Рената Літинська

"Одного вечора, прийшовши з роботи, я написала перше есе..."

Я люблю коротку прозу, вона, зазвичай, не потребує особливого настрою чи налаштування, просто береш книгу і за пару сторінок проживаєш маленьку історію, а потім якщо хочеш ще одну, або полишаєш на потім...

З цією книгою "на потім" не було, я її просто поглинула, хоча місцями було важко і горло стискали лещата, а на очі накочувались сльози, а місцями було так легко, так тепло і затишно 💕

Мене розчулило багато історій з цієї крихітної книжечки, мене вразили в саме серденько прекрасні ілюстрації, я вподобала її та з часом точно повернусь ще, вона гірко-солодка, пекучо-м'яка і дуже характерна, вона гарна і потворна у своїй красі...

Щиро дякую за таку книгу авторці Ренаті Літинській!Прочитала на одному диханні!Книга, читаючи яку,занурювала в дитячі спогади!Моментами до сліз!Гарно дякую!Всім рекомендую прочитати!