Нові відгуки

Напевно, це просто не моя історія. Мені не сподобалося від слова зовсім. Ціна книги за таке текстове наповнення ту мач. Єдиний плюс цієї книги — це ну дуже гарне оформлення. На цьому все. Ставлю 4 з 10

Я – лукістка, і я купила цю книжку, бо закохалася в розкішну обкладинку. Витвір мистецтва. Але на цьому хороші новини про книжку закінчуються. Початок – бал дебютанток на американському Півдні, де всі страшенно багаті, консервативні, ходять до церкви в капелюшках і трясуться за свою репутацію перед сусідами. Даллас – 21-річна дівчина з багатої родини, виплекана в протестантській скромності і цноті, але при цьому без манер справжньої леді і з пристрастю постійно щось жувати (вона їсть вуглеводи весь час, тому в мене питання, звідки в неї ідеальна фігура, на якій так наголошують автори). Вихована в суворості дівчина з цікавості хотіла поцілуватися з красивим незнайомцем у трояндовому саду, а втрапила в скандал, який він же і влаштував для свої інтересів. (Привіт, патріархат, який використовує жіночу сексуальність як інструмент). Через це Даллас мені шкода, хоча вона і поводиться, як 14-річка. Ромео – набундючений мачо, а по факту – закомплексований хлопчик у тілі дорослого чоловіка з мільярдним статком. Ненавидить батька, не поважає матір, хизується відсутністю принципів, зневажає всіх жінок, а більше за все – свою наречену, яку присилував до шлюбу, бо хотів дошкулити її колишньому. І йому дуже, дуже подобається демонструвати владу на нею. Єдине, що я можу сказати доброго про Ромео – він не гвалтівник. Хоча він таки маніпулює невинністю своєї нареченої, але хоча б її не примушує. Такий собі романтичний герой. Ой, і щоб помститися Даллас за витівку, він прибрав з будинку всю її улюблену їжу разом з кредитними картками, а ще нашпигував будинок відеокамерами для стеження за нею – більшого редфлега я уявити собі не можу. У цієї історії навіть при всьому, що дано, був потенціал перетворитися на цікаву версію «Приборкання норовливої/норовливого», якби не очевидна нерівність сил, де всі важелі – в Ромео, а Даллас борсається, як муха в бурштині. «Саме в такі моменти я згадував, чому мені закортіло її вкрасти. Де ще в Америці знайду таку чисту двадцятиоднорічну дівчину, з якої можна як завгодно знущатися та глумитися?» Це Ромео і робить, називаючи дружину психопаткою і абсолютно ігноруючи факт, що він втягнув невинну дівчину, яка нічого йому не заподіяла, в скандал, знищив її репутацію, погрожував родині, силоміць витяг з батьківського дому і замкнув у власному, як в клітці. Але це вона щось не так робить, не переплутайте! Ромео абсолютно гидкий тип, і коли на 370 (!) сторінці нарешті відкривається причина, чому він такий моральний садист, а троп «від ворогів до коханців» прямує до станції «закохані ідіоти», мені його-дорослого абсолютно не шкода. Так, страшна історія про дитинство. Але треба було йти в терапію, а не корчити з себе таткового домінатора перед дівчиною, в якої особливо нема вибору, а через юність і недосвідченість їй легко сплутати хіть і закоханість. Ще й гарячі сцени описані доволі бридко. Я дуже втомилася від згадування «цицьок», «солодких дірок» та «потовченої піхви» (С). Я ставлю цій книзі 6 балів за неймовірно гарну палітурку, яка тягне на перлину книжкової полички, і за дуже якісний переклад. Сама історія – не вартує тих годин, які я витратила на читання.

Зовнішній вигляд книги просто вау😍 Дуже сподобався сюжет, герої, які спочатку ненавидять один одного, але потім спалахує справжній вогонь між ними🔥 Окремий лайк Даллас за всі її витівки, які грали на нервах Ромео🤣

Ця книга була однією з найбажаніших для мене з моменту виходу і навіть коли я бачила дуууже різні відгуки, то це не притлумлювало мого бажання з нею познайомитись. Перше, що в ній вражає — неймовірне оформлення, увага до деталей, я навіть не знала куди свій екслібрис тицьнути, щоб не псувати цю гармонію 😅 Тепер до сюжету та вражень. Якщо назва вас надурила і ви вважаєте, що це dark romance, то я вас розчарую, адже це чудовий любовний роман в сучасних реаліях, з тропами притаманними класичним любовним романам, але й класним гумором, непоганою інтригою про минуле головного героя і дрібкою того, що ми називаємо red flags. Хто наші герої? Даллас — розумна, дотепна, незалежна, не боїться кидати виклик обставинам, але при цьому досить ніжна. Ромео — холодний, замкнутий, ніби аж колючий мільярдер з таємницями у минулому. Між ними така хімія, що mamma mia 🤌 Словесні баталії, що аж іскри летять, але як же глибоко ці розмови розкривають героїв при цьому не втрачаючи гумору, з деяких я гиготіла як дурне 🤣 Тропи, які тут є я розмістила в карусельці, але може я щось і забула 😅 Мене вразило як майстерно всі деталі характерів та поведінки нам розкрили протягом історії, а ще веселилась з постійного згадування "Генрі Плоткіна" та переписки Ромео з друзями, Господи, як то було кумедно, бо переписки з друзями завжди десь такі і є 😁 Але смішки смішками, та все ж історія має досить глибокий драматичний та емоційний зміст, ближче до фіналу я всплакнула і з жахом згадала Шекспіра 😱 Як ви вже зрозуміли, для мене ця книга 🔥 Вона буде одним з найкращих любовних романів, які я читала за останній час, тому раджу тим, хто шукає історію з інтригою, гумором, пристрастями (18+ там ого-го скільки) та прикольними персонажами 😏

ЗНАЙТЕ ЦЯ КНИГА ВАМ ПОТРІБНА. Боже це було настільки прекрасно, що і словами не описати. Я обожнюю в цій книзі все. Від оформлення до гумору. Вона читається легко. На початках я засумнівалась в годноті цієї книги, адже чула не однозначні відгуки та й початок трішки такий неоднозначний. НО, далі все лише краще. Не знаю що там автори закладали, але те як все написано воно чудово. Пофіг на якийсь місцями сюр чи крінжовість. В цього і краса. Я добряче не просто посміялась, але й насолодилась сюжетом і персонажами. Ромео і Даллас просто неперевершені. Сюжет йде від лиця 2 героїв, що дає змогу краще їх зрозуміти і проникнутися. А я прониклась. Вони варті один одного і такі класні. Якщо хочете знати що таке friendship is magic, то гляньте на дружбу Ромео, Зака та Оллі Щодо відповідності до оригінальної історії «Ромео і Джульєтта» є тут певні схожі моменти, але це зовсім абсолютно зовсім інші історія. Пропоную вам відкинути вашу буденність, та поринути в неймовірно смішні, місцями крінжові, проте неймовірні пригоди Даллас та Ромео, хімія між якими щось неймовірне. За оформлення книги мовчу. Це скарб. Прошу поховайте мене разом з нею. Оформлення:10/10 Сюжет:10/10 Персонажі:10/10 Любовна лінія:10/10 Гумор:10/10

Рецензія на книгу: "Мій темний Ромео. Книга 1 (Дорога темного принца)" Напевно, не стану першою, хто скаже, що ця книга має просто неперевершений вигляд. Вона виглядає розкішно, при відкритті пахне свіжою фарбою (привіт усім книжковим токсикоманам), а суперобкладинка — без перебільшень найгарніша в усій моїй колекції. Крім того, в книзі є доволі непоганий гумор, особливо відзначилися жарти друзів Ромео — чорний, але з літературним шармом. Однак на цьому мої компліменти, на жаль, закінчуються. Зі свого читацького досвіду скажу: ця книга — справжня шахрайка. Вона намагається здаватися претензійною, величною і глибокою серед своїх жанрових “колег”. Але в реальності — лише позерка. Мені її представили в книгарні як “дарк роман”. Даруйте, але до дарк романів їй, як до Києва рачки. Тож давайте розберемось по пунктах, чому ця книга — хайпова лялька в красивій коробці: ✨Обкладинка, що обманює. Гарна палітурка, яка, здається, натякає на Шекспіра і Данте (принаймні в моєму сприйнятті), абсолютно не відповідає змісту. Ім’я Ромео — це єдине, що пов’язує цю книгу з класикою. “Ромео і Джульєтта” — тут лише маска, під якою ховається банальність: від сетінгу до характерів і мотивацій персонажів. ✨Сетінг. Це як “Бріджертони” у 21 столітті, тільки з купою грошей, впливу і… мінімальним IQ. Усі ці ресурси використані на рівні “давайте купимо дві пачки печива — не для їжі, просто хай буде”. ✨Сцени 18+. Оу, крінж. Тут мав би з’явитися мемний “котик-козак”. Чесно, під час читання інтимних сцен мені доводилося робити паузи — настільки це було… дивно. Без спойлерів, але пригадаю сцену з “позбавленням цноти язиком” і сексом “через простинку”. Здавалося, що Ромео — це той хлопчина з “Давай поговоримо про секс” на СТБ, який запропонував використовувати кульок як засіб захисту. Саме такий рівень сексуальної освіти демонструють герої. ✨Сюжет. Це не ретелінг “Ромео і Джульєтти”, а щось на зразок капусняка (а місцями навіть “щі”) зі всіх фанфіків, які ми читали в 13 років. Примітивний, місцями з дірками — приклад: сестра Даллас, якій приділили аж чотири (!) рядки. ✨Проте хочу поділитися ще одним, більш філософським спостереженням. Можливо, авторки втілили в Даллас ті потаємні бажання, які ми часто не дозволяємо собі визнати. Ті моменти, коли хочеться не працювати, мати багато грошей, шикарну фігуру, задоволення і просто день, присвячений “читати-спати-їсти”. Можливо, це не спроба написати глибокий дарк роман про аб’юз і маніпуляції, а сатира на жіночі фантазії, що виникають у стані втоми від щоденного “треба бути сильною та незалежною”. Але, швидше за все — ні. Це просто моя спроба раціоналізувати прочитане. ✨Висновок: Книга ідеальна для відпустки або як “перекус” після важкого робочого дня. Не варто сприймати її серйозно. Красиве оформлення і трішки жартів — от і все.

«Мій темний Ромео» Це не найгірше для свого жанру, але і не найкласніше, що мені доводилось читати. Темний Ромео не такий вже і темний, а більш схиблений на тому, щоб принижувати жінку, яка опинилась з ним поруч. Мене трохи здивувало те, що головна героїня просто повернута на їжі, вона ладна продати душу дияволу, але зʼїсти цукерочку, декілька бутербродів, пачку горішків та випити пляшку газованки, і це все лише на перекус. Панянка навіть у неприємності потрапила через свою залежність від їжі. ( І це кажу я, яка читаючи «Ромео», зʼїла шоколадку, хурму, банан, сирочок, рибку та випила декілька філіжанок чаю. І що ви мені зробите? Я з іншого міста😬). Щодо нашого героя - коханця, то мене виводила з себе його поведінка. Іноді хотілось дати йому по обличчю🤪. Бо майже 70 відсотків книги він хоче помститись, 20 відсотків займається сексом, 5 відсотків бісить Даллас, а ще 5 жує жуйку. Ну що ж, такі у 21 столітті герої романів. Деякі сексуальні сцени викликають питання. Ну дійсно, на що та на кого це розраховано? Зізнаюсь, я навіть відкладала книгу, ставила на паузу рорк, та записувала кричащі голосові подружці. Ну не мені ж одній страждати, так? Якщо ви надто ранимі і вразливі, будь ласка, не запамʼятовуйте те, що було між героями. Це точно погано вплине на здоровʼя. Психічне і фізичне 🙂😀😀😀😀😀😀😀😀 - це мій крик про допомогу 😀😀😀 А ще ця сексуалізація їжі, Шен полюбляє цей прийом, тож Орео, яке промайнуло в книжці, викликало трошки відрази. Хоча, колись був батончик Марс, а це, зізнаюсь вам, куди більша травма. Кінець не здивував, я про фінал історії, а не про той, що описують авторки (жарти за 300😬). Все було дійсно передбачувано. Кохання, прийняття, жили вони довго та щасливо, та сподіваюсь, не померли в один день. Емоції дивні, але було дуже весело, коли читала «Ромео».

Читала декілька романів тому скажу сміливо - якби герої книжки були книжково-ідеальними, це б не спрацювало! Наскільки вміло це написано, що крінж не змушує тебе днф-нути книжку) тут чудовий баланс неідеальності і книжкових кліше, гумору, абсурдності та карикатурності. Геніально) просто подумайте, якби Ромео і Даллас були звичайними, це б не запам'яталося) Щось у цьому є, це точно :D Читається швидко, багато діалогів, це весело, справді Ну і сама книжечка - красуня! ♥ 10 крінжі з 10 і мені сподобалося