Сара Пірс

Перша частина цієї трилогії мені однозначно сподобалась, тому була рада нарешті прочитати і 2. Детектив був цікавий, детективка Елін була молодець і в ударі провела чудове розслідування, але чогось мені все ж таки не вистачило. Не було розвитку персонажа, так як того хотілось мені. І герметичний детектив це цікаво, але багато було схожих фішок і розвитку подій з 1 частиною.

Атмосфера була справді неприємна і Скеля Смерті відчувалась своєю негативною енергетикою. І звичайно я до останнього не здогадалась хто ж винен у такій кількості майже одночасних смертей. Тому в детективному плані самого розслідування і цікавих моментів, неочікуваних поворотів, мені вистачило. Як розвиток основної лінії головної героїні то хотілось би більше.

Елін Ворнер, детективку у відпустці на невизначений термін, запрошують на заручини її брата Айзека і його дівчини Лор у розкішний готель Le Sommet у швейцарських Альпах. Сходить лавина, єдину дорогу з готелю завалює і гості залишаються відрізаними від світу, і тоді виявляється, що Лор зникла.

Найбільша фішка цієї книги – атмосфера готелю, який перебудували із туберкульозного санаторію, постійна неясна тривога через його минуле і відчуття ізольованості, яка наростає до кінця книги. Читається легко, досить цікавий сюжет, хоча місцями текст здається уривистим через короткі речення.

Тепер до мінусів. По-перше, мені не завжди вистачало вмотивованості вчинків головної героїні, можливо це через те, що вона дуже травмована психологічно, але тим не менш. По-друге, мене зовсім не переконала мотивація вбивці, що зіпсувало враження від книги.

Цей трилер може бути цікавим для тих, хто тільки знайомиться із жанром, або для тих, хто взагалі не дуже читає трилери, щоб відпочити від інших жанрів.

Автор опускається на рівень сценаристів низькобюджетних трилерів і ліпить все поспіль: снігові бурі, лавини, панічні атаки, підвали, тортури..
Чинних осіб мало, всі вони по черзі потрапляють під підозру, співчуття не викликають, діють тупо та нелогічно.

Мова та манера написання не сподобалися. Все написано якимись короткими уривчастими фразами і не завжди зрозуміло, де герой перебуває в даний час і як туди потрапив. Перша половина роману дуже розтягнута, а кінець навпаки весь зім'ятий, начебто автор поспішав все завершити. Навряд чи читатиму Сару Пірс ще. 🤷🏻‍♀️

Мова та манера листа не сподобалися. Все написано якимись короткими уривчастими фразами і не завжди зрозуміло, де герой перебуває в даний час і як туди потрапив. Перша половина роману дуже розтягнута, а кінець навпаки весь зім'ятий, начебто автор поспішав все завершити.
Читати навіть описи природи не приносить задоволення. Думаю, що найцікавіше тут - це передмова.

Також авторка опускається на рівень сценаристів низькобюджетних трилерів і ліпить все поспіль: снігові бурі, лавини.. Чинних осіб мало, всі вони по черзі потрапляють під підозру, співчуття не викликають, діють тупо та нелогічно.
Навряд чи читатиму Сару Пірс ще 🤷🏻‍♀️

Перед тим як приступити до читання, я бачила багато різних відгуків, загалом негативних. Про сам сюжет, героїню, кінцівку, епілог і тд. Як же я здивувалась, коли відірватися від книги було майже неможливо. Мене так зачепила ця історія і розслідування, що цей товстунець дійсно перестав мене лякати.

Відпочинок у класному готелі і весілля брата ось причини, чому Елін вирішила сюди приїхати зі своїм хлопцем. Але раптова заметіль і вбивство змінюють плани відпочинку і історія набирає обертів.

Я підозрювала майже усіх по черзі😅 цікаво переплітається минуле з теперешнім, і дуже класна детективна лінія. Єдине, що іноді дратувала Елін зі своїми нав'язливими думками про брата, але знову ж таки, ця проблема замовчування негараздів у сім'ї і купа питань і незрозумілостей через це, бісить мене у кожній книзі, де воно є.

Книга дуже зимова. Ця заметіль, сугроби, гори і теплий готель, у якому вбивають людей. Дуже атмосферно вийшло і сподобалось, що, незважаючи на усі погодні умови, інтернет і зв'язок не пропадав, що дуже спрощувало швидку комунікацію і розслідування.

Кінцівка це окремо вау. Мені дуже сподобалось як усе логічно і грамотно розрулили. Не було неточностей і питань, усе дійсно було завершено так, як треба. А епілог це класна затравка на наступну частину, яку я тепер дуже чекаю у перекладі. Мені здається я знаю що за персонаж з'явився у ньому і впевнена, що на Елін чекає цікава боротьба зі своїми демонами у майбутньому. Тому якщо ви полюбляєте гарні детективи і не знали чи потрібно вам читати цю книгу, то я дуже раджу з нею познайомитися і скласти свою думку про цю історію 😏

Класичний детектив, але з похмурою, навіть напружено-неприємною атмосферою.Не дивлячись на це, хочеться дочитати і з'ясувати всі питання.

Навіяно детективами Агати Крісті з більш дорогим виданням (так-так, обкладинка надто гарно виглядає на поличці).
Щодо самого змісту — цікавий детектив на один раз.

Достатньо непогана книга. Протягом всієї історії є відчуття напруги, що притаманно трилерам. Цікаво спостерігати за персонажами, за їх поведінкою та діями. Особисто мене не відпускало, хотілося читати далі і далі. Але! Розв'язка... Це було маленьке розчарування.

У той самий момент, коли нам відкрили завісу таємниці, вказали на людину, яка стояла за всім скоєним та пояснили мотив, мені захотілося закрити книгу і не дочитувати.
Фінал не був жахливим, ні, але напевно я просто очікувала чогось іншого, більш динамічного, драматичного, чогось що викликає потужну емоцію в той момент коли прийде розуміння хто вбивця і чому він все це зробив. А за підсумком виявилося все ніяке. Шкода, бо до того, як дійшла до фіналу, мені дуже подобалося.

З перших сторінок мене захопила ця історія. У центрі сюжету дорогий засніжений готель, який має моторошне минуле. Елін зі своїм коханим приїхала відпочити, та зустрітися зі своїм братом. Сама Елін знаходиться у вкрай тривожному та вразливому стані через багато причин, і сімейних і робочих, тож відпочинок їй не завадив би. Але це було б занадто просто.

Починають траплятися вбивства, через сходження лавин уповноважені органи не можуть приїхати та допомогти. Тож за справу береться Елін. Вона розпочинає розслідування і ніби оживає. Виринає зі своїх думок, свого тривожного стану та починає діяти та мислити більш активно, з єдиною метою, щоб якомога скоріше знайти злочинця. Хоча інколи і припускається великих помилок, що можуть вартувати життя.

Фінал був несподіваний, а епілог змушує читати одразу й другу частину. Бо завершується все на самому цікавому місці.

Книга ідеально підійде для читання восени чи взимку.

Оформлення як завжди прекрасне))

Люблю трилери, які тримають увагу. Враховуючи замкнений простір – мені дуже сподобалась книга. Сподіваюсь, друга частина не підведе

Мені досить важко дати відгук на цю книгу, бо вона мені сподобалася і водночас розчарувала.

По-перше, місце дії ідеально підходить для трилера. Дія відбувається у старому санаторії, який перетворили на розкішний готель. Розташований у швейцарських Альпах, де немає нічого поблизу, а несприятлива погода робить його дуже атмосферним і ідеальним місцем для вбивства.

Головна героїня, Елін — детектив у вимушеній відпустці, яка, мушу визнати, є однією з найнаївніших героїнь, яких я коли-небудь бачила. Протягом усієї книги вона постійно наражала себе на очевидну небезпеку. Я кричала на неї, щоб вона не була такою дурною. Вона точно не підходила на роль детектива!

Сам сюжет інтригував різними напруженими, гостросюжетними подіями, і мені не терпілося дізнатися, що ж буде далі. Однак кінцівка зруйнувала для мене всю інтригу. Вона була досить різкою, а відповіді на питання про те, хто був вбивцею, здавалися абсолютно надуманими. Мені здалося, що протягом усього роману було недостатньо доказів, щоб прийти до такого висновку.

Це могло б бути п'ятизіркове чтиво, оскільки воно мало моторошне місце дії, деякі жахливі елементи і великі можливості для того, щоб бути більш шокуючим і навіть, можливо, трохи більше схожим на жахи. Як трилер — книга на десятку, а от детективна складова ніяка.

Проте, написання захоплює, я постійно перегортала сторінки, і автор залишив наприкінці кілька запитань, на які потрібно відповісти, щоб підготуватися до наступної книги. Я все ж рекомендую цю книгу шанувальникам трилерів, які люблять динамічну, захоплюючу історію.

Хоч перша частина мені не зайшла, я вирішила познаоймитися з продовженням, незважаючи на всі суперечливі відгуки.

І як на диво, ця частина дещо краща за попередню(дуже часто другі частини гірші за перші), цього разу дії та персонажі прописані краще та якісніше, та все одно в мене залишився каламутний осад, який не відпускає, і можливо через це не дає поставити вищу оцінку