🔖 “Існує лише один справжній утішник і цілитель - це час ⏱️» ❄️ Атмосфера - підійде на будь-який сезон 😏 📓#збираюсеріюроманів #MaryWestmacott 1/6 💥 Незвично читати психологічний роман від королеви детективів… і він взагалі не вразив та знудьгував мене, на жаль 😞 🌬️🌬️🌬️ 📝 Великою мірою - це автобіографічна історія про саму Крісті 👌 Історія про дівчинку Селію від початку її життя, маленької дівчинки та фінал, який мене не вразив… 🫢 Серія тендітна та неначе не пристосована до життя… під захистом матері, яка оберігає і вважає найдорожчою людиною у житті 🫂 Показано всі страждання, переживання і прагнення любові, пошуки себе і свого місця у житті 👌 ❓Чи зможе тендітна, не пристосована до життя Селія знайти своє місце? Чи зустріне коханого на своєму шляху? Та який фінал у цій історії ? 📖 «…не завжди мудро - любити надто сильно. Це наче ходити з невигойною раною… Бути коханою - куди краще…» 📖 «Для більшості жінок війна - це доля однієї людини» 📖 «Якщо кохаєш людину, її вади та помилки роблять її дорожчою, а не навпаки» Фінал змазаний і сухий… Книгу не рекомендую 🫢

Чудовий твір, просякнутий таким дивним, солодким та болісним одночасно настроєм (настроєм, що так важко описати) — в неймовірно атмосферних і детальних, однак таких, що дуже легко читаються, описах життя головної героїні — від безхмарного дитинства крізь все її життя. Дивний настрій, який захоплює та закохує! Співчувала, плакала, дивувалась та злилась — словами дуже важко передати все, що сколихнула ця книга всередині. Хочеться, щоб її прочитав кожен, бо вона дійсно якась особлива. Ніколи не читала чогось схожого. Саме з «Незавершеного портрета» почалось моє знайомство з Агатою Крісті саме в розрізі її психологічних романів і це мене зачарувало не менш її детективів! Не дивно, що Письменниця підкреслила, що саме в психологічних романах вона писала суто так, як прагне її письменницька душа — найбільше щастя для митця — це так відчувається! О, як це відчувається!!! Атож щиро рекомендую. До того ж естетично ця серія дуже приваблива, якість палітурки та сторінок напрочуд чарівна! Шрифт, колір паперу, все-все-все — дуже красиво. Дякую!

Тягар любові – це друга прочитана мною книжка із серії психологічних романів Агати Крісті і мені вона сподобалась менше, а ніж прочитана раніше Розлука на весні. Якась вона мені здалась розтягнута і занадто заплутана. Роман розбитий на чотири розділі, в кожному з них більше уваги приділяється певному герою і періоду в його житті. Було цікаво читати і на початку кожного розділу здавалось, що я вже знаю, чим все закінчиться, але авторка так закручувала сюжет, що кожного разу мої здогадки не справджувались. Мабуть, то все з детективного минулого письменниці. Ніколи не можна бути впевненим, що ти знаєш напевно, як буде краще твоїм рідним та близьким. Не зважаючи ні на що, в першу чергу треба думати про себе і жити своїм життя. Інші самостійно розберуться в своїх почуттях.