Пітер - священник, відправляється в корпорацію АМІК, яка обрала його для роботи проповідником та відправила до планети Оаза. Завданням головного героя є налагодження контакту з тубільцями. Однак виявляється багато загадок криється у всьому.
Читаючи книгу, я поринула в іншопланетну атмосферу, де дуже чудово описано світобудова. Сторінка-за-сторінкою я розуміла, що не можу відірватися від цього іншопланетного світу. Я разом з Пітером все більше досліджувала тубільців, мені подобається цей народ. Вони жили поселенням по простим законам - добро, праця, взаємодопомога. Тубільці насолоджувалися саме моментом, не думали про минуле та майбутнє, у них було лише тут і зараз.
Вся книга просякнута релігійною тематикою, але це зовсім не нудно. Крім того я спостерігала як руйнується шлюб отця Пітера з його дружиною і щиро не розуміла головного героя. Чому він не повертався до вагітної Беа, невже несення віри, важливіше за кохану дружину? Останні 100 сторінок мене просто шокували, а саме, коли Пітер зустрівся зі зниклим Тартальйоне.
Анонім
