Річард Докінз

Нові відгуки

Це восьма книжка англійського еволюційного біолога Річарда Докінза у моїй бібліотеці. Кожна з них дуже цікава й пізнавальна, а ця – ще й багато ілюстрована, що робить її особливо привабливою. Книга присвячена темі подолання гравітації та польоту. Докінз, цей прекрасний популяризатор науки, майстерно поєднує наукову точність з доступним викладом, розкриваючи складні біологічні та фізичні принципи, що лежать в основі польоту. Докінз розкриває кожен аспект польоту – від уяви й фантазії у міфах, казках, кресленнях Да Вінчі, до сучасних авіаційних технологій; від динозаврів та вимерлих птахів до сучасних літаків та ракет. Книга охоплює багато прикладів паріння та польоту: комахи, кажани, білки-літяги, повітряні кулі, літак братів Райт, цепеліни, парашути, планери, біплани, гелікоптери, космічні польоти. Дізнався багато цікавих для себе фактів. Наприклад: - як птахи в ході еволюції та опануванні польоту зменшували свою масу і збільшували площу крила; - яка природа і призначення пташиного пера; - чому серпокрильці (стрижі) оселяються на схилах і чому вони не можуть злетіти, коли опиняються на землі; - як птахи орієнтуються у просторі під час перельотів на тисячі кілометрів; - сапсан атакує в піке здобич зі швидкістю 320 км/год; - чи могли б літати ангели з такими крилами, як їх зображують на картинах художники; - навіщо у перших літаків робили подвійні крила й багато іншого. Тепер, йдучи по вулиці, я по-іншому дивлюся на політ і посадку голуба чи ворони. Якщо вдуматися, це вже не просто птахи, що літають, а результат глибоких еволюційних процесів та ілюстрація дії фізичних законів. Ця книга Докінза як, власне, й інші його книжки – це чудовий приклад того, як наука може бути захопливою і змінювати наше сприйняття світу навколо. Дуже шкодую, що у мої шкільні роки не було книжок Річарда Докінза, Карла Сагана чи Мічіо Кайку.

Анонім

«Найграндіозніше шоу на землі» - це жорстке і аргументоване протиставлення наукової теорії еволюції теологічній концепції креаціонізму (створення світу, людини і різних форм життя божественними силами). Кожна книга Річарда Докінза – це ода науці, що містить величезну кількість цікавих фактів і пізнавальної інформації. Ця не є виключенням. Хіба не вражає, що період напіврозпаду урану-238 – 4,5 млрд років, а рубідію-87 – 49 млрд років? Чи знали ви, що найближчими живими родичами китів є бегемоти, а потім - свині? І вже точно ви не очікували, що форель і тунець – ближчі родичі людей, ніж акул! Чи помічали ви те, що риби плавають, вигинаючись з боку в бік, а дельфін – вгору-вниз? Те, що змії «плавають по землі» як риби у воді, а дельфін «скаче галопом» у воді як біжить кінь чи гепард по землі, яскраво ілюструє – хто і як змінював середовище існування протягом мільйонів років. І ще одне важливе уточнення до однієї усталеної та всім відомої думки: людина походить від мавпи. Так от: людина не походить від мавпи! У нас з мавпами був спільний предок. Книга варта уваги!

Анонім

Якщо для вас Бог, віра і релігія – поняття взаємопов’язані, якщо для вас ці теми дражливі й болючі, якщо ви бурхливо й неоднозначно реагуєте на будь-які відмінні від ваших думки й погляди з цього приводу, - минайте цю книгу десятою дорогою! Незважаючи на те, що за вікном ХХІ сторіччя з його науковим і технологічним поступом, Річард Докінз має багато недругів і недоброзичливців в релігійних середовищах через свою атеїстичну позицію. В часи інквізиції він однозначно розділив би долю Джордано Бруно на вогнищі. Багатьом дуже зручно будь-які прогалини в знаннях, будь-який брак інформації чи її розуміння, будь-яку нездатність щось пояснити логічно й фахово відносити під юрисдикцію Бога. Більше того, стенання плечима в дусі «звідки я знаю?» маскується під духовність чи ритуал. Докінз закликає: «Не кваптеся проголошувати будь-що неспрощувано складним; цілком можливо, що ви просто не достатньо ретельно обстежили всі деталі або не повністю їх осмислили». Книга допоможе вам визначитися – хто ви є в питаннях Бога, релігії та церкви. Чи ви теїст (віра в надприродний розум, що створив світ, щосекунди опікується долею свого дітища, активно втручається в усі людські справи, відгукується на молитви, карає за гріхи, переймається добрими й поганими вчинками), чи може деїст (віра в надприродний розум, що лише на початку встановив закони, що керують світом, але надалі не втручається в земні справи й не переймається людськими гріхами й молитвами), чи може пантеїст (невіра в надприродного Бога, а використання слова «Бог» як синоніму Природи, законів Всесвіту, впорядкованості), чи атеїст (невіра в будь-яких богів чи надприродних сил) чи може агностик (неможливість осягнути чи пізнати істину в питанні існування Бога). Взагалі в книзі піднімається ряд важливих і цікавих питань для допитливого й шукаючого розуму. Чому щоб догодити Богу, ми маємо обов’язково в нього вірити? А може Бог схожий на науковця, для якого найвища чеснота – добросовісний пошук істини? А створити Всесвіт хіба Бог міг би, якби не був науковцем? Чи обов’язково мораль поєднувана з релігією? Чому в ім’я доброго Бога люди роблять величезну кількість зла? І ще багато цікавих речей для не затуманеного релігією допитливого розуму.

Анонім