Сара Пірс

Як? Ну скажіть мені, як можна було так зіпсувати такий цікавий трилер? В мене таке вперше, от чесно, коли до останніх ста сторінок ти аж підскакуєш на місці, бо тобі цікаво і дуже захопливо, але розвʼязка тебе просто прибиває… Для мене в цій книзі фінал просто злитий в унітаз, пробачте…
А так все круто починалось🔥. І не просто круто, а так, що я читала з відкритим ротом! Містична атмосфера, засніжений готель, який колись був санаторієм для хворих на туберкульоз, загадкові і ритуальні вбивства з замахом на хоррор… Що приховує ця будівля? Які секрети поховані в цьому місці? Адже цей санаторій слугував не тільки для лікування…

Все це я б хотіла прочитати, а отримала вбивцю і мотив, в який я, ну зовсім не повірила! Бо він «висосаний» з пальця. Було таке враження, що книгу писало дві різні людини, або авторка геть забула про що писала і така - «херак» от вам фінал 🤯 або була під кайфом 😂😂😂

А останній розділ? Це ШО таке? 😂 Тупо ляп, вона що, забула, про що писала чи що?
Чи вона була для того, щоб читали продовження (до речі, якого в наступній книзі теж немає😂) …
Блін, ну це реально жесть, зазвичай фінал може витягнути не дуже цікаву книгу, а тут навпаки, це просто якась підстава 😂 Ретрит навіть не буду читати…

Спочатку ця книга читалася схоже на попередню, ті ж сумніви героїні: зможу - не зможу, готова- не готова, боягузка - не боягузка. А потім як почалося!!!

Дивна компанія з п'яти людей: дві рідні сестри, кузина, хлопець однієї (найактивнішої) сестри та хлопець відсутньої третьої сестри, потрапили на відпочинок на острів у першокласний відпочинковий комплекс. Хоча, враховуючи усі підводні та наводні течії їх міжособистісних стосунків, відпочинок може вийти специфічним. Хоча, чого може? Таким він і став.

На щастя, на острів прибула Еллін зі своїм напарником і вони взялися за справу.

"Досі вона бачила острів на фото, проте наживо все зовсім інакше. Є в ньому щось лихе, первісне, невблаганне. І хоч Еллін намагається зосередитися на Вілловому творінні, головна тут усе одно природа, і саме вона притягує погляд: гущавина лісу, навислі кручі, птахи, що ховаються в кронах дерев, та скеля.
Скеля Смерті".

Є ще нюанс, на цьому місці хвилі убивств відбуваються вже не вперше, тому наша геройка вимушена паралельно дорозслідувати і попередні випадки.

Трупів через це не поменшало, але врешті убивцю вона вирахувала.

А ось полювання на неї точно не скінчено. Тому чекаємо на наступну частину.

Читається як справжній детектив - швидко, легко і дуже хочеться дізнатися розв'язку. Тому щиро рекомендую.

А якщо ви спитаєте, де ж тут ретрит, то відповім, що він у думках Еллін запланований на наступну частину під час подорожі з братом. Такий собі ретрит. Думаю, що дуже медитативний буде) Це друга причина чекати на третю частину книги.

А ще одна - мені сподобався напарник Еллін. Цікаво, чи його не зроблять у майбутньому йолопом чи психопатом? Бо дуже ж він приємний)

«Всі бігають, суєтяцця»
- і помирають🤪

Оце десь коротко про те, що відбувається у цій книзі - купа людей, купа імен, купа звʼязків, більш та менш очевидних - тож встежити за подіями часом складно.

Але цілком нормальний, прохідний трилер на раз, з достатньою кількістю інтриг і таємниць.

Герметичний трилер, друга частина циклу - але з першою майже не пов’язана.

🍴 На острівці з давньою темною історією побудували новий готель, і сюди приїздить компанія туристів. Їхні стосунки і без того напружені, але напруга зросте у той момент, коли буде знайдено перший труп.

Звісно ж, коло підозрюваних обмежене, і воно стрімко звужуватимемться, коли на поверхню полізуть таємниці з минулого, а трупів стане більше.

💀 Є кілька сюжетних ліній і дуже багато персонажів, від чого часом вибухає мозок. Я взагалі рідко запам’ятовую імена героїв, але тут навіть не намагалась.

🌕 Проте атмосфера прям топ - таємнича, ледь не містична, темна і лячна. Ну і дуже насичений сюжет, відбувається стільки всього, що не встигаєш оговтатись.

Буває, що книга до біса захоплива, але фінал вбиває всю магію. Отут було десь навпаки - в цілому історія посередня, не видатна, хоча і не нудна, а просто така, як десятки інших. Але фінальний епізод мене прям потішив😊

І знов лишається гачок на продовження, який, я підозрюю, тягнеться ще з першої частини історії.

Читаю книги авторки по схемі: перших 50 сторінок заставляю себе читати, а потім два вечори мене не можливо відірвати))). І не питайте мене, чому так.⠀
⠀
Події розвиваються на мальовничому острові в ультрасучасному готелі LUMEN на вершині гори (скали Смерті). Я хоч боюся води, але мене захопило розслідування з головою.⠀
⠀
Елін Ворнер прибуває на острів разом з своїм напарником Стідом, він до речі виявився хорошим і порядним хлопцем, навіть більш позитивним героєм ніж хлопець Елін Вілл.⠀
⠀
Тут не обходиться без сімейних таємниць гостей острова: трьох сестер Беа, Ханни, Джо, кузини Маї та їхніх кавалерів. Ще раз переконуюсь, що таємниці вбивають, а мовчання наносить ще гірші рани.⠀
⠀
Дійових осіб багато, взаємини між ними складні і заплутані, але обіцяю плутанини не буде. Також ми дізнаємось який же стосунок до цих жахливих злочинів має Вілл і його старша сестра Фарра, яка працює в готелі, а він як не дивно доклав руку до проекту.⠀
⠀
Винні люди чи містична зла енергетика острова?⠀
Помста приходить з людським обличчям чи Скеля смерті зводить старі рахунки?⠀
Чи будуть покарані винні у злочинах давніх часів?⠀
⠀
Окреме дякую авторці за стиль написання, поряд з детективним ланцюжком розслідування подій не останнє місце займають описи природи острова і стихійних бурь. Це було настільки реалістично читати, здавалося вода від зливи б'є просто з книги і може навіть прилетіти зламане дерево.⠀
⠀
Я точно не з боягузів, тому я би з радістю пішла досліджувати острів і печери, сховані в товщі гори. Я би ходила всюди лиш би подалі від води, від реальної небезпечної загрози, коли кругом водна глибінь, а ти на ньому - крихітний острів відрізаний від континенту.⠀

Елін мені тут відкрилась як професіонал, вона день в день бореться з власним страхами і демонами, докладає титанічних зусиль, щоб доказати відділку і собі, що здатна повернутись до роботи і працювати над складними справами. Її напарник Стід стає для неї опорою і підтримкою, разом вони докопаються до істини.

Може в мене щось не те з головою, але я люблю фільми, серіали, а тепер ще й книги про закинуті санаторії, психлікарні з моторшним кривавим минулим 🙈Я би сама не проти полазити закинутими приміщеннями, підвалами, операційними… Одним словом, я не з лякливих і хотіла би долучитись до розгадування якоїсь такої старої страшилки.⠀
⠀
Читати влітку про Швейцарські зимові Альпи, хурделиці і снігові замети - ше один вид задоволення. Готель класу люкс постає між гірськими хребтами на висоті 2200 м над рівнем моря. Все тут бездоганне і мінімалістичне, поєднання скла і каменю, які ж жахливі таємниці приховують нутрощі колишнього санаторію для хворих туберкульозом людей?⠀
⠀
Детективка у відставці за власним бажанням Елін Ворнер приїжджає в санаторій Le Sommet з коханим Віллом на заручини свого рідного старшого брата Айзека та Лор. Та замість веселого сімейного святкування з казковою зимовою атмосферою їх чекаю жорстокі випробування. Елін опиниться у сніговій пастці і їй прийдеться розслідувати злочини, скоєні на території готелю, які тісно пов’язані з лихим минулим самого санаторію.⠀
⠀
Чи зможе Елін застосувати професійні навики і чуття, щоб докопатися до правди?⠀
Чи не стане на заваді жахлива трагедія минулого брата і сестри?⠀
Хто виявиться справжнім злочинцем?⠀
⠀
Якщо вам буде нудно перших 50 сторінок як і мені - читайте через не хочу, бо потім події закрутять як сніжинки в повітрі і до кінця книги вони вже гнатимуть вас як Снігова лавина з інформацій і фактів - відірватись ви точно не зможете. ⠀
⠀
Рекомендую світом любителям детективного жанру. Книга має правдиве історичне підгрунтя.⠀

Як зазначила одна дівчина, усі букблогери цю книгу прочитали давно. Я теж її отримала за виграш у зимовому марафоні. Але постійно не було нагоди. А ось тепер вийшло. І так приємно було згадати зиму влітку. Хоча книга точно не святкова.

Елін, детективка поліції у відпустці, разом зі своїм хлопцем, їде у готель класу люкс, розташований у швейцарських Альпах. Відсвяткувати заручини брата, з яким у неї, м'яко кажучи, напружені стосунки через безліч причин родом з дитинства Та і готель не завжди був готелем, а раніше функціонував як протисухотний санаторій.

"Та що ж з нею не так? Ця поїздка мали бути відпусткою, шансом відпочити й розслабитися. Схоже, що її мозку не вистачає роботи: він занадто активний, але не може знайти собі застосування."

Хотіла роботу? Отримуй! Через природні катаклізми вона мусила самостійно розслідувати ряд зникнень, шантаж і смерті. А ще й, до того ж, розібратися з власними дитячими травмами і сьогоденними любовними стосунками.

Власне кажучи, повний набір. Емоції зашкалюють.

Взагалі, мені сподобалося. Окремі зауваження виникли лише після прочитання, а не під час нього. Тоді хотілося лише дізнатися, що ж там насправді відбувається. Тепер чекаю на продовження. Може, я саме через це не поспішала?

А якість і краса самої книги, як і завжди у цього видавництва, на висоті.

Це перший мій детектив трилер за дуже довгий час. І він мені сподобався. Це моторошна історія коли люди опиняються в замкненому просторі через негоду.. і все б нічого, якби не низка дивних смертей. В санаторії опиняється детективка у відставці, яка бере на себе цю справу. Читати в грозу не раджу) може бути трохи моторошно 😅

Буду читати продовження!

Продовження книги «Санаторій». На цей раз події відбуваються у літньому крутому курорті LUMEN.

Елін дають справу, де на перший вигляд все зрозуміло - звичайний нещасний випадок. Але Елін відчуває, що щось не так…Багато підозрюваних, запитань, несподіванок та неспівпадінь.

Вбивство за вбивством, злочинця так і не можуть знайти…читаючи думаєш на одного, другого і так далі, але як виявляється, то зовсім не той, кого ти підозрюєш.

Як і в попередній книзі дуже круті повороти в сюжеті, який так заплутала авторка, що не здогадаєшся, хто ж все таки вбивця.

Тепер я маю ще одного улюбленого автора❤️

Елін отримує запрошення в готель Le Sommet від її брата Айзека на його заручини з подругою Елін - Лорою.

Однак заручин так і не відбувається, оскільки готелю загрожує небезпека через погодні умови, частину гостей евакуюють, деяких не встигаю…

І тут починається…Даніеля Леметра, архітектора, який приймав участь в створенні готелю знаходять мертвим, без пальців і зі слідами насильницької смерті, а тепер ще і зникає Лор 😳.

Елін починає переборювати свою травму (дізнаєтесь в книзі) і згадує, що вона офіцер 👮 британської поліції і мусить все контролювати до приїзду місцевої поліції. Головна героїня прекрасно розуміє, що під підозрою кожен, хто залишився в готелі, тому довіряти не можна нікому…

Дуже цікавий детектив, не могла від нього відірватися, чекаю вже на продовження🔥

Після прочитання "Санаторія" я знала, що продовжу знайомство з Сарою Пірс, тому одного дня я поринула у "Ретрит".
Цього разу подїї у книзі відбуваються влітку на курорті. Канва сюжету схожа на попередній - віддалене місце зі своїм темним і загадковим минулим, неможливість покинути його чи покликати по допомогу і, звичайно ж, вбивства.

Чи цікаво було читати? Так. Для мене це той вид книг, коли ти точно знаєш, що отримаєш і як і в перший раз я "ковтнула" історію за один день. Убивцю не розгадала (але сильно і не старалась), час провела гарно, що ще треба? По сюжету зовсім нічого не скажу, анотація зробить це краще.

Якщо вам сподобався "Санаторій", то ця книга не розчарує і можливо навіть сподобається більше, бо тут кінцівка більш продумана, як на мене.

Всі події відбуваються у крутому готелі в засніжених горах, що раніше був санаторієм для хворих. Головна героїня, детектив у відпустці, приїздить на святкування заручин свого брата, а натомість опиняється в центрі розслідування загадкового зникнення. За вікном вирує негода, тому перед нами приклад герметичного детектива, де кожен може бути як наступною жертвою так і вбивцею.

Книга мене захопила з перших сторінок і було важко відірватись. Детективна лінія тримала в напрузі, а скелети в шафі головної героїні додавали цікавості. Але кінцівка книги трохи не співпала з очікуванням. Відчуття наче автор втомилася закручувати інтриги і завершила книгу абияк. Чи сильно це спаскудило враження? Ні! Я добре провела час з цією книгою і мені було дійсно цікаво.

Ізольованість - це прекрасно, але має свою ціну. Якщо з тобою щось трапиться - про це ніхто не дізнається.

"О, це вже інша справа" - хотілося сказати мені при прочитанні даної історії та співставленні їх із першою частиною серії "Санаторієм". Так, тут теж є свої недоліки, але й майстерність авторки, беззаперечно, зростає

Отож, "Ретрит" - це продовження серії детективів про Елін Ворнер, тільки цього разу їй доведеться вести розслідування вбивств, що стаються на території популярного курорту. Що це - давнє прокляття острову, про яке постійно говорять чи просто нещасливий збіг обставин?...

Ну що ж, ця історія сподобалася мені на порядок більше, аніж "Санаторій" і на це є декілька причин.
По-перше, тут більш детально описуються характери персонажів - вони здаються живими, а не просто шаблонними.
По-друге, події між собою в цій частині пов'язані між собою набагато краще, мають більше взаємозалежних елементів і в результаті створюють повну картину.
І, звісно, атмосфера. Вона описана класно - ти буквально відчуваєш протиріччя навколишнього середовища- красу курортного містечка та тривожність від дивних подій.
Під час читання не було такого явного ефекту "штучності" як в "Санаторії", все здавалося логічним та більш-менш довершеним.

Найбільшим мінусом для мене стала чимала кількість персонажів, до яких довелося звикати мало не одну третину книги. Однак, це лише моя суб'єктивна думка, і, можливо, для когось така різноманітність здаватиметься тільки перевагою. Тепер чекатиму наступну книгу авторки та сподіватися, що вона буде ще кращою, аніж попередні.

P.S. Шкода, що ця книга потрапила до мене в руки в березні, адже щоб в повній мірі відчути атмосферу курорту з присмаком солоного узбережжя та прихованої небезпеки, варто читати "Ретрит" саме влітку, під час відпочинку. Саме тоді можна буде поринути в історію на всі 100 відсотків.