордом, склавши усі пазли докупи, відкривши моторошну істину й дозволивши побачити усі попередні події геть в іншому світлі. Загальний підсумок: манґа цікава, оригінальна, напружена, динамічна, моторошна й доволі жорстока, непередбачувана, з багатьма харизматичними персонажами й красномовним, вражаючим малюнком. Окремий плюс за невелику кількість томів 🙂.

В другій частині ми знову маємо дві часові лінії. В першій з них троє мародерів продовжують пробиратись нутрощами корабля, розкриваючи моторошну правду про події кількарічної давності. Крім того, їм доводиться турбуватись і про власну безпеку, адже на зорельоті виявилось чимало прихованих 'сюрпризів', покликаних вивести з гри якомога більше учасників жорстокої гри на виживання. Що ж до лінії учнів, то вона обернулась на справжню криваву м'ясорубку. Усі просто подуріли – школярі перетворилися на диких звірів, ладних перегризти одне одному горлянку за першої ж нагоди 😱. Найкращі друзі стали запеклими ворогами. Давні суперники отримали шанс нарешті з'ясувати стосунки. Ті, кого цькували, тепер переслідують своїх колишніх кривдників. Давні кривди і образи вилізли назовні й вилились у нестримну лють 😡. Хтось організовується в групи, щоб збільшити шанси на виживання, інші діють поодинці. Хтось бере на себе роль лідера й діє відкрито, а інші діють тихцем, маніпулюючи рештою у власних цілях. Але всі як один мають бути повсякчас напоготові, щоб раптово не отримати ножа у спину. В другому томі ми бачимо пік деградації моралі приречених школярів. Нерви напружені, адреналін в крові зашкалює. Поодинокі спроби залишатись людиною перед лицем смерті лише прискорюють кінець. Хто ж врешті виявиться тим щасливчиком, що отримає єдиний шанс на виживання? І якою виявиться ціна такого порятунку? Ще більше напруги, ще більше деградації особистостей. Більше деталей минулого персонажів, що пояснюють мотиви їхніх вчинків і рішень. Більше жорстокості, драматизму і кривавих сцен. Позначка 18+ як ніколи доречна. Малюнок окремі сцени зображує поверхнево, інші ж, особливо жорстокі, дуже детально. Йому чудово вдається передати увесь той жах, що позначає останні години життя групи нещасних підлітків. Окремо хочу згадати бонуси наприкінці кожного тому. В першому це перелік основних персонажів з короткими характеристиками. У другому - ескізи персонажів, замальовки та інші ілюстрації Шіро Куроі 🖤. Якою ж буде розв'язка цієї історії? 🤔

"Левіафан" - назва пасажирського корабля, що сполучає Землю з колоніями Проксими Центавра. Левіафан — носова фігура того корабля, призначена приносити удачу. Левіафан - "чудовисько, що колись панувало над океанами згідно з давніми міфами землян". Безмежні простори космосу можуть приховувати безліч небезпек і навіть чудовиськ. Та, схоже, боятись в першу чергу варто не містичного левіафана, а того, хто знайомий і поруч — учителів, однокласників, друзів… Трійка мародерів кораблетрощ натрапляє на пошкоджений зореліт й вирушає на борт дослідити його в пошуках наживи. Там вони знаходять дорожній щоденник одного з пасажирів, завдяки чому з'ясовують, що той загадково зник посеред подорожі під час повернення на Землю. Крок за кроком дослідники простують вглиб корабля. Сторінка за сторінкою дізнаються моторошну правду про те, що тут трапилося багато років тому. Це була звичайна шкільна екскурсія. До моменту, коли кілька вибухів струснули корабель. Автор щоденника зі своїми однокласниками та вчителями виявились заблокованими в пасажирському відсіку. Обмежений простір, відсутність зв'язку з іншими відсіками й зовнішнім світом, цілковита невизначеність, скінченний запас повітря й одна-єдина капсула анабіозу на двох дорослих й групу підлітків. Питання не в тому, чи все буде добре. Питання в тому, наскільки все буде погано… Ця манґа є напруженим трилером, що розгортається в обмеженому просторі космічного корабля. Вона розкриває найогидніші сторони людської природи. Уже з першого знайомства зі школярами ми бачимо, що більшість з них (цитуючи їхнього ж вчителя) – "просто купка малих відморозків": дістають однокласників, цькують, використовують у своїх інтересах. "Єдиний істинний закон у цьому світі — це закон верховенства сили!" Командна робота, взаємодопомога, співпраця в скрутному становищі — це явно не той випадок. Манґа непогано окреслює психологічні портрети персонажів. Використання двох часових ліній гарно працює для підтримання інтриги. Відчувається постійне нагнітання, зростання напруги, тривожності й підвищення ризиків. Уся ця атмосфера відмінно підсилюється дуже красномовним і емоційним малюнком 🖤.