Надійка Гербіш

Книга про галицьку родину на тлі історичних подій.
Маленька дівчинка Настя тужить за своєю мамою і не хоче приймати дружину тата Юстину, у домі, який так любила мама. Менший братик Микола навпаки дуже полюбив неню Юстину, вона перед сном розповідала різні історії дітям, спогад про них зігрівав їх і в дорослому житті.

Коли Микола виростає стає повстанцем УПА, він завжди згадував своє дитинство і неню Юстину. Можливо тому Микола і закохується в дівчину Юстину, та щоб врятувати її від енкаведистів він ризикує своїм життям.

Ця історія зачаровує любов'ю матері до дітей та атмосферою галицької домівки. Маленька історія про родину, яка читається дуже легко та швидко, але несе в собі глибокий сенс.

Купували доньці зимою, їй дуже сподобалась! І ілюстрації просто дуже красиві і милі🫶🏼

Класна книга про дива та натхнення.
Прочитавши книгу — додасте собі краплю радості))

Чарівна різдвяна книга! Оповідання Олени Пчілки «Маскарад» – тепер моє улюблене! Я наче побувала в зимовому сніжному Києві 1900-х років. Звісно, в книзі є й інші атмосферні оповідання, які особливо приємно читати в різдвяний період. Таку книгу хочеться берегти і перечитувати улюблені твори перед святом Різдва.

Загалом цю збірку я не зрозуміла. Це не різдвяна збірка, а якась безпросвітна темрява.

Деякі оповідання, звісно, були хороші! Від оповідань «Чорний Піт» і «У Поконо» було дуже боляче, від багатьох було сумно, більше половини збірки були просто ніякі (навіть у деяких факт Різдва був наче й трохи зайвим).

Не шкодую, що прочитала, оскільки тут є чудові українські автори. Але якщо хочете почитати щось перед Різдвом – не раджу. Хоча, як каже моя люба подруга, «які часи – таке й Різдво» 💔

Вже, можливо, не дуже актуальний цей відгук, адже зима добігає кінця, але от дочитала лише вчора. Бо знайомство з цією збіркою тривало понад 2 місяці. Я відкривала та читала 1-2 оповідання про Різдво. Звичайно, "Ніч перед Різдвом" Гоголя відома усім, а далі величезна кількість нових історій від відомих для мене та навіть не дуже авторів. Олена Пчілка, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Богдан Лепкий та багато інших писали про Різдво. Часто сумні, але зворушливі та щирі історії про очікування свята, про ялинки, гостини і голодні роки, традиції та 12 страв, про час іноді веселий для когось, а для інших трагічний. Кожне оповідання відгукнеться, знайдуться улюблені.

Дуже приємно, що додали кілька творів від сучасних авторів — Юрія Андруховича та Тараса Прохаська. Любко Дереш, Лариса Денисенко, Марина Гримич, Надійка Гербіш та Галина Осадко написали спеціально для збірки. Сучасне Різдво багатьох українських родин — із сумом, болем, втратами та очікуванням перемоги над ворогом.

"Різдво,1972" Дереша про свято у Калинців мене вразило до глибини душі. Ворог нищив українські сім'ї не з 2014 і 2022, а десятки років до цього. Та навіть століття.

Неймовірне видання, яке варте бути в кожній домашній бібліотеці, доповнюють красиві атмосферні ілюстрації. Недарма наклад у 8100 примірників просто розлетівся.

А як тільки побачите, що є новий, то купуйте, щоб потім не жалкувати.

Сімʼя їжаків ретельно готується до Різдва. Для них це велике свято і вони мають свої традиції. Але несподівано їхні плани змінюються, коли у двері стукають маленькі змерзлі ховрашки. Вони потребують допомоги.

Мама вчить своїх їжачків, що треба завжди допомагати: “Робити добро і допомагати тим, хто цього потребує, завжди вчасно і доречно. прийшли гості – значить, треба бути до них гостинними. зігріти, нагодувати і чимось приємним потішити”. Своїм прикладом батьки їжаки показують, що зробити можна навіть більше, ніж того від тебе очікують.

Обовʼязково почитайте цю книгу! В ній про справжнє Різдво, про турботу і любов до ближнього 🤗

🎄 І якщо вже ми заговорили про дитячі книжки й свята, розкажу вам про книгу «Одного разу на Різдво». Це світла й цікава історія, яка сподобається і хлопчикам, і дівчаткам.

Книга розрахована на вік 6-8 років, але це для самостійного читання. Я читала її дітям набагато раніше.

Крім чудового тексту, книга може похвалитися якісним папером та надзвичайно гарними ілюстраціями. Вже кілька років поспіль ми перечитуємо її в період різдвяних свят. Цього року донька вперше буде читати її сама ❤️

«Різдвяна класика» від «Віват» — справжній різдвяний скарб, який одразу став хітом! 🎄 Мені вдалося придбати її ще на старті продажу, і всі зимові свята я провела за читанням чудових історій українських класиків і сучасних авторів.

Збірка об'єднує близько 60 творів:

✨ добре відомих ще зі школи класиків: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Богдан Лепкий, Панас Мирний;

✨ маловідомих авторів, таких як Михайло Косач, Осип Маковей;

✨ і сучасних письменників: Лариса Денисенко, Марина Гримич, Надійка Гербіш, Любко Дереш.

Це видання вражає: великий формат, дивовижні ілюстрації й неймовірна обкладинка, яка одразу створює святковий настрій. Неможливо було відірватись від цієї магії на папері! Оповідання Олени Пчілки, особливо «Три ялинки», торкнули до глибини душі.

Чудовий нонфікшн про зародження святкування Різдва, ялинку та батька адвенту, але не тільки про це. Цікава (для мене здебільшого нова) інформація, без води, легка подача. Відчувається робота історика і філігранне оформлення письменниці. Як на мене, тандем Гербіш-Грицак дуже успішний.

Так, якщо ви цікавитесь історією чи загалом темою Різдва, і багато читали літератури на цю тему - вас буде складно здивувати. Я наче і "в темі", але багато цікавого для себе дізналася все одно. Раджу🙌

П.с. виявляється, багато світських традицій очікування (адвент зокрема) та святкування Різдва мають німецьке коріння. А, і я от щось випустила той факт, що в німців "зима" чоловічого роду))

"Одного разу на Різдво" Надійки Гербіш: світло, тепло й трішки див

Є книжки, які, мов ковдра, огортають теплом і затишком. "Одного разу на Різдво" саме така. Це не просто історія про свято — це розповідь про справжнє різдвяне диво, що починається з доброти та любові до ближнього.

Родина їжачків тут нагадує нас із вами: вони готуються до Різдва, метушаться, прикрашають оселю, печуть смаколики. Але справжній сенс свята відкривається, коли в їхній хатинці з’являються несподівані гості — двоє ховрашенят, що загубилися в зимовому лісі. Як іноді буває і в житті, гості стають випробуванням для маленьких їжаченят, які спочатку не в захваті від того, що їхні звичні святкові плани порушено. Але мама-їжачиха ділиться з малюками історією Марії та Йосипа, і ця казка, що лине з далекої-далекої ночі, вчить їх співчуття й розуміння.

Ця книжка особлива своєю добротою. Вона нагадує, що часом найкращі подарунки — це тепло нашого серця, гостинність і здатність допомогти тому, хто поруч. А ще — про те, як важливо не тільки отримувати, а й віддавати, навіть якщо це вимагає невеликої жертви.

Окремої уваги заслуговують ілюстрації Юлії Пилипчатіної. Вони не просто доповнюють історію, а й створюють ту саму різдвяну магію: відчуваєш, ніби сам стоїш біля віконця хатинки їжачків, вдихаєш запах медових коржиків і чуєш потріскування дров у печі.

Це казка, яку хочеться читати разом із дітьми щороку, створюючи власні святкові традиції. Вона про дива, які починаються всередині нас, і про те, що Різдво — це не лише вогники на ялинці, а й світло в серцях.

Шикарна збірка оповідань, от просто взяти й читати (не тільки на Різдво, але передусім). Оповідання справді глибокі, чудово написані, не поробки з шишок і палиць. Саме завдяки цій книзі я відкрила для себе Михеда та Кузнєцову - і мала неймовірний рік із іншими їхніми творами. Смакувати можна потрошку, по шматочку, або влаштувати собі довгу прекрасну ніч. Однозначна рекомендація.