Нові відгуки

Це книга не на один день) Зовсім не мій формат за величиною (я б зробила два томи), але на її зміст це не вплинуло. Читати було цікаво. Хоча, була б моя воля, зменшилася б вона принаймні на третину. Але це у будь-якому разі сімейна сага, що дарує нам тепло та надію. А це зараз дуже важливо. Про що? Розповідь охоплює події 1935 -1945 років. Головна героїня - Джудіт постає перед нами 14-річною дівчинкою, доля якої мусить кардинально змінитися: її мати з молодшою сестрою повертаються до батька на схід, а вона має змінити школу, а на канікулах жити у тітки. Але це на щастя - їй у подальшому дуже сподобається навчатися в цьому прогресивному навчальному закладі, у якому Джудіт знайде гарну подругу та познайомиться з її чудовою родиною та цікавими людьми. Але мушу підкреслити, що Джудіт завжди залишалася самою собою, мала чіткі життєві принципи та велику емпатію. " Право бути самою собою. Особистістю. Достоту, як міс Катто, випускниця Кембриджу, магістерка мистецтв, упевнена в собі й незалежна.". Із Кембриджем, щоправда, не склалося, але виключно через війну, яка розпочалася для Англії 1939. І кожна родина зазнала втрат. Втрат зазнала і Джудит, але вона ніколи не опускала рук, то ж безумовно заслужила на щастя. Було дуже цікаво слідкувати за розвитком подій і характерів героїв, бо ви ж розумієте, що така велика за обсягом родинна сага має містити безліч конфліктів, соціальних проблем, моральних питань. Яскравими нитками вплетені у розповідь романтичні стосунки. Кохання тут різні, як і люди, з якими вони пов'язані. Але усе це дуже і дуже цікаво. Рекомендую. Але не чекайте феєрверків. Це життя.

Ця книга дуже атмосферна і затишна. Вона про нові початки, надію і те, як навіть у найтемніші часи може з’явитися світло. Головна героїня переїжджає в інше місце, залишивши позаду старе життя, і там поступово знаходить нових друзів, підтримку й, можливо, кохання. Мені сподобалося, як тепло описано прості речі — дружбу, людське добро, взаємопоміч. Це не гучна або дуже драматична історія, але вона надихає і залишає приємне відчуття після прочитання. Ідеальна книжка на зиму — спокійна, щира і світла.

Книга "Шукачі мушель" читається на одному подиху і дуже легко. Разом з героями занурюєшся в їхні історії та проживаєш їх разом з ними. Неймовірно цікава та захоплююча книга, яка дозволяє на якийсь час забути про буденне існування і насолоджуватись читанням.

Чесно кажучи, не чекала, що книга так зачепить. «Повернення додому» — це не просто про війну чи сімейні драми, це про людей, які шукають своє місце після всіх потрясінь. Було таке відчуття, ніби читаю про когось реального. Атмосфера дуже жива, герої не ідеальні, але саме це й чіпляє. Прочитала за кілька вечорів — не могла відірватися.

«Шукачі мушель» Розамунди Пілчер — це ніжний, проникливий роман про сімейні стосунки, пам’ять і життєві повороти долі. Авторка з великою чуттєвістю розкриває внутрішній світ героїв, показуючи, як минуле впливає на сьогодення. Атмосферні описи природи та теплий стиль Пілчер створюють особливий настрій, що супроводжує читача до останньої сторінки. Це книга, яка надихає і змушує замислитися.

«Зимове сонцестояння» Розамунди Пілчер — це тепла, зворушлива історія про другий шанс, надію та силу людських зв’язків. Авторка майстерно передає атмосферу зимової Шотландії, наповнюючи кожну сторінку затишком, емоціями й щирістю. Книга читається легко, залишаючи після себе відчуття внутрішнього тепла та спокою. Рекомендую всім, хто цінує добрі життєві історії з глибоким сенсом.

Цукор цукровий з ванільно-жуйковим морозивом і поливкою з мангово-персикового джему. З шоколадним сиропом і цукровою пудрою. Презентабельна нерухомість, гарні жінки, рожеві поні, забезпечені чоловіки, спадок як вирішення фінансових проблем. Це не те щоб погана книга, але вона настільки позитивна, що зуби зводить від концентрації солодкого на сторінку тексту. Люди тут хороші і ввічливі — до кріпоти, у всіх є якісь проблеми, але головні герої настільки неправдоподібно ментально здорові, що будь-який прояв негативних емоцій відбувається з виключною англійською стриманістю або у більшості випадків не відбувається взагалі. "Ви хочете продати мені будинок занадто дешево, я хочу заплатити значно більше!". "Так, люба, я буду неймовірно щасливим, якщо в нашому будинку буде жити пачка рандомних людей, яких я вперше бачу. Так, включно з тіпом, якого ніхто з присутніх не знає." Десь на 50% книги починає не відбуватись абсолютно нічого, але вже зрозуміло, куди все веде. Тобто, загалом, якби би скоротити її вдвічі — це легка і абсолютно відірвана від реальності історія на вихідні для розвантаження (але з тригер-ворнінгами).

Ця книга залишила по собі надзвичайно світле й ніжне враження. Я ставлю їй 9 з 10 — це справді добра, глибока і зворушлива історія, яка розкривається не одразу, але врешті завойовує серце. Починалося все з деякого розчарування — у мене були дуже завищені очікування через популярність книги та численні позитивні відгуки. Проте перші розділи здалися трохи повільними, навіть нудними — опис звичайного життя, без яскравих подій чи емоцій. Але коли я дійшла до розділу «Річард», усе змінилося. Я буквально закохалася в цю історію. Спогади Пенелопи про молодість у часи Другої світової війни — це щось надзвичайне. Її щире кохання, дружба, стосунки з родиною — усе це дуже чуттєво й реалістично. Саме тоді сформувався її характер, і ми розуміємо, чому вона така, якою є зараз. Чому картини батька, зокрема «Шукачі мушель», мають для неї таке особливе значення. Чому вона після 40ка років все ще тягнеться до Корнволлу. Окремо хочу згадати її дітей — Ненсі та Ноеля. Їхня поведінка викликала у мене обурення й навіть відразу. Маніпуляції, звинувачення, спроби тиску на матір заради грошей… Це боляче читати, але водночас — дуже правдиво. Таке життя, і такі люди, на жаль, бувають. Книга змушувала мене плакати — часом від смутку, часом від теплоти. У ній немає гучних драм, розслідувань чи інтриг, але є життя — справжнє, з його втратами й радощами, зі змінами й прийняттям. Це дуже душевне, затишне читання, яке я щиро рекомендую всім, хто хоче відпочити з книжкою, наповненою любов’ю, світлом і ностальгією.