Книга не виправдовує покладених на неї очікувань. Спочатку вона здавалася просто прісною. Мова тут не жива й не цікава, а діалоги найчастіше або ніякі, або що гірше крінжові. Дуже довго абсолютно нічого не відбувалося й оповідь маринує нас споминами про минуле головних та другорядних персонажів, які з’являються лише один раз на всю книгу. Але найголовнішим розчаруванням є те, що книга позиціонує себе, як теплу й життєствердну. Але це не так. Персонажі усю оповідь страждають, відчувають горе й втрати. І того проблиску тепла чи надії на сторінках надто мало, щоб так голосно про нього заявляти. Ну і всі сюжетні повороти аж до нудоти очевидні. Абсолютно всі. А фінальний же найгірший, бо суперечить тому, що сама авторка описувала раніше (і таких логічних гепів дуже багато, часто письменниця сама плутається в тому, що пише і в цей і без того нереалістичний світ стає ще важче повірити). Але з іншого боку, хоч мені й було не цікаво це читати, але я всім розповідала про цю книгу й переповідала те наскільки трагічне життя у персонажів. І під кінець вона навіть неодноразово наштовхувала мене на роздуми про життя, людей чи смерть. Але не про книги. Бо як на мене, то тема книг тут розкрита дуже поверхнево. Бібліотека слугує лише фоновим сетингом, але заглибитися у цю атмосферу мені не вдалося, хоч вона мені знайома і близька, бо я сама багато років ходила до бібліотеки й саме тоді прочитала найбільше книжок. Можливо, тому у мене щоразу було відчуття, що ця книга вдає ніби розуміє вплив бібліотеки й книг на людей, а не дійсно її передає. Але це лиш мої враження. Вкрай розчаровані. Я змогла це дочитати лише із впертості.

Мені сподобалась ідея й атмосфера книги, але, на жаль, вона сповнена різних кліше. Я не повірила героям, вони здалися мені картонними. Не кайфонула.

Одна з думок: книжка як ліки здатна допомогти проаналізувати власне життя. Тому кожен розуміє по-своєму одну і ту саму книгу. Це ми і бачимо в цій історії на прикладі Мукеша та Аліші. Книги це щось і на кшталт метафоричних карт - коли щось турбує, то ти знаходиш відповідь у книзі, інтерпретуєш та порівнюєш. Герої книжок нагадують нам про наших рідних, друзів, коханих, про те, ким ми могли б бути, як могли б вчинити та що ще маємо шанс на майбутнє. Також ми звертаємося до чужих історії, вигаданих світів, нових тем, щоб відволіктися від власних реалій, переключитися, іноді сховатися. Але натомість наш світогляд розширюється, наповнюється та стає пластичним. Ми самі змінюємося, проходимо власну бібліотерапію, яка лікує нас. Список для читання заглибить в ці роздуми та допоможе зрозуміти справжній вплив на нас. Тому читайте - це варте всього! З книжкою ви ніколи не програєте?

перш за все, скажу, що я обожнюю читати книжки про книжки. Останнім часом мені трапилось таких декілька, але найбільше сподобалась саме ця. ця книжка, наче теплі обійми, наче чашка гарячого чаю, щира розмова з подругою, чи тепла булочка з корицею. одним словом - ця книжка [для мене] про комфорт та тепло. прочитавши її, ще раз розумієш, чому так любиш читати і поринати у книжкові світи. ця книжка про читання, як втечу від реальності, мандрівку у часі та просторі, а також про читання, як можливість віднайти друзів та створити особливе комʼюніті. за сюжетом: існує список книг, який створив невідомий нам автор, які він рекомендує прочитати «якщо тобі потрібно». список в різний спосіб віднаходить абсолютно різних людей; хтось з них обожнює читати, а хтось за все життя не брав книги до рук. одним з героїв є чоловік, що втратив свою дружину і лише після смерті йому стало цікаво, що ж вона знаходила в тих книжках. за відповіддю на це питання він прямує до бібліотеки. таким чином і доєднується до спільних читань. також у книзі є дуже болючі моменти, повʼязані із рідними головних героїв, як нагадування, про те наскільки важливо цінувати кожну хвилину, проведену із близькими. окремо виділено тему ментального здоровʼя, наскільки важливо звертати на це увагу та не боятись звернутись до спеціаліста. тож, ще одна затишна книжка на осінь, рекомендую ?

Ця книга з ароматом книжкових полиць та бібліотеки, а також з атмосферою літа. Це історія про декількох людей, життя та долі яких об'єднав один і той же ж таємничий список для читання. Також ця історія про те, що навіть ті, хто вважає себе запеклими НЕчитунами, все ж можуть щиро полюбити книги. Загалом сюжет доволі плавний і передбачуваний, без особливих кульмінацій (за винятком одного моменту, на який я зовсім не чекала і то, мабуть, був єдиний момент який мене здивував), тож це не зовсім те, що я люблю. Моя оцінка 5/10 (просто не мій жанр).

Список із восьми книг ходить по руках людей тут і там та допомагає їм упоратися з життєвими труднощами. Хто його склав? Чому вибір романів саме такий? Коли рекомендації до читання потрапляють до рук 17-річної Алейші, яка взагалі не читає романів, вона спочатку не звертає на них уваги. А потім бере в руки "Вбити пересмішника", і тут і починається читацький марафон. Адже вона підсадила на читання невтішного вдівця Мукеша, котрий втратив дружину два роки тому. А той - свою онучку Прію. Чи є читання втечею від реальності? Чи здатне воно навчити добру та терпимості, чи книги не є такими провідниками у світ прекрасного та жахливого? Оформлення у книги просто бездоганне. В принципі і сама історія непогана, тут є і старі рефлексії про прожите, і юнацькі муки про майбутнє. Є гіркота втрати, відчуття, що світ не стане тим самим ніколи. Ну неможливо ж, щоби все налагодилося після втрати коханої людини. Чи час лікує? Так, Час – і гарна книга.

Історія де читають книги, історія де про них говорять, історія де є неймовірна атмосфера бібліотеки і чарівний список для читання. Дуже мила історія про життєві втрати. Про самотність і намагання жити далі. Про книжки в нашому житті. Про те, навіщо ми читаємо. Книга мені дуже сподобалась: ніжна, тепла, сентиментальна, наповнена обговоренням прочитаного. Раджу усім любителям читати. Саме тут я знайшла відповідь на запитання : навіщо я читаю.

Мені сподобалась ідея і атмосфера книги, але, на жаль, вона сповнена різних кліше. Я не повірила героям, вони здалися мені картонними. Моментами змушувала себе читати далі. З усієї книги найбільше порадував сам список для читання. Більшість з тих книг прочитані і вони прекрасні. Моя оцінка 6 з 10