Морґан Монкомбль

📝 Півлітрова банка сліз і скла на лопаті — ось що ви отримаєте від цієї рожевої книжки. Все починалося досить мило. Азалія повертається у рідне маленьке містечко, аби після смерті матері зайнятися продажем будинку. Зустрічає своїх давніх друзів, перше кохання та його наречену, але не довкола цього весь рух. Іден — новий сусід головної героїні. Гарний, веселий, саркастичний. Їхня взаємодія — це щось середнє між фільмом «Мій хлопець — псих» з Бредлі Купером та персонажами з книги «Пляжне чтиво» Емілі Генрі. Але не думайте, що на вас чекає милий ромком. Нагадую — півлітра сліз! Бо вже з 37-ї сторінки авторка починає навалювати такого, що волосся стає дибки. І це не просто згадка про «темне минуле героїв», аби додати їм глибини та внутрішнього конфлікту. Протягом усієї книги ви будете заглиблюватися в похмурі та жахливі деталі життя обох героїв. Все це упереміш із музикою та гарним гумором. Будете плакати, сміятися і знову плакати. Але історія точно не залишить вас байдужими 💔

Анонім

8/10 Тропи: 🎸літня атмосфера 🎸маленьке містечко 🎸від неприязні до кохання 🎸вони зцілюють одне одного 🎸сильна та зухвала героїня 🎸вона заприсяглась триматись подалі від стосунків 🎸він закохується перший 🎸в них є лише два місяці 🎸знайдена сім’я 🎸страх близькості 🎸внутрішня трансформація та новий старт 🎸не надто детальні сцени 18+ 🎸його та її pov Мабуть, варто почати з того, що це досить скляна історія з великою кількістю тригерів. Що мені сподобалось? 💕 головні герої Вони зовсім не ідеальні — кожен з них намагається впоратись з наслідками того, через що їм довелось пройти в житті, і кожен з них вважає себе занадто «зламаним» - для кохання, дружби, сім’ї чи просто ще одного дня, за який їм доводиться боротись. Іден докладає зусиль, щоб контролювати гнів та не бути небезпечним для людей, яких любить, а Азалія бореться зі своєю травмою та з громадським осудом, який переслідує її куди б вона не пішла. Обоє головних героїв написані дуже добре — коли я читала, я проживала цю історію разом з ними. ❤️‍🩹 актуальна проблематика Авторка не тільки висвітлює низку важливих тем (фізичне, психологічне та сексуальне насилля в родині, слатшеймінг, булінг та кібердомагання, ПТСР та депресія, суїцидальні думки та спроби самогубства), а й дає нам героїню, яка намагається допомогти іншим, попри все, через що їй доводиться проходити самій. Азалія веде подкаст про бодипозитив, фемінізм, хибні уявлення про секс і згоду, про токсичні стосунки та інші речі, з якими часто стикаються жінки в наші дні. Мені дуже сподобалось те, що кожен розділ починається з уривку її подкасту — я б його слухала, якби він був реальним. ❤️ любовна лінія На початку книжки стосунки між героями були досить складними, але я їх обох розуміла і не засуджувала. Та чим далі, тим більше мені подобались взаємодії Ази та Ідена — вони багато розмовляли, відкривались одне одному, підтримували, допомагали, крок за кроком завойовували довіру одне одного. Дуже затишні та адекватні стосунки. Я не поставила 5 зірочок, бо вау-ефекту зі мною не трапилось, але історія насправді дуже хороша, і я можу з впевненістю сказати, що якщо українською вийде ще одна книжка авторки, я точно її читатиму:)

Анонім