Овідій «Метаморфози» — античний бестселер про перевтілення.
І про все, що болить людині вже понад 2000 років.
Це не просто поема, а ціла бібліотека міфів — від створення світу до обожнення Цезаря. У центрі — перетворення, як фізичні, так і внутрішні.
Боги карають і милують, люди благають і бунтують, природа реагує на біль і любов.
Тож якщо ви досі ніяк не розберетесь в античній міфології - хто кому син/брат/коханець цей путівник божественних інтриг вам в поміч🤭
Легенди про перевтілення часто видаються наївною спробою пояснити сповнений загадок світ. Тут Дафна стає лавром, Нарцис — квіткою, Арахна — павуком. Але за цими міфами — сильні емоції: страх, жага, насильство, краса, розплата.
Овідій пише легко, іноді з іронією, але часто — дуже жорстко. Його міфи — це дзеркало людської природи, що не надто змінилася.
🪭Не тільки китайці їдять змій і всякі диковинки.. Заздрість та інші боги також полюбляють таке 🍽
Настільки ритмічно і мелодійно звучать рядки, це мед для вух. А якщо ви зовсім не сприймаєте віршовані твори... можна уявити, що ви в амфітеатрі і сам Овідій декламує вам ці театральні епопеї.. Благо уява дозволяє нам таке провернути...🧐
Метаморфози - це постійне прагнення зазирнути в душу людини, в якій "так багато глупої ночі"..
❔️Чому варто читати сьогодні: «Метаморфози» — це джерело європейського мистецтва, символізму і навіть психології. Це всі відомі сюжети. Це те, на чому виросли Боттічеллі, Шекспір, Фрейд і ми з вами — навіть якщо не завжди про це здогадуємось.
Але важливо пам’ятати: це не «чистий» міф, а майстерно заангажований текст, що під кінець все виразніше підтримує імперську ідеологію — ідею божественного порядку, спадкової влади, обожнення Цезаря.
Овідій чарує, але і вправно коригує історію. І саме тому його твір — ще цікавіший.
Це не тільки скарб європейської культури, а й приклад того, як мистецтво формує пам’ять і політику.
Анонім
Овідій - поет із "золотої доби" римської літератури.🌿
Його Любовні елегії та Мистецтво кохання часто називають європейською камасутрою...🤫🔞
Не тією, де одні лише картинки, які так всіх бентежать.. а філософською працею.
Хоча для мене ці твори зовсім різні..
Все ж таки Овідій більш поетичний, такий собі пустун.
Про його майстерність в любовних справах можемо лише здогадуватись, а от майстерність слова і форми його поезії, зачаровує людей вже друге тисячоліття.😏
Якщо його твори викликали резонанс, як занадто зухвалі, навіть в часи коли він жив... то і сьогодні це явно не для кожного...
Та, як на мене, все досить скромно, метафорично, грайливо і трішки провокативно, іноді занадто драматично, але без відвертої вульгарності.
Тоді теж існувала різниця для міського населення, для багатих, інтелектуалів, гетер... Краса досить індивідуальне поняття, жага і любов також буває різною, не варто забувати про гігієну, навчатись флірту, різним видам мистецтв.
Автор дає настанови як для мужчин, так і для жінок, адже в цьому процесі важливо, щоб задоволення отримали обидві сторони...
Любов - це складне мистецтво, яке необхідно постійно вдосконалювати..❤
Впевнена, на латині цей твір звучав би ще смачніше, український переклад мені сподобався
Анонім
Котолог