Пенелопа Скай

Мені дуже сподобалось.
⠀
Начебто подивилась якісне і гаряче італійське кіно 🔥
⠀
Тут маленькій обсяг і написано неймовірно легко.
⠀
Звичайно ж були деякі недоліки, особливо в безмежно-бойовій поведінці головної героїні, але це дрібнички.
⠀
Початок першої частини змушував добре так понервувати, бо тема з викраданням, рабством і насиллям - жах для мене😱
⠀
Але чим далі - тим важче було думати про щось інше. Дійсно неможливо відірватися від обох частин!
⠀
Тут і інтрига є, і сам сюжет чудово закручений.
⠀
Ну, а головний чоловічий персонаж - 🤤
⠀
Тому раджу і чекаю на продовження📖

Перл - вродлива молода жінка, яка виросла сиротою і звикла всього в житті домагатися самостійно. Дитинство по притулках та в гетто загартувало її характер і волю! Це дуже знадобилося їй у жахливій ситуації, що склалася, коли її викрадають з метою продати в рабство на аукціоні «живим» товаром.

Отже розповідаю: книга не для слабкодухих, тут все жорстко, є сцени насильства, жорстокості та агресії. Бідолаха Перл всю дорогу бореться за свою свободу, як на мене це був величезний плюс (мені тільки це сподобалось, що вона хотіла жити та намагалась допомогти іншим дівчатам). Загалом мене, звісно, ​​здивувала несподівана жорстокість автора стосовно своєї ГГ.
Читати мені було справді цікаво, як я казала позначки 18+ не було, і я не очікувала такої жесті! Я досі не розумію, як вибирають, яким саме книгам дати цю позначку.
Бонс огидний збоченець. Кроу, я б не сказала, що він кращий, але він хоча б не такий жорстокий до ГГ.

Як виявилось, колись давно я її читала, і це капець, про що я тоді думала, коли її обирала читати.
Але я буду читати наступну частину з циклу. Чому? Я хочу подивитись, я правильно прогнозувала розвиток в наступних книгах, чи ні.

Комедійний стендап про рабство і насилля замовляли? Нє?
А зараз буде🌝

Маємо,вже традиційно, сильну, капець красиву жінку, яка, за певних обставин, стає жертвою торгівлі людьми.
Маємо мудака, який її утримує, відповідно вона нещасна і все таке. Маємо іншого мудака, але він супер красівий, він її «рятує», але по факту робить те саме, тіки ще додаються послуги аніматора-збирача гудзиків. Ну і ґвалтує він інакше, по-особливому.

В першу чергу хочу подякувати своїм напарницям. Я коли побачила цю книгу, плювалась. Кричала, що ніколи не читатиму. А дівчата турботливо її запропонували на книгу місяця, і от ми з вами тут.

Що до сюжету.

Його нема.

Що до сцен сексу.

Вони є. Навіть дуже є.
Разом з печерками, жезлами, членами, прутнями, розкішницями, хтивцями і порослими мохом чоловіками.

Зґвалтування, які приносять нашій героїні прозріння що до суті насилля, і від чого воно походить.

Перл. Наша квіточка. Богиня, невинна душа красотка і по сумісництву Чак Норріс в якийсь момент.
Без нашого улюбленого Стокгольмського синдрома ми нікуди🥰

Ця книга дуже хороший варіант чорної жахливої комедії. Вона на стільки погано написана, герої на стільки хєрню роблять і горорять, що аж кайф.

«Добування» ґудзиків це взагалі має бути окрема брошура ака «топ конкурсів на весілля»

Я з усіх сил взивала до своєї совісті і емпатії бо все ж мова про рабство, насилля…але не докричатися. Мій крик переривався ржачем від жезлів і дурних думок карате-кіда ака рабині Перл.

Це третя книга яку ми читали в рамках нашого клубу «Мілфи Аделіни». Та ми усім складом прийшли до висновку, що це -найкраща найгірша книга, з прочитаних нашою спільнотою (а дехто з нас планує купувати навіть наступну частину).

Перевага саме цієї історії, на приклад над тою ж Аделіною, в тому, що тут не зчитується подання дурощів на серйозних мотивах як в книзі Карлтон . Є спільні риси безумовно. Але якщо «Переслідування Адельки» це просто хренова історія, написана під дією кота на череві авторки (не жарт) то « Ґудзики і мереживо»на стільки погана, що аж добре.

Допоможіть Перл Ґудзику знайти ґудзики.

Ну що. Сюжет по факту той самий з невеликими але.
Перл все ще «бранка». Її йобар-терорист все ще дико займається з нею всяким різним.
Тіки ще Боунс хоче її повернути у будь-який спосіб.
Коротше -боротьба за Перл і її печеру продовжується, тільки тепер з левʼячою долею драми.

Ох… як я «сумувала» за цією історією.
В цій частині моя шановна авторка, Пенелопочка,(та навіть я б сказала Пенні, бо чоловік не робив зі мною тих речей що вона зробила з моїм мозком), не перестає мене тішити крінжею.

Ой, забула головне, згадали чого ми всі тут: НЕ ХВИЛЮВАТИСЯ, ТОВКАЧИК НА МІСЦІ І ПЕЧЕРКА ВСЕ ЩЕ МИРОТОЧИТЬ!

В цій частині додаються драматичні ноти. Та навіть акорди. Шо тіки не доведеться пережити бідній Перл.
Воістину СИЛЬНА ЖІНКА!

А діалоги. Ох тримайте мене семеро) а гра в «не люблю-не віддам» то взагалі вище всяких похвал. Блювали всі)

Цього разу я ловила крінж не тільки з порнхабу розділу «домашнє» а і мильній опері. В книзі тепер є і Вендетта за сестру. І сімейні розбірки. І шантаж. І оголошення,простигосподи,війни!

Все так же кумедно і безглуздо. Але чує моя дупа що далі все зіллється в типову романтику і мафіозні війни. Але проблема в тому, що якщо і зʼявиться норм сюжет, авторка не зможе його написати)

Ну хіба якщо буде битва на товкачиках між Кроу і Боунсом.

По сюжету ми маємо тих самих персонажів, які тепер вимахуються і намагаються жити звичайне життя ніби раніше нічого не було. Але не вийде.
Заключна частина, як на мене, найбільше насичена ваніллю і солодкими переживаннями.
Не без товкачів з почерками, звісно)

Та тут такий концентрат «цукру» в період того, як персонажі мусять визнати що почуття між ними таки сильніші за все пережите, що "Сутінки" і 50 "Відтінків сірого" просто прохолодні романи на фоні.

А скільки тут заклала авторка глибоких, прости господи, думок і філософії. скільки алюзій то на релігійну, то на міфологічну тематику. Просто поверніть мені мій 2007, і я просто розгрібала б це на цитати в «статус» (олди, час підмести пісок під собою).

Градус місцями недолугих місцями надто дитячих сцен авторка втримала до кінця. Я не знаю скільки разів я просто закривала книгою лице, але під час читання трохи виспалась.

І я вам скажу, при всьому моєму скепсисі до цієї історії, і насмішок, закінчилась вона максимально логічно.
(Хоч я і мріяла що вкінці всі помруть)

Окремо хочу приділити увагу Перл. Ну Мата Харі, ну Диво-жінка ж! Та Чак Норіс не має такі яйця які авторка написала для Перл.

Ну Кроу, очевидно, вийшов у підсумку «добрим вовком», і як там модно говорити про такі сюжетні муви: «she changed him» (англійською, бо так звучить пафосно)

Дочитувала з ноткою радості і тугою прощання. Та пташки мені наспівали, що є ще три книги авторки в рамках цього ж всесвіту, про знайомих нам другорядних персонажів. Тож я вся палаю в очікуванні)

«Я знайшов жінку, без якої не можу жити, й думки про можливу втрату жахали. Без неї не буде й мене.»⠀

Сами приємна і мила книга з циклу 🙈⠀
⠀
Тут мінімум страждання, максимум кохання-зітхання ❤️❤️⠀
⠀
Хто читав попередні книги - той знає, що авторка підштовхує нас зробити висновок як закінчить історія Перл та Кроу🥰🥰⠀
⠀
Наш красунчик спокусник Кроу трохи пороздумував, посумував, покаявся і поїхав шукати свого Ґудзика. Я не дуже аналізувала вчинки героїв, бо тут немає логіки🤣🤣Але читання принесло мені масу задоволення.⠀
Вони мислять як розумні, а вчинки - як в дурних. Чесно хотіла, щоб він довше страждав 😉⠀
⠀
Перл скажемо так і не дуже ховалася від свого Ворона, він повсякчас знав де вона. Дівчина намагається повернутись до звичного життя, до рідного міста, знайти роботу і налагодити рутину. Але її серце тягнеться до теплої Тоскани, до сонячних обріїв, до маєтку з ароматом дому, затишку та вина. Її кохання не прийняли та кинули до ніг, немає дороги назад. ⠀
⠀
Перл і Кроу багато роздумують над своїми почуттями, ніби малі діти приховують свої емоції і думки та боряться проти течії🙄🙄Але сильні почуття неможливо сховати чи стримати ❤️⠀
⠀
Одним словом розвʼязка історії - мед для серця 😇😇постільні сцени шикарні 🔞🔞і їх багатенько))) Читаю і думаю як їм нічого не відвалилося від такої кількості любощів 😎⠀

Я з великим захватом і задоволення читала описи маєтку, де жили наші герої. Захотілось відвідати Італію, скуштувати місцеву вишукану кухню, побувати на виноградниках, погуляти схилами у призахідних променях сонця 🙂🙂🙂⠀
⠀
Чудовий вийшов цикл 💗💗💗неприйнятних сцен тут не так багато і вони не такі детальні як в Аделіні) зате гарячого відвертого тут вдосталь 🌶️🌶️🌶️⠀
⠀
Рекомендую любителям розпусти 😎🔥⠀

Коли перекладуть повністю даний цикл?🥲
Це знущання над моїми нервами, я ніколи не читаю серії книг, які до кінця не перекладені, але ця була варта цього❤️
Є сцени насилля і на початку було мені важко їх читати як і кожній нормальній людині😅 Але я дуже вдячна Пенелопі, що вона їх не так детально розписувала, як саме сцени з Кроу😏 Тому що Аделіну мені було важко читати саме через це 🥲
Я не знаю що робитиму весь час поки перекладуть всі 6 книг, але я навіть не проти буду перечитати їх знову, якщо підзабудусь про сюжет, бо він тут був показаний як раз десь на 15%
Я рада, що дану серію зараз перекладають, але якщо в Readeat завезуть цикл англійською, то я буду перша, яка його купить🥹

📿 Найкраща з трьох книг, які ми читали з клубом Мілфи Аделіни - переважно через обсяг і шалений темп😅

Дуже швидко читається. Затягує так, що зупинитись нереально. Цитувати можна буквально кожну репліку - бо тут що не фраза, то перлина позаземної мудрості🫰

👼 Мій однозначний лідер у номінації Всрате порно року на сьогодні.

👰‍♀️ Маємо героїню - шалено красиву, до небес розумну, сильну, незалежну і дуже цінну - 3 мілйони доларів на початку і вже 20 мільйонів під кінець книги.

Розум її вражає найбільше - бо ж вона успішна інженерка і може продумати до дрібниць найскладніших технічний проект.

Щоправда, трохи не помітла, як її хлопець-алкоголік, що по вуха в боргах, продав її в рабство. (Упс, вибачте за спойлер, за авторським задумом ви теж не мали до фіналу про це здогадатись🤐)

Ефектніше за розум хіба її послідовність у діях і думках.

Вона дуже сильна, незалежна і знає собі ціну - ще до того, як її назначать офіційно - але місяцями терпить того самого хлопця, який не працює, днями дудлить пиво на дивані і зневажає її з усіх сил.

🍓 Ну і є ціла купа мужиків, з яких виділимо ще бездушного психопата-садиста, що раптом закохується до нестями після однієї фрази, і трохи менш садистичного психопата aka шляхетного злочинця, який значно краще за моральними якостями, ніж попередній, бо має різнокольорові сорочки, а не тіки чорні🤌

Але насправді, я не маю жодних претензій до сюжету - бо він повністю відповідає канону для цього жанру.

🍆 Короткий сумбурний вступ, що чхати хотів на переконливість і логіку - у найкращих традиціях інтро до порно.

🍆 Скажена динаміка надалі, ураган з членів (хтивців, товкачиків, малюків тощо), страждання vs хіть, що диктує більшість рішень у подальшому.

Ну і звісно ж, той троп, де Вона одна така єдина в цьому світі, і всім її дуже треба, чого б це не коштувало.

Всьо ідеально - дико, нелогічно, написано взагалі ніяк, але з купою сексу.

Думала, що не зможу дочитати, але тепер рекомендую читати всім, бо так я ще ніколи не сміялась.

🐇 Увага, секс!

І ні, це не клікбейт, щоб привернути вашу увагу, це зараз абсолютно буквально, бо мова піде про -

Друга частина серії, де історія виходить на принципово новий рівень драми, розбиває серце і випалює залишки здорового ґлузду💦

👼 Перед героями постає складна моральна дилема - трахатись або кохатись.

👙 Героїня освідомлює, що можливо вона «не єдина жінка, яка наялоджує його піструна»

🍆 А герой приховує, що «напхати товкачиком її печерку» - це не єдине, чого він хоче.

💘 Щімка драма, внутрішні вагання, секс, секс, іще трохи сексу і секс на додачу. Іноді сексу стає так багато, що авторка навіть опускає деталі, але навколо все одно суцільний секс.

Ну а коли на секс нарешті не стане сил, буде невеличка передишка, яка могла б бути романтичною, не зважаючи на причини такого повороту. Авторка справді дуже намагалась, але…

🌭 Вир пристрастей, душевних (і фізичних) вагань і вже традиціно глибоких філософських думок - хоча вже не таких глибоких, як у першій частині 💔

Історія дуже насичена, і коли я кажу насичена, то маю на увазі, що концентрація подій на сторінку часом так зашкалює, що не встигаєш освідомити все, що сталося.

На щастя, у більшості випадків освідомлювати і не обов’язково.

Логіка на висоті - висоті значно більшій, ніж книга. Тобто, в самій книзі її нема ані в подіях, ані у висновках, що роблять персонажі на кожному кроці. Але оце як раз логічно - бо з логікою ця історія не була б можливою.

Особливо вдячна авторці, що вона не втомлюється кожні кілька сторінок нагадувати, що було до того🫰

У цій книзі буде пару неочікуваних …. поворотів. Але не зовсім в сюжеті, мгмммгм😅 Скажімо так, скоріше навіть неочікуваних поз😶‍🌫️

🌈 Ну а фінал… Щоб без спойлеру, після такого фіналу, несіть мені негайно третю книгу!

Одразу! Це категорія 18+
Це продовження серії «Ґудзики та мереживо». Першу частину я охарактеризувала «Бог дав мені розум та очі, але її купила і прочитала».

Власне, друга частина теж із тієї епопеї: сцени сексуального характеру, драма квін, стокгольмський синдром і щось на кшталт розбитих серденьок.

Коли секс описано красиво — це одна справа. Тут же просто «ох, ах, вдих-вдих», «твої геніталії чудові; о, твої теж мені зносять башню».

Я немаю нічого проти низької полиці, але це якось зовсім невдало. Знаю, що буктокери і букблогери писали різне. Хтось рахував скільки разів і якими варіаціями описаний статевий член та вагіна. Комусь було смішно, я направду не знайшла з чого тут посміятися. Хтось сказав, що книга не однозначна.

Неоднозначно для мене тут підіймаються теми сили жінок, сексизму та потуранню насилля.

Знов таки обкладинка - фарс і романтизація збочених відносин.
Я прям сподіваюсь, що більше так з перекладів робити не будуть. Бо я вас здивую, у цієї бурхливої історії є продовження. Але з іншими героями, якщо я вірно зрозуміла відгуки і описи на goodreads.

Коротше, немає що тут рекомендувати, як на мене.

Бог дав мені розум і очі, але я обрала мазохизм цієї книги🫠

🔞⛔️На обкладинці мало б бути не те що 18+, а обережно сцени насилля і збочення межують зі здоровим глуздом і постійними описами сцен сексуального характеру.

Якщо коротко про сюжет: дівчина потрапляє в лапи торгашів людьми, її купує психопат, який знущається з неї. Потім викрадає інший злочинець до якого в неї стокгольмський синдром. Розмах від огиди до закоханості.

На обкладинці пишуть, що продали 1 млн примірників. Я, мʼяко кажучи в шоці. Романтизація насилля, часом недолугі описи думок і репліки героїв. Є натяк на 50 відтінків сірого, але повірте, 50 відтінків, то прям шедевр. А ще подекуди переклад на кшталт «сонечко визернуло у віконечко»

Чому я це прочитала? Думала, ну щось же має там розвиднитись. Сюжет низької полиці. Гачки є, читаєш швидко, багато описів я випустила. Але блін 😣

Коротше, для українців, які щодня розуміють тему звірства і насилля ця книга суцільний тригер і жесть.
Якщо авторка і прагнула підняти тему торгівлі людьми і насилля, то це в дуууже своєрідний спосіб вона зробила.

Вагітним, мамам і людям з тривожністю я б таке не радила. Другу частину я прочитаю, бо вже просто цікаво чим та історія закінчиться. А може й ні. Я погортала останні сторінки там все зрозуміло.

Коли хотіла почитати справді дарк романс, а отримала посібник з синонімів до чоловічого статевого органа.

Для мене, як виявилось, дуже важливу роль грає переклад і якщо я на гарячих сценах «зачіпаюсь» за слова, то втрачається весь настрій. Тут же я замість того, щоб переживати за героїню, з гигиканням чіпляла стікери на кожну нову і унікальну назву члена. Всього вийшло 19. Також від переживань за героїню відволікало те, що вона схоже якийсь підпільний ассасін чи агент ФБС під прикриттям, бо розмотує всіх направо і наліво. Тобто любові у мене з цією книгою не склалося. Але, не дивлячись на це, я добре провела час, гигикаючи і крінжуючи, бо читається вона справді легко і швидко. Як виявилось, це цикл із купи книг, тому я поки не впевнена, чи хочу купувати наступну частину. Але якщо хтось із подруг наважиться на продовження, то візьму почитати.