Мені захотілося почитати щось легке, тож я обрала цю книгу і не прогадала з нею аніскілечки. Яка ж це класна розповідь! Така душевна, така якась рідна, житєйська. Вона про наші реалії та спогади мирного життя. Авторка веде оповідь від першої особи, якою є 12-річна дівчинка Аврора. Її та 6-річного братика Марка мама привезла з Києва у село Нагірне, куди в дитинстві й сама часто приїжджала і проводила там канікули. Тільки цього разу довелося їхати взимку і не на канікули. А все чому? Та тому що, як каже Аврора, ДОВБАНА ВІЙНА!, і тут я з нею цілком погоджуюся... Отже, маємо замкнути в собі і злу на всіх довкола дівчинку, яка ненавидить читання книг, не має друзів і любить зависати в мережевих іграх, де можна створити власну реальність. Тато на війні, мама постійно зайнята, а тут ще й відвозить Аврору туди, де нема нічого цікавого, тобто, НАЙВАЖЛИВІШЕ, відсутній Інтернет. І як їй там тепер бути без своєї віртуальної реальності? Чим взагалі займатися?🤨 Аж тут вона знаходить щоденник, який в такому ж віці вела її мати, коли приїжджала в село. Дівчинку на стільки захоплюють пригоди Рити зі сторінок зошита, що вона не може відірватися від читання. Мені було дуже цікаво спостерігати за пригодами обох дівчат. А найбільше подобалося, як змінюється сама Аврора. Але не хочу про це розповідати — краще прочитайте самі. 😊 А ще не можу не відмітити малюнки, яких у книзі чимало. Вони мені надзвичайно сподобалися, хоч і чорно-білі. Та й сама обкладинка книги неймовірна! Я спершу звернула увагу саме на оформлення, тоді вирішила прочитати відгук, після чого ду-у-у-уже захотіла таку книжечку собі. Знаєте, це та книга, яку хочеться тримати в себе на поличці, яку можна дати почитати дітям та рекомендувати будь-кому для затишного читання. 🥰 Якщо Ви хочете чогось легкого, теплого і душевного, щиро рекомендую Щоденник моєї ма. Бажаю усім нам, щоб війна якомога швидше закінчилася 🕊️. І щоб ті, хто мають село, могли туди їздити за власним бажанням, на канікули, свята, до рідних..., а не вимушено через загрози з неба та блекаути! Обіймаю всіх та кожного 🫂