Ноні Лінетт

⛓️‍💥 тюремні мури, жорстокі випробування і дівчина, яка десять років виживає серед бруду й смерті. 🩹 головна героїня, Ківа, вже десять років перебуває у найстрашнішій в'язниці Заліндов, куди потрапила бранкою разом з батьком. але крім того, що вона відбуває безкінечний термін, її завдання — рятувати інших, навіть якщо сама вона викликає зневагу й презирство серед ув’язнених. для більшості вона «різьбярка», бо саме їй доводиться вирізати тавро новоприбулим [такий собі «татуювальник аушвіцу», за що інші в'язні не поспішають ставити її у список своїх найкращих друзів]. до Заліндова потрапляють не лише злочинці, а й ті, кого влада вважає небажаними, а вижити тут - те ще завдання з зірочкою: голод, епідемії хвороб, тяжка праця, страти, побиття і насильство. отже життя Ківи зводиться до боротьби за ще один день і до спроб рятувати інших, навіть коли шансів цілий нуль. 👑 одного разу до тюрми привозять легендарну королеву повстанців, яка вже напівмертва, проте Ківа отримує записку від рідних - будь що зберегти життя бунтівниці. окрім цього Бунтівна королева зовсім не магніт для радісних подій, адже на неї чекають смертельні випробування Ордалії. коли Ківа вирішує взяти на себе долю королеви і пройти чотири випробування стихіями, в яких взагалі-то звичайні люди не виживають, я подумала "дівчино, ти ж до цього демонструвала розум і кмітливість, де вони зараз?". але пооооотім все стане на свої місця. власне, від цього моменту сюжет крутиться навколо посиленої боротьби за виживання, внутрішніх в'язничних інтриг і навіть інтриг державного характеру [але поки лише крихточками десь там на фоні]. 💀 маю сказати, що мене особливо вразили описи самої в'язниці і її безнадійної атмосфери. Заліндов тут наче окремий персонаж - темний, брудний, смердючий, гнітючий, холодний, огортає своїми стінами і душить-душить-душить. перебуваючи в такому місці важко в принципі залишитися людиною, але Ківі вдається не тільки зробити це, а й зберегти доброту, певне світло всередині, ну і, звісно, [не поїхати зозулькою] не втратити жагу до життя і свободи в той час, як тисячі інших ламалися і гинули ледь протягнувши пару місяців. це нагадало мені Селену із "Трону зі скла", але Ківа, як на мене, значно виграє перед асасинкою Масс. ✨ водночас у цій темряві є сонячні промінці — дружба з Тіппом, підтримка від Джарена, та навіть єдина адекватна вартова Наарі не зможе не сподобатися. загалом тут є певний типовий набір впізнаваних елементів для жанру: сильна, але вразлива героїня, добродушні другорядні персонажі-друзі, сувора в’язниця як символ світу, що тисне і хоче знищити. ⚡ книжка читається доволі швидко, адже подій багато, а випробування динамічні. разом із тим, якщо брати глибину чи оригінальність, відчувається певна вторинність. доволі передбачувана динаміка між героями, хоча це не є погано. про головний plot twist я чомусь трошки здогадувалася, тому для мене не було аж такого WOW у фіналі, проте все одно маю відзначити, що інтрига витримана добре. ✒️ перейдемо до тематики і ось що маємо: • життя як постійна боротьба в системі, де тебе можуть стерти будь-якої миті (аж реалізмом повіяло 🥲); • довіра, яка стає майже єдиною валютою у ворожому світі; • пошук власної сили навіть там, де все проти тебе. ➕ плюси: • дуже добре відтворена атмосфера в’язниці; • другорядні персонажі сподобалися більше за головну героїню (у мене таке часто); • інтрига й фінальний твіст, який змінює перспективу. ➖ мінуси (імхо): • персонажі здебільшого шаблонні (пробачте мені, фанати, але для мене вони дійсно такі); • є певні кліше жанру, які легко впізнати. 📜 загалом, мені зайшла ця історія. тут є насильство, біль, смерть і зневіра, але водночас — дружба, підтримка, моменти надії, моменти, коли дійсно відчувається оце океаноельзівське "я не здамся без боююююю". ну і провідна думка, що навіть у найстрашнішому місці можна знайти іскру людяності (хотілося би вірити, що ця іскра не тільки в книжках, а й у житті існує).

Анонім

Ця книга залишила після себе довгий відгомін, кінець не відпустив аж до початку прочитання другої частини. Авторка майстерно поєднала похмурі, моторошні деталі тюрми з живою емоційною історією, де є місце і напрузі, і дружбі, і світлу серед темряви. Головна героїня, Ківа, неймовірно стійка, але водночас вразлива. Це не просто історія про виживання — це розповідь про силу духу, довіру і пошук світла і добра там, де, здавалось би, їх немає.

Анонім

"Золота клітка", як і перша частина серії, захопила з перших сторінок і не відпускала до останнього слова. В цій книзі поєднані справжня дружба та тяжкий вибір між "правильним", написаним долею, та власним вибором і почуттями головної героїні. Продумані, живі герої, неймовірний світ сповнений магії, цікавий сюжет та круті повороти не залишать байдужими поціновувачів фентезі.

Анонім