Марк Твен

Том Сойєр — хлопець, якому ніколи не сидиться на місці. Він уміє перетворити звичайний день на пригоду, а найпростіші речі — на щось чарівне. Його світ сповнений витівок, дружби, небезпек і відкриттів. Він часто свариться, ображається, тікає, але завжди повертається — бо має добре серце й не любить, коли комусь боляче. У його вчинках багато простоти, але з них народжуються важливі речі. Том іноді обманює, але потім кається. Бо навіть коли хочеш здаватися сміливим, у душі все одно розумієш, що добре, а що ні. І саме це змушує його рости — не силоміць, а крок за кроком, як це буває з усіма дітьми. У цій історії багато сонця, річки, сміху й трохи страху — але такого, що навчає, а не лякає. Разом із Томом хочеться бігти в ліс, шукати скарби, обіцяти навіки дружбу і вірити, що добро обов’язково переможе.

Анонім

Том Сойєр — це буквально база і основа зарубіжної літератури, яка найчастіше має популярність ще під час вивчення в школі. Книга про пригоди підлітка у 19 столітті ідеально поєднує в собі гумор та напругу. Читати її в дорослому віці — неабияке задоволення — ти наче повертаєшся у дитинство, адже Том, попри те, що живе в світі два століття тому, дуже нагадує мені дітей двохтисячних. Він такий самий непосидючий відчайдушний бешкетник, чиї ідеї часом просто не вкладаються в голові. Том постійно влипає в якісь авантюри, нерідко сам є їхнім зачинщиком. При цьому хлопець не вважає життя суцільною розвагою, він розуміє, що часом треба наполегливо працювати, шукати обхідні шляхи досягнення своїх цілей, що негаразди здатні об'єднувати людей, а правда — завжди вірний помічник людини. Мені неймовірно подобається перечитувати такі історії з дитинства, він них віє затишком і безпекою.

Анонім

Цікава, але трохи щемлива історія. Часто було цікаво, що з станеться з Томом після всіх цих викидів, але книга варта прочитання.

Анонім