Що я очікувала і що отримала?
Беручи до рук цю книгу, я чекала легкого любовного роману, історії про нещасну дружину, яка вагається між чоловіком і першим коханням. Але вже з перших сторінок стало зрозуміло: це зовсім не та історія, яку я уявляла.
Насправді це не просто роман про любовний трикутник – це жорстока, чесна і важка сімейна драма. Це історія про життя Елли, яке розгортається від дитинства до 50 років. Про її батьків, їхні помилки, байдужість і вчинки, які відгукуються поколіннями.
Що вразило найбільше?
💔 Розбиті сім'ї та зруйновані долі. Батьки Елли – яскравий приклад того, як дорослі можуть руйнувати життя своїх дітей, не звертаючи уваги на їхні почуття. Вони настільки захоплені своїми новими стосунками, що просто "переступають" через власних дітей.
🎭 Немає чорного та білого. У романі немає однозначних жертв чи злочинців. Кожен герой викликає не виправдання, а співчуття. Ти розумієш, чому люди чинять так, як вони чинять.
🌀 Бруд, біль і мовчання. Діти, яких не люблять, стають дорослими, які несуть цей біль усе життя. Іноді вони роблять помилки, іноді – речі, за які соромно. Але найбільше вражає те, як багато людей обирають не бачити, не чути, не говорити.
🔎 Багатогранні персонажі. Авторка майстерно виписала кожного героя – всі вони живі, справжні, і займають у цій історії своє місце.
Чи варто читати?
📚 Якщо ти шукаєш легкий роман – це не те, що тобі потрібно.
📚 Якщо ти готова до глибокої, психологічно важкої історії – цей роман точно залишиться з тобою надовго.
⚡ «Паперовий палац» – це не про літню дачу і не про любовний трикутник. Це про біль, сім’ю, втрати, дитячі травми та дорослі рішення.