Надійка Гербіш

🎄 І якщо вже ми заговорили про дитячі книжки й свята, розкажу вам про книгу «Одного разу на Різдво». Це світла й цікава історія, яка сподобається і хлопчикам, і дівчаткам.

Книга розрахована на вік 6-8 років, але це для самостійного читання. Я читала її дітям набагато раніше.

Крім чудового тексту, книга може похвалитися якісним папером та надзвичайно гарними ілюстраціями. Вже кілька років поспіль ми перечитуємо її в період різдвяних свят. Цього року донька вперше буде читати її сама ❤️

«Різдвяна класика» від «Віват» — справжній різдвяний скарб, який одразу став хітом! 🎄 Мені вдалося придбати її ще на старті продажу, і всі зимові свята я провела за читанням чудових історій українських класиків і сучасних авторів.

Збірка об'єднує близько 60 творів:

✨ добре відомих ще зі школи класиків: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Богдан Лепкий, Панас Мирний;

✨ маловідомих авторів, таких як Михайло Косач, Осип Маковей;

✨ і сучасних письменників: Лариса Денисенко, Марина Гримич, Надійка Гербіш, Любко Дереш.

Це видання вражає: великий формат, дивовижні ілюстрації й неймовірна обкладинка, яка одразу створює святковий настрій. Неможливо було відірватись від цієї магії на папері! Оповідання Олени Пчілки, особливо «Три ялинки», торкнули до глибини душі.

Чудовий нонфікшн про зародження святкування Різдва, ялинку та батька адвенту, але не тільки про це. Цікава (для мене здебільшого нова) інформація, без води, легка подача. Відчувається робота історика і філігранне оформлення письменниці. Як на мене, тандем Гербіш-Грицак дуже успішний.

Так, якщо ви цікавитесь історією чи загалом темою Різдва, і багато читали літератури на цю тему - вас буде складно здивувати. Я наче і "в темі", але багато цікавого для себе дізналася все одно. Раджу🙌

П.с. виявляється, багато світських традицій очікування (адвент зокрема) та святкування Різдва мають німецьке коріння. А, і я от щось випустила той факт, що в німців "зима" чоловічого роду))

"Одного разу на Різдво" Надійки Гербіш: світло, тепло й трішки див

Є книжки, які, мов ковдра, огортають теплом і затишком. "Одного разу на Різдво" саме така. Це не просто історія про свято — це розповідь про справжнє різдвяне диво, що починається з доброти та любові до ближнього.

Родина їжачків тут нагадує нас із вами: вони готуються до Різдва, метушаться, прикрашають оселю, печуть смаколики. Але справжній сенс свята відкривається, коли в їхній хатинці з’являються несподівані гості — двоє ховрашенят, що загубилися в зимовому лісі. Як іноді буває і в житті, гості стають випробуванням для маленьких їжаченят, які спочатку не в захваті від того, що їхні звичні святкові плани порушено. Але мама-їжачиха ділиться з малюками історією Марії та Йосипа, і ця казка, що лине з далекої-далекої ночі, вчить їх співчуття й розуміння.

Ця книжка особлива своєю добротою. Вона нагадує, що часом найкращі подарунки — це тепло нашого серця, гостинність і здатність допомогти тому, хто поруч. А ще — про те, як важливо не тільки отримувати, а й віддавати, навіть якщо це вимагає невеликої жертви.

Окремої уваги заслуговують ілюстрації Юлії Пилипчатіної. Вони не просто доповнюють історію, а й створюють ту саму різдвяну магію: відчуваєш, ніби сам стоїш біля віконця хатинки їжачків, вдихаєш запах медових коржиків і чуєш потріскування дров у печі.

Це казка, яку хочеться читати разом із дітьми щороку, створюючи власні святкові традиції. Вона про дива, які починаються всередині нас, і про те, що Різдво — це не лише вогники на ялинці, а й світло в серцях.

Шикарна збірка оповідань, от просто взяти й читати (не тільки на Різдво, але передусім). Оповідання справді глибокі, чудово написані, не поробки з шишок і палиць. Саме завдяки цій книзі я відкрила для себе Михеда та Кузнєцову - і мала неймовірний рік із іншими їхніми творами. Смакувати можна потрошку, по шматочку, або влаштувати собі довгу прекрасну ніч. Однозначна рекомендація.

Гарна зимова історія!

Ця книга продавалась у @silpoua разом з адвентом ще в листопаді, тому купили собі для зимових читань. Це нон-фікшн про свято Різдва і його традиції. Книга маленька, але цікавої інформації багато.

Мені сподобалось читати про час адвенту, вертеп, Щедрик, різдвяні подарунки та про Різдво за часів війн та СРСР. Чомусь я не пам'ятаю щоб ми проходили хоч щось про нього в школі, а це важливе свято і хотілось би щоб діти знали якомога більше про нього ще зі шкільних років, загалом майже уся інформація була для мене новою.

Вважаю цю книгу чудовою маленькою енциклопедією про Різдво, яку важливо прочитати кожному, щоб знати коріння цього свята, знати традиції та слідувати ним, обов'язково буду розповідати це своїй донечці і в своїй сім'ї формувати правильні правила святкування. Це свято не про їжу та подарунки, а дійсно про важливе. Христос Народився, Славімо його✨️

Дуже класна книга 😍
Купила на подарунок, але тепер хочу ще одну для власної бібліотеки.
Яскраво автентично оформлена і занурює у різдвяну атмосферу як своїм змістом, так і виглядом.
#zymovyi_marafon

Дуже цікава книга)
Безліч гарних історій)

Книжка, яка відчувається, ніби маленьке свято саме по собі. Надійка Гербіш створила дивовижну історію, де кожна сторінка наповнена ніжністю, затишком і тією особливою атмосферою Різдва, яку ми часто шукаємо в серцях, коли наближаються зимові свята. Це не просто книга про Різдво; це історія про доброту, віру, затишок сімейного дому і тихий блиск святкових вогників у серці.

З чуттєвою мовою авторки ми занурюємося у світ простих радощів і цінності моментів разом. Її опис подій і почуттів – настільки теплий і щирий, що під час читання ніби відчуваєш запах свіжоспечених імбирних пряників, що наповнює кімнату, і ніби бачиш легкий сніг, який падає за вікном.

Ця книга ідеально підходить для тих, хто хоче подарувати собі або близьким справжнє різдвяне диво — час на роздуми, затишні вечори з книгою в руках і відчуття, що світ все ще сповнений доброти. Читаючи "Одного разу на Різдво", відчуваєш, що кожен із нас може створити маленьке диво для себе чи інших.

Гербіш нагадує про те, що справжні різдвяні подарунки — це щирі слова, теплі обійми і моменти разом. Її історія пробуджує бажання жити з легкістю, помічати красу навколо, знаходити щастя в простих речах. Це книга, яка надихає і залишає в душі трохи тепла, яке так необхідне в зимові вечори.

Я завжди запасаюсь книгами на святкову тематику, щоб створити новорічний настрій у нашій родині. У цьому плані Видавництво Старого Лева дійсно радує своїми цікавими виданнями для сімейних читань. "Казки під ялинку" - це чудова збірка, що пропонує оригінальні історії на різні теми. До складу цієї збірки увійшли казки від талановитих українських авторів, таких як Іван Андрусяк, Богдана Матіяш, Надійка Гербіш та багато інших. Ці письменники відомі своїми захопливими історіями, що вміло поєднують сучасність і традиційні цінності.

Казки доволі довгі, і я б рекомендувала їх читачам від 8 років. Кожна історія вражає своїм сюжетом, сповненим пригод і магії, які заворожують як дітей, так і дорослих. Від мишки до святого Миколая — тематика дуже різноманітна, а в кожній казці закладено щось важливе та цінне.

Однією з особливостей цієї збірки є те, що кожна історія має свого художника, що додає неповторності та атмосферності. Малюнки дуже красиві та теплі; їх можна розглядати годинами, насолоджуючись кожною деталлю.

Якість видання також вражає: щільний папір, приємний на дотик, який надає додаткового задоволення від читання. Це не просто книга, а й ідеальний подарунок для новорічно-різдвяних свят, який принесе радість і теплоту в кожен дім.

Емоції від читання цих казок надзвичайно теплі. Я та моя донька насолоджувались кожною історією, а святкова атмосфера ще більше підсилювала наші враження. Кожна історія — це можливість поринути в чарівний світ, де здійснюються бажання і панує добро.

Я полюбляю читати гарні збірки і коли побачила цю, то дуже захотіла її купити і читати саме у передноворічну пору. Шкода, але після прочитання навіть не можу виділити яка сподобалась найбільше.

Хотілось читати і відчувати новорічне диво, а був тільки сум і сумні історії. Тут було і про Новий рік, і про Різдво, і про традиції, і про вертеп, про кохання і родинні відносини, але для мене було прісно.

Загалом вийшло непогано, хоча добре, що сторінок мало. Це мабуть дійсно той випадок коли мені не вистачало гарної історії за таку маленьку кількість сторінок. Інколи читаєш і за 5 сторінок така історія, що потім або зі сльозами або з відкритим ротом сидиш, а тут було: дочитала, ок, наступна. Я такого не люблю. Моя душа ці історії не відчула, хоча я сподівалась на протилежне.