Річард Докінз
Річард Докінз — британський еволюційний біолог і письменник. Відомий популяризатор науки та раціонального підходу. Атеїст. У своїх працях критикує ідею бога як творця всесвіту.
Народився у Найробі в Кенії, яка на той час була британською колонією, у родині військового. Родина повернулася до Британії, коли Річарду було вісім років. У підлітковому віці Докінз остаточно став атеїстом і дійшов висновку, що найкращим поясненням світобудови є теорія еволюції.
Вивчав зоологію в Бейлліол-коледжі. Його науковим керівником був нобеліат-етнолог Ніколас Тінберген. Згодом продовжив навчання під керівництвом науковця в Оксфордському університеті, де здобув ступені магістра і доктора наук.
Працював асистентом на кафедрі свого університету, а згодом асистентом професора зоології Каліфорнійського університету. До Оксфордського університету повертається у 1970 році як викладач. У 1990 році стає лектором із зоології.
У 1976 році видає свою першу книгу «Еволюційний ген», яка приносить автору світову популярність не тільки в наукових колах, а й серед пересічних читачів.
У своїх наукових поглядах Докінз дотримується геноцентричного погляду на еволюцію, критикує релігію, псевдонауку, чому й присвячує усі свої книги.
Його перша книга, Егоїстичний ген, спричинила сейсмічний зсув у вивченні біології, пропонуючи погляд на еволюцію з точки зору гена. Саме в цій книзі Докінз увів термін "мем" — одиницю культурної еволюції, яка сама стала основою сучасної культури.
У своїх мемуарах Річард Докінз ділиться рідкісним поглядом на своє раннє життя, своє інтелектуальне пробудження в Оксфорді та свій шлях до написання Егоїстичного гена. Він малює яскраву картину ідилічного дитинства в колоніальній Африці, доповнену замальовками його колоритних предків, чарівних батьків та особливостей колоніального життя відразу після Другої світової війни. У школі-інтернаті, незважаючи на майже релігійний досвід прослуховування платівки Елвіса, він почав свою кар’єру скептика, відмовившись ставати на коліна для молитви в каплиці. Незважаючи на натхненне навчання в початковій та середній школах, лише в Оксфорді його інтелектуальна цікавість розкрилася повною мірою.
У останньому розділі Докінз озирається на свої перші 35 років життя і розмірковує над деякими «що, якби» сценаріями, пов'язаними з важливими рішеннями, які він приймав, і подіями, які він пережив за цей період. Нарешті, він говорить про свого найбільшого наукового героя – Чарльза Дарвіна, і про те, як він та кожен інший біолог слідує слідами Дарвіна.
Річард продовжує традицію Дарвіна, взяту з його автобіографії, — перераховує особисті здібності, яких йому бракує чи які він має, і пояснює, як досвід його життя сформував людину, якою він став.
"Політ фантазії" Річарда Докінза для мене саме з таких. Тут прокинулась моя внутрішня дитина і вирішила, що її треба знати про польоти.
Це нон-фікшн. Трохи філософії і багато науки, які цікаво описані. Ілюстрації, то окрема любов. Спочатку її (книгу) можна довго сидіти і розглядати, а потім читати по главі під настрій.
Для дорослих - це книга-відпочинок. Принаймні я для себе її так характеризую. Не думала, що біологія і технологія польоту можуть мене так захопити, втім Докінзу це вдалося.
Приємного читання і досліджень.
