Як зростати завдяки помилкам, хаосу й стресу Суперечлива для мене книга — поруч із цікавими ідеями багато того, що не резонує. Думки: Зачепило: ← Антикрихкість — це здатність процесів та об'єктів зростати у стресовому (достатньо великому, але не занадто) середовищі. Не те, щоб першовідкриття для людей, що живуть під час війни; ← Ми дійшли туди, де стоїмо зараз не завдяки «гнучкості», а завдяки тому, що є люди, охочі брати ризики й помилятися; ← Прокрастинація — це наш природний захист: хай речі ідуть своїм рядом і практикуються в антикрихкості; ← Неоманія змушує нас розбудовувати вразливу до неперебачуваних обставин систему і називати це «прогресом» Не сподобалося: ← Переважно бізнесова й складна мова, з великою кількістю економічних термінів; ← Часті й недоречні згадки про росію та знецінення українок («тьолочек з багатими 82-річними дідами»;) ← Талеб перекручує поняття веганства, пропагуючи короткотривалий піст і нерегулярні прийоми їжі для збільшення антикрихкості організму; ← Автор занадто демонізує лікарську допомогу, вважаючи що «природі видніше» як вилікуватися, якщо це не рак, серйозна рана абощо; Для тих, хто цікавиться економічною теорією стійкості — у побутовому сенсі поради варто фільтрувати
«Антикрихкість» — це не з тих книжок, які читаєш для натхнення. Це інструкція, як не розсипатися, коли все летить шкереберть. Багато з того, що пише Талеб, я вже інтуїтивно робила. Але тільки після прочитання змогла це назвати своїм і свідомо застосовувати. Розкажу коротко на власному досвіді: • Маючи маленьку компанію, ми зуміли зберегти її в найважчі періоди — від пандемії до повномасштабної війни, завдяки тому, що навчилися працювати з максимально низькими витратами в періоди повної тиші. Це і є антикрихкість у дії. • Ще один принцип, який чудово працює в креативній індустрії, — «метод штанги». Один хороший проєкт для нашого бізнесу може перекрити цілий рік в’ялого сезону. • Також цитата, яка відгукнулась особливо сильно: «Уникати дурня — те саме, що дружити з мудрецем». У нас були клієнти, які витягували стільки сил, часу й енергії, що в результаті ми опинялися в мінусі — і морально, і фінансово. Уникати їх — це не втеча, це вже стратегія збереження ресурсу, а інколи і всього бізнесу. • Завершуючи свій відгук додам ще одну цитату з книги: «Ніколи не питайте чиєїсь думки, не просіть прогнозів і порад. Просто поцікавтеся, куди людина інвестує або не інвестує.» Сьогодні- «Антикрихкість» напевно входить в мою особисту топ-10 книг, які допомагають тримати баланс, щоб не втрачати відчуття реальності у світі, де все крихке.
Книга насичена статистичними термінами та філософськими формулюваннями. Читати її не завжди просто: іноді ловиш себе на тому, що перечитуєш одне речення втретє — і все одно почуваєшся трохи тупим. Але в нашому мінливому світі, особливо на тлі торгівельної війни США і Китаю, її варто прочитати хоча б для того, щоб усвідомити: всі ці «експерти» регулярно помиляються у своїх прогнозах. Талеб добре показує, як легко заднім числом пояснити «як треба було зробити» — і виглядати при цьому генієм. Але найчастіше це просто маніпуляція: вибираються зручні факти, а все, що не вписується в обраний наратив, тихенько замовчується. Особливо знайомо, якщо ви колись слухали військових чи фінансових блогерів.
Книжка добре показує, як легко заднім числом пояснити, «як треба було», але це часто просто маніпуляція — відбирають зручні факти і замовчують усе, що не підходить під обраний наратив. Особливо знайомо, якщо ви коли-небудь слухали військових чи фінансових блогерів.
Книга, яка хоче бути глибокою, але залишає враження “щось дивне”. Ідеї цікаві, але виклад — складний і трохи хаотичний. Інколи здається, що автор просто хоче показати, який він розумний, а не пояснити щось реально корисне. Але іноді проскакують цінні думки про роль випадку в нашому житті.
Мінус цієї книги в тому, що в ній міститься багато незрозумілої звичайному читачеві філософії, але плюс у тому, що суть книги зрозуміла і без тієї філософії. Автор ділиться деякими своїми життєвими спостереженнями і навіть вивів з цього (якщо можна так сказати) деякі формули. Наприклад він помітив, що кожний протермінований день не виконання проєкту, не наближає його завершення, а віддаляє. Такий же погляд у нього і про тривалість війни.
«Антикрихкість» — це частина серії «Incerto», і, на думку самого автора, її основа та вступ до цієї книги закладені у його іншій праці, «Чорний лебідь», яка також входить до серії і є широко відомою. У «Антикрихкості» Талеб пропонує концепцію, за якою стійкість до стресів і змін є не просто протилежністю до крихкості, а станом, коли важкі обставини працюють на користь. Він приводить приклад мільярдерів, чий капітал значно зріс у 2020 році, навіть попри складнощі того року. Ці люди продемонстрували принцип антикрихкості, використовуючи буремні часи на свою користь. Також Талеб радить інколи піддавати себе стресовим ситуаціям, щоб зміцнити здоров'я та зменшити потребу в медичних послугах. Єдине, що можна зауважити про цю книгу, це її об'єм — «Антикрихкість» могла б бути скорочена на третину без втрати важливих ідей і змісту. Основна думка книги, на мою думку, зводиться до відомої приказки: «Нас б'ють — ми крепчаємо». Це можна було б викласти на кількох сторінках, а не розтягувати на 750.
"Чорний лебідь" Насіма Талеба – це книга про рідкісні, непередбачувані події, які мають величезний вплив на історію, економіку та життя людей. Талеб стверджує, що люди погано оцінюють ризики, схильні пояснювати минуле заднім числом і недооцінюють роль випадковості. Оригінальна концепція книги, яка змушує інакше дивитися на світ і ставлення до майбутнього, підтверджується різноманітними прикладами з історії, фінансів, науки та особистого досвіду автора. Проте манера подачі автором матеріалу є дещо зверхньою і самовпевненою, а також Талеб любить висміювати академіків і "експертів", інколи переходячи в особисті нападки. Загалом книга варта уваги, адже свого часу стала світовим бестселером за свої непересічні ідеї.
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях