Свого часу я придбала цю книгу, довірившись самій лише анотації. І знаєте, не помилилася. Крім того, що я взагалі люблю книги на тему Голокосту, цей роман сподобався ще й тим, що тут майстерно поєднано детектив та історію. Концтабір "Аушвіц" - одна з найтрагічніших її сторінок. Тут сумнозвісний "лікар" Менгеле і йому подібні проводили свої жахливі досліди на дітях, зокрема, близнюках. І от вбивство одного з таких "лікарів" і приїхав розслідувати головний герой, людина, що нібито співчувала політиці своєї країни. Але те, що він тут побачив, перевернуло з ніг на голову його переконання. Також книга нагадує нам про людей з інвалідністю. За думкою представників Третього Райху, такі не мали права бруднити повітря й заважати жити здоровим. Але коли ми зараз бачимо, як ці люди перемагають в паралімпіадах або малюють картини, не маючи рук, то стає зрозумілим, що інвалідність насправді не у тілах, а в душах і думках. І цей захопливий роман тому свідчення.

❤️