Ця невеличка казка — переказ п‘єси бельгійського письменника і Нобелівського лауреата Моріса Метерлінка. Взагалі я хотіла прочитати оригінальну п‘єсу, але переплутала і купила не ту версію.
Дуже важко оцінювати переказ, адже ти не розумієш, чи певні моменти невдало перенесені з оригіналу або опущені, чи їх не було взагалі. До того ж складно давати відгук на дитячу літературу: не можна імітувати дитяче сприйняття книги.
Я бачила дуже позитивні відгуки людей, які натрапили на цю історію в дитинстві і яких вона дуже вразила і навіть обернула на затятих читачів.
Щодо мене, ані історія, ані ідея мене не вразила. Головний герой видався неприємним, його сестра тільки щось вигукує на фоні час від часу; сюжет — хаотичний, а виклад — уривчастий. Ідея про душі предметів цікава сама по собі, але її інтерпретація мені не зайшла, особливо частина про Ненароджених дітей: маю особисте переконання, що з таких ідей потім може зародитися сприйняття абортів як вбивства.
Потішила тільки частина про Сад Блаженств, дуже дотепна і красива.
Анонім
Котолог
