Роман-дорослішання, який збережу на своїх полицях в надії, що прочитають діти.
Про що книга?
Звичайний хлопчик-першачок, із неповної сім‘ї, з периферійного містечка переїжджає до столиці. Живе з мамою-перфекціоністкою під її постійним пресингом, в школі переживає булінг російськомовними київськими одноклашками. По мірі дорослішання, звісно, наш хлопчик стикається з усе більш жорстокою реальністю: перше кохання, зрада, хобі, яке в мріях стає професією і життєвим призначенням, вступ до вузу, небажана вагітність партнерки, аборт, смерть коханої людини, депресія.
Важливо, що Роксолана Сьома не просто стрибає сходинками від дитинства до дорослості, а й намагається заглибити у почуття й емоції головного героя. І їй справді це вдається. Бо, читаючи, мене неминуче відносило спогадами у мої шкільні роки і гострі переживання дружніх драм, сімейних траблів, вступних іспитів. Мені безумовно вірилось усьому, що в книзі відбувалось, а хлопчина видавався абсолютно реальним однокласником чи товаришем з мого життя.
Контекст подій
Примітною в книжці є атмосфера часу й місця - Київ нульових-десятих років. Перша революція. Перші успіхи деяких родин застрибнути на сходинку вище свого соціального щабля і зайняти горду назву «середній клас». Перші закордонні відпустки. Перші тури до Європи. Можливості, коли ти не мажор, але до поліклініки вже не йдеш - обираєш приватний заклад. Час, коли на райончікє темніє, і йти насамоті - трохи відчайдушно. Ситуація, коли нокія вже не рулить, але й айфон недосяжний.
Словом, «Рефлекс медузи» - вдалий роман про дорослішання. І що більш важливо, вдалий роман про дорослішання багатьох із нас.