В першу чергу мене привабила анотація: далеке майбутнє, люди вже тисячоліттями живуть на дні океанів під куполами і тут зʼявляється надія на порятунок, можливість вибратись звідти. Обожнюю отакий постапокаліпсис! Але шкодую, що не мала можливості порозглядати мальовку десь в книгарні перед покупкою, бо це мені допомогло б зрозуміти, що не варто братись. Не могла зосередитись на сюжеті, бо бісилась із сексуалізації жінок (звісно, автор сценарію та художник - чоловіки). Тут головна героїня мама +/-20-ти річних дітей намальована так само, як і її донька. Великі груди, довгі ноги, ще й пів книги майже голі обидві. На дні океану, нагадаю. Всі інші персонажі вдягнуті нормально. Просто не моє.