Танець злодіїв - дилогія про кохання та обов'язок; про минуле та майбутнє; про таємниці, що можуть зруйнувати перші паростки кохання. Та найголовніше - це історія без жодної еротичної сцени (таке на сьогодні рідкість).  Казимира - рагтанка королеви. Вона живе почуттям обов'язку. Головне дитинство, ремесло злодія опановане для виживання, можливість змінити життя і вижити, залишили великий відбиток у вчинках дівчини. Джеймс - новий патрей Белленджерів. Його королівство - Тихий Дозір щойно втратив попереднього патрея, побачило смуту і розбрат. Молодий Джеймс виявляється  зовсім не готовий для нової ролі.  Доля цих двох переплітається - обох викрадають торговці людьми. Чудесне звільнення і довга подорож додому скутими докупи зробили свою справу. Кохання запустило свої паростки у душах обох. Розмови під зорями, терплячість одне до одного, розповіді легенд, натяки про страхи, а також гріхи минулого.  Все закінчується коли закінчується подорож.  Наші герої змінюються - Казі має борг перед королевою то ж проводить своє розслідування. А Джеймс посідає своє законне місце патрея та намагається втримати владу в руках.  Таємниці минулого, таємниці сучасності, приховані почуття і зрада, яка врешті може зруйнувати все. Що вибере Казі: кохання чи обов'язок?  До завершення книги всі таємниці відкриються,  закохані все ж отримають те на що заслуговують. Здавалось - історія завершена. Однак маленький лист розбиває щастя закоханих на друзки. Їхня боротьба ще не завершилась. Історія продовжується, як саме життя.  Історія наповнена легендами, загадками, ребусами. Разом з головними героями ми намагаємось розгадати - хто хороший, хто поганий, кому все це вигідно.  Книга буде цікава любителям фентезі,  також любителям любовних романів та пригодницької прози. З магічного тут ми зустрічаємо лише всесвіт. А в  усьому іншому бачимо звичайних людей, що зустрілись за непростих умов.

Продовження неймовірної подорожі Джеймса та Казимири.  Закохані повертаються від королеви додому, однак там їх ніхто не чекає. Дім зруйновано, владу захоплено кимось іншим, рідних не має. Казі потрапляє в полон, а Джеймс перебуває між життям і смертю.  На арену виходять нові герої: король, що прагне захопити світ, його прибічники засліплені владою і грошима. Нова влада змінює все навколо, шукає зрадників, вбиває навіть невинних.  Боротьба, погоня, таємниці на кожному кроці. Хитрощі і водночас чудовий розрахунок. Посеред всього цього двоє закоханих, що намагаються вижити і врятувати інших.  Друга частина більше наповнена пригодами. Події відбуваються стрімко не даючи можливості читачеві розслабитися. Джеймс та Казі не лише рятують себе, вони впевнені що лише врятувавши родину і друзів зможуть бути щасливі.  Остання битва відбулась, поганці покарані. А закохані нарешті можуть присвятити час собі. Їхні почуття витримали все.  Книжку потрібно читати після прочитання першої частини, без попередньої частини  зрозуміти що відбувається майже не можливо.  Чудова історія про кохання попри перепони, розслідування попри обов'язок, зраду попри егоїзм, владу попри бажання інших.  Це ідеальна дилогія для тих, хто любить пригодницькі романи.

? «Щоб історія не йшла по колу, Нехай бувальщини передаються Від батька до сина, від матері до доньки, Адже історія і правда забувається За одне покоління». ? З поверненням, Мері Пірсон, яку я колись полюбила. Друга частина дилогії про злодіїв розгорнулася саме так, як я сподівалася: вирішивши любовні перипетії у першій книзі, тут не було створено нових, і замість цього авторка нарешті зосередилась на сюжеті. Мені сподобалось, що головних героїв швидко розлучили і дали їм більше простору, щоб розкритися. Сподобався головний антагоніст і халепа, яку він створив. Сподобалась динаміка розвитку подій і те, як взаємодіяли один з одним персонажі. У цьому творі авторка чітко і послідовно доводить свою тезу про важливість історії. Переплетіння доль героїв із їхнім епосом дуже красиве, як от те, що на позір дивна поведінка молодших Белленджерів у полоні запаралелилася з їхньою Прадавньою пращуркою Міандрою. Іронічно, що Белленджери отримали нищівний удар тією зброєю, яку самі й розробляли. Трагічно, як їх пошили в дурні, використовуючи їхнє горе від втрати. Нарешті, хоч всі головні герої залишили мене більш-менш байдужою, Пірсон все ж таки створила арку, яка мене зачепила, і це була лінія Пакстона. Його броманс з Прією, хоч і змальований хіба що натяками, став наймилішим моментом історії для мене. З ним зрівнялося хіба що фінальне камео персонажів першої трилогії Уцілілих. Мері Пірсон утримала в моїх очах марку авторки якісних підліткових текстів. І хоч моя оцінка, напевно, завищена, я виправдовую таку свою слабкість загальною малою кількістю гідних робіт в цьому жанрі. ? Вайби й асоціації: несподівано, але моментами — «Оппенгеймер»

? «“Жонглюй, Казі. Маневруй”. Проте не було більше чим жонглювати, не було куди повертати». ? «Танець злодіїв» — янгедалт-роментезі дилогія, а також друга історія після основної трилогії, події якої відбуваються у світі «Хронік Вцілілих». Власне, оригінальне трикнижжя The Kiss of Deception/The Heart of Betrayal/The Beauty of Darkness колись мені дуже сподобалось, а тому побачивши, що іншу працю авторки видали українською, я одразу купила. Мінус: я мала певні очікування, які певним чином виправдались, іншим — ні, але змушували мене порівнювати «Злодіїв» з попередньою історією у всесвіті Вцілілих. Певною мірою обидві історії є відображенням свого часу. Якщо раніше ми мали епічну історію, обрану героїню та любовний трикутник на другому плані, то зараз, в епоху роментезі, любовна лінія вийшла на перший план, і це, авжеж, ще одна варіація на «від ворогів до коханців». Моєю головною претензією до «Танцю злодіїв» став саме баланс між романтичною лінією і сюжетом. Казі — сирота-злодійка, яка одного разу плюнула в королеву, і замість того, щоб бути вбитою, була прийнята в її елітне військо. Під прикриттям інспекції її було відряджено викрасти велику і небезпечну здобич — зрадника. Джейс — свіжоспечений голова маленької, але гордої династії Белленджерів, які вправно керують своїм містом-фортецею із великим торгівельним хабом та прилеглими територіями, проте не мають визнання свого королівства та кордонів, і тому перебувають у дуже хиткому становищі. Саме на території Джейса має переховуватися зрадник, якого розшукує Казі. Перша половина книги (а це 300 сторінок) майже повністю зосереджується на стосунках головних героїв, і через це мені було не цікаво: я недостатньо знала ані героїв як особистостей, ані їхні обставини, ані загальну обстановку навколо них, щоб проникнутися або жадати їхньої взаємодії. Романтичні або навколо романтичні сцени скоріш змушували закочувати очі. Ох уж ці побиті життям сімнадцятирічні вбивці, яких вибиває з колії голий чоловічий торс. А ще проникнутися симпатією до Джейса (і зрозуміти симпатію Казі до нього) було важко через особистий тригер. Белленджери мають думку, що їхні кордони визначаються відчуттям спокою або втручання в особистий простір і тим, «доки сягає око». Вона має загарбницького відтінку у книзі — це скоріш захисна реакція, яка нагадує ранній Ізраїль (і пізніше Джейс визначає цю дистанцію чітко — 80км від Торового Дозору в усі боки). Але в нашій реальності, де росія вважає росією все, до чого може дотягнутися, і цим виправдовує експансію, та й спостерігаючи за тим, в що трансформувалася ізраїльська політика, така позиція сприймаласа занадто особисто і різко негативно. Інший тригерний момент у книзі — тортури, які вчиняють або планують здійснювати протагоністи. У книзі є невеличка лінія «помсти» другорядної персонажки вбивці своїх батьків, яка хоч не є особливо жорстокою, однак викликала в мене негативні емоції. Втім, це особисте сприйняття. Із плюсів: епос всесвіту Вцілілих у Пірсон знову на висоті. Вона дуже гарно представила Белленджерів, і я б точно полюбила їх, якби не отой вищезазначений тригер. Втім, їхня поведінка зрозуміла і навіть критикується там, де це потрібно. А ще я обожнюю те, що авторка витримує баланс між визначеністю та простором для інтерпретації, коли говорить про Спустошення — ключову апокаліптичну подію всесвіту, коли зорі впали з неба, знищивши більшість людства, і тільки невеличка кількість Вцілілих відродила життя та заснувала нові королівства. Астероїди чи ядерка, на якому ви боці? :) Попри всі проблеми, які я мала з історією, друга половина книги витягнула моє загальне враження від неї. Сюжет нарешті зрушив з мертвої точки, закрутився, змусив трохи напружитися і, головне, створив цікавезний доробок для другої книги, яка, я сподіваюся, набагато менше часу приділятиме стосункам Джейса і Казі, адже з ними наче вже розібрались. ? Вайби й асоціації: сімейна динаміка Бріджертонів; я постійно згадувала Каза та Інеж із «Шістки воронів» як контраст до стосунків Казі та Джейса.

З нетерпінням чекаю виходу книги українською. Друга частина сповнена небезпечних і важких пригод для обох наших героїв. Казі і Джейса чекають серйозні випробування, відстань, недовіра, сумніви, комусь доведеться ховатись, а комусь грати подвійні ігри, щоб вижити. Чим закінчиться ця навала подій і сюжетних поворотів зможемо дізнатись лише наприкінці книги. Герої тут класно прописані - живі, самобутні, сильні, зі своїми сумнівами, страхами, але й вірою в майбутнє, яке здається їм не світить ніколи. Але скільки б не випало перешкод на їхню долю, вони підуть до кінця, навіть якщо доведеться за це померти. Чи чекає на них хеппі енд? Рекомендую цю серію до читання!

Дуже приємна цікава історія. Троп від ворогів до коханців (не люблю його, бо герої практично ніколи не вороги насправді). Тут вони номінально вороги: вона має його заарештувати, а він проти корони, яку вона представляє. Але все швидко змінюється, коли герої разом потрапляють в полон. Становлення їхніх стосунків логічне, поступове - дякую за це. Попереду нас чекає цікава взаємодія двох сильних персонажів, подолання перешкод, таємниці і пригоди. Герої живі, різнобічні, мають свої сумніви і страхи, а також таємниці. Чи вийде щось з цього дізнаємось у другій книзі, яка скоро вийде в українському перекладі. Дуже рекомендую!

Динамічне молодіжне фентезі з інтригами, політикою та ворогами, які поступово стають союзниками. Початок може здаватися дещо затягнутим, але далі стає цікавіше. Поціновувачам тропу «від ненависті до кохання» варто звернути увагу. Добре, що друга частина має скоро вийти, не доведеться довго чекати.

Обожнюю Мері Пірсон і світи, які вона створює) Щиро рекомендую фанатам романтичного фентезі, бо історія Казі та Джейса - неймовірна) Чекаю на другу частину!