Міранда Ковлі Геллер

«Паперовий палац» - це глибока, емоційно насичена історія про вибір, минуле, яке не відпускає і любов у всіх її складних формах. Події розгортаються впродовж одного дня, але з постійними відступами у минуле, які поступово відкривають таємниці героїні. Елла проводить літо в сімейному літньому будиночку, який стає символом і теплих спогадів, і болючих травм. За одну ніч до подій сюжету вона зраджує своєму чоловікові з коханням юності і тепер стоїть перед вибором: залишитися в стабільному, перевіреному шлюбі чи віддатися почуттям, які спалахнули з новою силою. Авторка майстерно переплітає теперішнє і минуле, показуючи, як дитячі травми та рішення, прийняті роками раніше, формують доросле життя. Атмосфера книги наповнена запахом соснового лісу, плескотом води, але водночас у повітрі постійно відчувається напруга та щось темне, невимовлене. Це не легка романтична історія - у ній є насилля, зрада, важкі моральні дилеми. Саме це робить її такою правдивою й емоційно потужною. Фінал залишає простір для інтерпретацій, тож кожен читач, ймовірно, побачить у ньому свій варіант істини. Для мене це 10/10 за атмосферність, психологічну глибину та здатність змусити довго думати після прочитання.

Анонім

Зрада, домашнє насилля, шкодування про зроблене все це можна зустріти в цій книзі. Протягом усієї книги головна героїня намагається зробити вибір між чоловіком і другом дитинства паралельно розповідаючи історію свого життя. З одного боку друг дитинства Джонас до якого й досі є почуття, а з іншого коханий чоловік Пітер і діти. Складність вибору додає страшна таємниця між другом дитинства і Елеонорою. В книзі прописано дорослішання як головної героїні, так і її матері що дає змогу хоч трохи зрозуміти їхній внутрішній світ. Домагання зведеного брата Конрада доволі огидні і мовчання головної героїні не зовсім зрозумілі.Так, вона не хотіла зробити боляче матері, але все одно з часом це призвело до ще гірших наслідків. В книзі дуже гарні описи місцевості і побуту. Також в книзі непоганий гумор, особливо у чоловіка Пітера.

Анонім

Історія, що розгортається за один день, але охоплює ціле життя. Жінка, Еллі, стоїть перед вибором: залишитись у шлюбі з чоловіком, який любить її, чи піти до коханого з минулого — єдиного, кого вона по-справжньому ніколи не змогла забути. Але це не про зради й коханців. Це про травми, що формують нас. Про вибори, які ми робимо або не робимо роками. Про мовчання, яке стає частиною нас. І про те, як важко буває зрозуміти, чого ми насправді хочемо. Зміст складний, важкий, місцями дуже болючий. Це книга, яка змушує зупинятися, перечитувати, сумніватися. І в героях, і в собі. Фінал — неоднозначний. І в цьому його сила. Бо іноді відповідей просто не існує.

Анонім