Це, шановні, Літєратура з бальшой букви. Новітня класика! Під заголовком написано «роман-посібник», але не вірте цим словам. За ними криється Філософський шедевр, який зможуть па-справжньому оцінить тільки вєликиє уми! (маленькі можуть попитаться) «Почнемо з караля, ібо про нього взагалі нема шо сказать. Це безвольне і трусліве чмо, яке всігда винне у твоєму програші.» Осягнути таку іронію і пальот мислі автора дано не кожному. Але я в вас вірю! Бо падужавши цю історію про мальчика Мішу і охранника сакральних знаний і АТБ Доктора Падлюччо, ваша жизнь не станєт прежней і назавжди зміниться як моя «Шахмати... Яке шуршаще, нежне слово! Скільки сладострастного шакалада стікає з цих строгих, зубчастих очіртаній... Який соняшниковий козінак, яка восточна патока з ізюмом може зрівняння з вкусом цього зудящего, як обіцянка неба, прикрасного, як захід сонця між холмами, величного і самого волшебного зі слів, які журчанням істіни тамують спрагу наших душ?» В мене тепер шахмати визивають благагавеніє і трепет. Завдяки цьому шедевру я навчилась грать ефектно, бачить красу в грації коня і шикороплєчей туре. Магнітна доска вже висить на кухнє, перші перемоги позаду, але вирішальна партія ще попереду Парк Леонтовича, тримайся! Діди, розступіться! Обережно, грасмейстер з книжкою йде рятувать світ! (Задумалась створити Клуб Коня, тікі поки що без жертвопрєношеній) 10 пєшок з 10