Михайло Коцюбинський

Знали б ви скільки разів я заносила цю повість до списків читання та які надії я на неї покладала. Але отримала я дещо зовсім інше:⠀
Непереборне бажання поїхати в Карпати.⠀⠀

Отже що ж не так з тими тінями предків яких забули. Нічого окрім того що я їх не помітила. Я хотіла отримати історію українських Ромео та Джульєти на тлі Карпат. Хотіла емоцій та переживань.⠀
А отримала КАРПАТИ у всіх їх красі. Величні, соковиті, оповиті туманами та хмарами, умиті дощами. З полонинами на яких хотять вівці і з лісами у яких живуть нявки та чугайстри. Я трошки більше дізналася про побут мешканців гір, трошки про їх звичаї і трошки про вірування.⠀
Можливо, треба прочитати інші твори Коцюбинського, щоб зрозуміти, які у нього герої, але поки що він для мене "художник" Карпат, їх атмосфера - то єдине, що запам'яталося і вразило.

Класика української літератури, думаю хоча б в скороченому варіанті, але зі шкільних часів з нею знайомі всі.

Ще здавна родини Палійчуків і Гутенюків ворогували. Проте Іван та Марічка покохали один одного всім серцем. Чи судилось парі навіки бути разом, чи доля підготувала їм випробування?

Книга наповнена неймовірною атмосферою Карпатських гір, зелених полонин, гуцульських звичаїв та обрядів, пронизана мелодійним звуком сумної трембіти. Народні пісні, ворожіння та міфічні істоти, повір'я та замовляння - ти ніби знаходишся в казковому світі.

Кохання Івана та Марічка чисте і світле.
Це дві душі, які з'єднались воєдино. Це любов, яка буває раз на століття.

Мова незвична, не всі діалекти зрозумілі, але загалом розібратись можна. Книга потужна своєю атмосферністю, в тому числі і стилем написання.

Збірка новел та оповідань, в основі якої повість «Тіні забутих предків», сюжет про трагічне кохання Івана і Марічки.

Цікава і колоритна повість, але багато діалекту, тому читала ніби книгу іноземною мовою і час від часу зустрічала знайомі слова🤦🏼‍♀️

Наступне оповідання «По-людськи» мені дуже сподобалось, про те як людині приходять гроші, але вона замість того, щоб примножити їх - бездумно витрачає…повчальна історія.

Оформлення книги надзвичайно красиве, мені її вигляд дуже сподобався, але такі твори мені краще читати адаптованими.

Обожнюю цю історію, її глибину та простоту одночасно. Впевнена, що вимоги читати її школярам - це диверсія проти дітей та прививання їм навичок любові до гарної літератури.

До Коцюбинського треба дожити, довідчувати, достраждатися самому чогось в реальному житті, а потім вже занурюватися в цю магію слова, дій та простору.

Ну і екранізація Параджанова - просто маст сі.

Маленька напівмістична історія, що стала для мене справжнім випробуванням.

Почну з того, що якщо я і читала цю історію в школі, то зовсім її не памʼятаю, і бажання таки свідомо з нею познайомитись виникло у мене після дуже захопливого випуску подкасту Перефарбований лис.

Дивовижно, як у такому маленькому творі відбувається стільки всього - родова ворожнеча, кохання, зрада, втрата, віднайдення себе. І все це щедро приправлене розлогими описами природи та містичним фольклором.

Глибока драма, за сенсом і наповненністю навіть сімейна сага, з елементами надприроднього. Дуже мальовнича, навіть мелодійна. Емоційна і багатогранна.

Але мої складнощі виникли через особливості видання.

Воно має неймовірне, дуже естетичне оформлення, а крім того - в ньому повністю збережено особливості авторської мови 1913 року.

І саме останнє стало для мене випробуванням, бо виявилося, що читати було майже так само складно, як погано знайомою іноземною.

З одного боку, це дуже цінно, що видання саме таке. З іншого - дуже субʼєктивного - це було надто непросто. Навіть з усіма зносками, я буквально пробиралась через текст ледь не наосліп, застрягаючи на кожному реченні.

Тож я б сказала, що це видання - ідеальне для колекції, але для пересічного читача - не найкращій варіант, якщо ви хочете просто почитати для задоволення і розслабленно познайомитись з текстом.

Дуже цікава історія, майстерна авторська робота, але мені було б простіше читати адаптовану версію з більш звичною і сучасною мовою.

Хоча саме в колекційному плані я б навпаки радила саме це видання, бо воно беззаперечно цінне і з філологічної точки зору, і з естетичної.